6. Галузеві особливості технологічного розвитку України.
1. Фактори мікро- і макросередовища.
2. Технологічні процеси видобутку сировини й енергії.
3. Основні відомості про видобуток, збагачення й використання сировини й палива.
4. Основні металургійні процеси.
5. Технологічні процеси підготовки сировини.
6. Виробництво чорних і кольорових металів.
7. Будова й властивості металів і сплавів.
8. Технології машинобудівного виробництва.
9. Технологічні процеси виготовлення заготівель.
10. Технологічні операції обробки деталей.
11. Технологічні операції складання.
12. Розвиток нанотехнологій у техніці.
13. Застосування біологічних процесів у технологічних системах промислових виробництв.
14. Основні процеси хімічної промисловості.
15. Основні технології виробництва будівельних матеріалів і житлового будівництва.
16. Екологічні аспекти технологій.
Для комплексного розвитку регіону матеріальною основою, можливістю досягнення економічної рівноваги в ньому (або в сукупності регіонів або в державі) є об'єктивна обумовленість характеру й рівня розвитку суспільного поділу праці.
Функціональна структура економічного району виявляє себе через об'єднання внутрішніх властивостей його частин, компонентів і явищ. Однієї з важливих ознак комплексно-пропорційного розвитку території району є пропорційний розвиток видів і областей діяльності людини.
Відповідно до теорії М.Д. Пістуна, за своїми функціями вони діляться на:
головні;
базові;
супутні;
додаткові;
місцеві;
обслуговуючі.
Головні галузі або види діяльності формують функціональний профіль району, можуть визначати його контур і границі.
Базові галузі або види діяльності поставляють сировина й паливо головним і іншим видам діяльності, окремі з яких можуть набирати значення головних.
Супутні галузі визначають побічні галузі головних виробництв, базуючись на переробці й використанні сировини й відходів виробництва. Саме вони є важливими для комплексності регіону.
Додаткові види діяльності або виробництва не пов'язані з головними, але при певній економічній ситуації можуть зайняти їхнє місце.
Місцеві виробництва або види діяльності задовольняють потреби населення, активно впливають на рівень його життя й можуть бути опосередковано пов'язані з іншими областями або залежати від областей спеціалізації регіону.
Обслуговуючі галузі виконують важливі функції щодо постачання електроенергії, тепла, води, будівельних матеріалів, виконання ремонтних робіт, перевезення, послуг науки, культури, охорони здоров'я. Ці області, як правило, належать до виробничої й соціальної інфраструктури й підсилюють можливості комплексного розвитку регіону.
Виробнича спеціалізація економічного району є вираженням територіального поділу праці. Кожний з них має свої ґрунти, кліматичні, геоморфологічні умови, природні багатства, трудові навички населення й географічне положення, що відрізняє його від інших економічних районів. Саме тому економічно зручно використовувати найбільш сприятливі умови для розвитку тих або інших областей, у певних границях спеціалізувати кожний район на виробництво продукції цих областей, що призначена для повного або часткового вивозу в інші райони з метою забезпечення їхніх потреб.
Галузі обслуговування й спеціалізації постійно перебувають у тісному, балансовому зв'язку.
Галузі, у яких коефіцієнт локалізації й виробництва продукції на одного жителя перевищує одиницю й продукція яких значною мірою вивозиться за межі регіону, належать до областей виробничої спеціалізації регіону.
Функціонування галузей проявляється через комплекси взаємозалежних видів господарської діяльності. Таким чином, комплексний розвиток регіону є процесом економічно й соціально доцільного, пропорційного й збалансованого розвитку всіх видів діяльності людини в межах певної території або країни. Тобто, комплексний розвиток повинен охоплювати всі сфери життєдіяльності людини: матеріальне виробництво, невиробничу сферу, інфраструктуру, розселення й зайнятість населення, використання природних ресурсів. Рівень комплексного розвитку регіону можна розглядати як високий, середній або низький. Якісною ознакою такого розвитку є об'єднання й пропорційності в людській діяльності, динамічна рівновага між природними ресурсами й соціально-економічним розвитком окремих територій. Отже, можливо зв'язати місцеві, регіональні особливості з інтересами держави в цілому.
Для ефективного господарювання кожний район повинен створювати свій, економічно виправданий, найбільш повний комплекс областей господарства, що дозволить із максимальним ефектом використовувати природні й трудові ресурси району, скорочувати нераціональні перевезення. Ступінь комплексного економічного району залежить від багатьох факторів - рівні розвитку продуктивних сил і можливостей - трудових ресурсів, природних ресурсів, ґрунто-кліматичних умов, від успіхів науково-технічного прогресу, стану й наявності транспортних засобів і т.п., а також від застосовуваних організаційно-економічних механізмів розвитку регіональної економіки.
Рекомендована література:
Сонько С.П., Кулішов В.В., Мустафін В.І. Ринок і регіоналістика. Навчальний посібник. – Київ: Ніка-Центр Ельга, 2002. – 380 с.
Системи технологій. Навчальний посібник./ В.Г. Шкурупій, Ф.В. Новіков, Ю. В. Шкурупій. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2008. – 480 с.
НЕОБХІДНЕ ОБЛАДНАННЯ
1. Персональний комп'ютер.
2. Конспект лекцій.
3. Мережа «Інтернет».
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ
1. Вивчити теоретичні відомості та ілюстративні матеріали.
2. Порівняти теоретичні відомості даної лабораторної роботи з конспектом лекцій.
3. Звернутися за додатковою інформацією до рекомендованих літературних джерел та мережі «Інтернет».
4. Оформити звіт з ЛР №6 згідно з вимогами.
5. Підготуватися до захисту (знати відповіді на контрольні запитання).
ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПО РОБОТІ
Навести мету лабораторної роботи.
Описати порядок виконання роботи.
Написати висновки по роботі.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ: