Література

1. А.І. Дубенчук «Футбол» -X. Вид-во «Ранок», 2008-128с./Спортивні ігри в школі/.

Питання до самоперевірки

1. В якому році були розроблені перші правила гри у футбол.

2. В якому місті і в якому році був організований перший у світі футбольний кубок.

Форма контролю:

1. Вибіркова перевірка конспектів.

2. Усне опитування. Історія розвитку футболу

Футбол - сама популярна командна гра у світі, де за малу кількість очок потрібно боротися. Історія «ножного м'яча» нараховує чимало сторіч, У різні ігри з м'ячем, схожі на футбол, грали в країнах Давнього Сходу (Єгипет, Китай), в античному світі (Греція, Рим), у Франції («па суп»), в Італії («кальчио») і в Англії. Безпосереднім попередником європейського футболу був, по всій імовірності, римський «гарпастум». У цій грі, що була одним з видів військового тренування легіонерів, випливало провести м'яч між двома стійками. У Древньому Єгипті схожа на футбол гра була відома в 1900 до н.е. У Древній Греції гра в м'яч була популярна в різних проявах в 4 в, до н.е., про що свідчить зображення юнака, що жонглює м'ячем, на давньогрецькій амфорі, що зберігаються в музеї в Афінах. Серед воїнів Спарти була популярна гра в м'яч «єпискирос», у яку грали й руками й ногами. Цю гру римляни назвали «гарпастум» («ручний м'яч») і трохи видозмінили правила. Їхня гра відрізнялася жорстокістю. Саме завдяки римським завойовникам ігор м'яч став а відомий в першому столітті нашої ери на Британських островах, швидко одержавши визнання серед корінних жителів бриттів і кельтів. Бритти виявилися гідними учнями – в 217 н.е. у м. Дербі вони вперше перемогли команду римських легіонерів. Приблизно в 5 ст. н. є- ця гра зникла разом з римською імперією, але пам'ять про неї залишилася в європейців, і особливо в Італії. Навіть великий Леонардо Да Вінчі, якого сучасники характеризували як людини замкнутого, стриманого в прояві емоцій, не залишився до неї байдужим. У його «життєписі найбільш знаменитих живописців, скульпторів і зодчих» читаємо; «при його бажанні відрізнитися, він виявляв себе не винятково в живописі або скульптурі, але змагався в улюбленій флорентійськими юнаками грі в ножний м'яч». Коли в 17 ст. н. є. прихильники страченого англійського короля Карла І бігли в Італію, вони познайомилися там із цією грою, а після сходження на престол в 1660 Карла ІІ завезли її в Англію, де вона стала грою придворних. Середньовіковий футбол в Англії носив надзвичайно азартний і грубий характер, і сама гра являла собою, по супі, дикий смітник на вулицях. Англійці й шотландці грали не на життя, а на смерть. Не дивно, що влада вела завзяту війну з футболом; випущені були навіть королівські накази про заборону гри. 13 квітня 1314 жителям Лондона був зачитаний королівський указ Едуарда ІІ, під страхом тюремного ув'язнення заборонену гру в місті... В 1365 настала черга Едуарда IIІ заборонити футбол, через те, що війська віддавали перевагу цій грі вдосконаленню стрілянини з лука. Ричард II у своїй забороні згадав в 1389 і футбол, і кістки, і теніс. Популярність футболу в Англії була настільки велика, що їй не могли перешкодити й королівські укази. Саме в Англії ця гра була названа «футболом», хоча це й відбулося не при офіційному визнанні гри, а при її забороні. На початку 19 ст. у Великобританії відбувся перехід від «футболу юрби» до організованого футболу, перші правила якого були розроблені в 1846 у Регбі і через два роки уточнені в Кембриджі. А в 1857 у Шефілді був організований перший у світі футбольний клуб. Через шість років представники вже 7 клубів зібралися з Лондоні, що б виробити єдині правила гри й організувати Національну футбольну асоціацію. Вона була утворена в 1863, були розроблені й перші у світі офіційні правила гри, що одержали через кілька десятиліть загальне визнання. Три із тринадцяти параграфів цих правил указували на заборону гри руками в різних ситуаціях. Тільки в 1871 голкіперові було дозволено грати руками. Правила строго визначали розмір поля (200x100 ярдів, або 180x90 м) І злодій від (8 ярдів, або 7 м 32 див, залишилися незмінними) До кінця 19 ст. Англійська футбольна асоціація внесла ще ряд змін: був визначений розмір м'яча (1871); уведений кутовий удар (1872); з 1878 суддя став користуватися свистком; з 1891 на воротах з'явилася сітка й став пробиватися 11 - метровий штрафний удар (пенальті). В 1875 мотузку, що з'єднує тичини замінила поперечина на висоті 2,44 м від землі. А сітки для воріт були застосовані й запатентовані англійцем Броди з Ліверпуля в 1890, Суддя на футбольному полі вперше з'явився в 1880-1881 р. З 1891 судді стали виходити на поле із двома помічниками. Зміни й удосконалення правил, безумовно, впливали на тактику й техніку гри. З 1873 бере свій початок історія міжнародних зустрічей по футболі. І почалася вона матчем збірних команд Англії й Шотландії, що закінчився внічию з рахунком 0:0. З 1884 на Британських островах почали проходити перші офіційні міжнародні турніри за участю футболістів Англії, Шотландії, Уельсу й Ірландії (такі турніри проводяться щорічно й зараз). Наприкінці 19 ст. футбол почав швидко завойовувати популярність у Європі й Латинській Америці. В 1904 з ініціативи Бельгії, Данії, Нідерландів і Швейцарії була створена Міжнародна федерація футбольних асоціацій (ФІФА).