
- •Херсон, хдма , 2013
- •1 Графічні документи та стандарти щодо їх оформлення (2 год, п1)
- •2 Метод ортогонального проекціювання
- •Алгоритм побудови лінії перетину двох площин
- •4.1 Навести алгоритм, який застосовують для розв’язання завдань способом обертання навколо осі стосовно прикладу, що наведений на рисунку 4.1:
- •5 Багатогранники.
- •6 Поверхні обертання.
- •7 Зображення: вигляди, розрізи, перерізи
- •8 З’єднання рознімні на основі різьби. Складальні креслення, специфікація
- •9 Передача зубчаста циліндрична. З’єднання за допомогою шпонок і шліців. Креслення загального вигляду
- •10 Ескізи деталей
10 Ескізи деталей
(2год, П21)
Навести відповіді та виконати графічні побудови в робочому зошиті на поставлені запитання
10.1 Що називається ескізом деталі?
Ескіз деталі – це креслення, яке виконане від руки, тобто без креслярських інструментів і без застосування точного масштабу, тобто в окомірному масштабі із забезпеченням пропорцій деталі та її елементів на всіх зображеннях. Усі вимоги до робочого креслення відносяться також і до ескізу.
10.2 Що має містити робоче креслення деталі та ескіз?
Робоче креслення деталі має містити:
1) мінімальну, але достатню кількість зображень;
2) необхідні розміри з граничними відхиленнями;
3) позначення шорсткості всіх поверхонь;
4) відомості про матеріал, термічну обробку, покриття;
5) крім вищезазначених робоче креслення також може містити текстову частину, що складається із технічних вимог і технічних характеристик; різні таблиці тощо.
10.3 Яке зображення вибирають за головне та як його розташовують?
головне – це таке зображення, яке найбільш повно і ясно надає уявлення про деталь. Як правило, розташування головного зображення повинно відповідати робочому положенню деталі у виробі за деякими виключеннями, наприклад, для деяких деталей відповідати розташуванню деталі під час виконання основної операції технологічного процесу її виготовлення. А для деталей, що мають явно визначений верх і низ (станина верстата, корпус редуктора, стіл, транспортні засоби тощо), повинні відповідати їх нормальному положенню під час експлуатації.
10.4 На якому зображенні на кресленні деталі слід наносити його розміри?
Розмір наносять на кресленні тільки один раз і на тому зображенні, де найбільш зрозуміло, яку величину елемента він указує.
10.5 За поданими нижче аксонометричними зображеннями деталей (рисунки 10.1; 10.2; 10.3) виконати їх ескізи та нанести розміри.
|
Рисунок 10.3 |
11 СХЕМИ (самостійно)
Навести відповіді та виконати графічні побудови в робочому зошиті на поставлені запитання
11.1 Що називається схемою?
Схема це конструкторський документ, в якому у вигляді умовних позначень показані складові частини виробу, а також зв'язки між ними. Схеми виконують без врахування дійсного просторового розташування частин виробу і без дотримання масштабу.
11.2 Які бувають схеми за видом і типом та їх літерне-цифрове позначення.
Залежно від видів елементів і зв'язків, які входять до складу виробу, схеми позначають відповідними літерами і поділяють на електричні (Э), гідравлічні (Г), пневматичні (П), кінематичні (К) тощо, а залежно від типу на структурні (1), функціональні (2), принципові (3), з'єднань (4) тощо (ГОСТ 2.701-84).
11.3 Наведіть назву і шифри схем, що наведені на рисунках 11.1; 11.2; 11.3; 11.4. Відповідь запишіть у таблицю 11.1.
|
Рисунок 11.1 |
|
Рисунок 11.2 |
|
Рисунок 11.3 |
Таблиця 11.1 – Відповіді на запитання 11.3
Номер рисунку |
Назва і шифр схеми |
11.1 |
Схема електрична структурна, Э1 |
11.2 |
Схема електрична функціональна електрозварювального посту, Э2 |
11.3 |
Схема електрична принципова зварювального посту, Э3 |
11.4 |
Схема кінематична принципова, К3 |
11.4 Що визначають структурна, функціональна та принципова схеми?
Структурна схема визначає основні функціональні частини виробу, їхнє призначення і взаємозв'язки.
Функціональна схема роз'яснює визначені процеси, що протікають в окремих функціональних ланцюгах виробу чи у виробі в цілому.
Принципова схема визначає повний склад елементів і зв'язків між ними і дає детальне уявлення про принципи роботи виробу.
11.5 Наведіть основні правила виконання електричних та кінематичних принципових схем.
Схеми виконують на аркушах стандартного формату. Лінії умовних позначень елементів розміщують тільки горизонтально й вертикально. Відстань між паралельними лініями зв'язку приймається не менш ніж 3 мм, між графічними позначеннями не менш ніж 1-2 мм. Товщина ліній позначень залежить від формату і приймається 0,2...1,0 мм.
У кінематичних схемах вали, осі зображують суцільною лінією завтовшки S, зубчасті колеса, муфти, підшипники тощо S/2, осьові кола зубчастих коліс, шпонки тощо S/3.
В електричних схемах лінії електричних зв'язків зображають суцільними лініями S/2, графічні позначення приладів 1,5...2S. У схемах виконують графічні умовні позначення, встановлені стандартами ЄСКД, або спрощені зображення зовнішніх контурів елементів. Позначення, не встановлені ЄСКД, пояснюють у технічних вимогах.