Захист інтересів інвесторів на позабіржовому ринку

У Великобританії позабіржовий ринок почав розвиватися з 1972 р. Він має ряд переваг.

По-перше, витрати торгівлі для емітента й інвестора нижчі, ніж на фондовій біржі.

По-друге, інвестори одержують податкові пільги, якщо купують акції компаній, що перебувають в обігу на позабіржовому ринку. Таких пільг немає в разі купівлі акцій на фондовій біржі.

По-третє, установлення очікуваної мінімальної ринкової вартості цінних паперів, які допускаються до котирування (наприклад, у Великобританії більше 700 тис. ф. ст. для котирування акцій і 200 тис. ф. ст. — для облігацій).

По-четверте, публічне розміщення 25 % акцій не пізніше допуску до котирування (у деяких країнах ЄС).

По-п’яте, контроль і обов’язкова публікація звіту про лістинг (listing particulars), що містить інформацію про емітента, його цінні папери. У випадку, якщо цінні папери вже випущені, емітент надає відповідні документи, на підставі яких проводиться публічне розміщення цінних паперів (наприклад у Великобританії).

По-шосте, обов’язкова мінімальна прибутковість корпорації-емітента.

По-сьоме, обов’язкова згода емітента на «постійно діюче зобов’язання» (continuing obligations), тобто постійне періодичне надання публічної інформації: річні і піврічні звіти, очікувана оцінка прибутку за рік, умови розрахунків за угодами з цінними паперами (settlement) та інші відомості.

Основні зусилля спрямовані на захист інтересів інвестора, тобто забезпечення умов продажу емітованих цінних паперів.

6. Емісія скріпів і райтів

За певних обставин компанія проводить політику випуску акцій, призначених винятково для своїх акціонерів. Звичайно використовуються два традиційні методи: емісія скріпів (scrips) та емісія райтів, тобто прав (rights).

Емісія скріпів

Скріп (scrip) — скорочення від англійського sub[scrip]tion — підписка. Скріп ще називається бонусом (bonus), або капіталізацією (capitalization). Його сутність полягає в тому, що нові акції оплачуються з резервного фонду компанії, тобто відбувається капіталізація цього фонду. Нові акції розподіляються серед акціо­нерів пропорційно частці кожного в капіталі.

У разі випуску скріпів корпорація не одержує нових фінансових фондів. У балансі компанії відбуваються суто технічні зміни: резервний фонд скорочується, оплачений акціонерний капітал збільшується, не змінюється і частка кожного акціонера.

У літературі зазначається, що випуск скріпів може бути спрямований на зниження цін акцій компанії, хоча це суперечить основному принципу її політики щодо підтримання високих цін на акції. На фондовому ринку під час розміщення скріпів звичайно спостерігається падіння цін. Проте ринок може розглядати випуск скріпів як показник довіри до Ради директорів компанії, тому падіння цін не може бути значним. Історично капіталізація передувала певним важливим економічним подіям у житті компанії, наприклад, збільшенню обсягів інвестицій у реальні активи. Публічне оголошення про проведення скріпу часто пов’язане з новою інформацією про дивіденди.

Теоретичний розрахунок внутрішньої ціни акції після емісії скріпу зводиться до такого. Припустимо, компанія прийняла рішення випустити m скріпів для n акцій. Це означає, що акціонери одержать m нових акцій (bonus share) без оплати на кожну n-ну акцію, що в них були напередодні емісії. Ринкова ціна старих акцій до повідомлення про скріп становила P₁ за кожну. На такий діловий день в акціонерів буде n старих акцій і m нових. Припустимо, нова ціна акцій після оголошення про скріп становитиме P₂. За умови, що пропорції в поділі капіталу між власниками не змінилися, вартість інвестованого капіталу після емісії скріпу дорівнює його вартості до емісії:

(n + m) P₂ = nP₁.

Отже, ціна акції після емісії скріпу визначатиметься за формулою:

.