1 .Вибіркова перевірка конспектів.

2.Усне опитування.

Метання малого м’яча.

Метання малого м’яча (150г) на дальність з розбігу є вправою швидкісно-силового характеру. Дальність польоту м’яча залежить від його початкової швидкості й кута випуску. Техніка метання є однією з найскладніших серед легкоатлетичних вправ і потребує певної координації рухів. Тому методика навчання цьому елементу передбачає засвоєння основних фаз. Метання малого м’яча складається з чотирьох фаз: розбіг, схресний крок, фінальне зусилля (кидок) і гальмування після кидка. Основним завданням під час вивчення техніки метання є: навчити учнів вільному маху рукою; прийняттю положення натягнутого лука; руху ніг і таза під час виконання фінального зусилля; фінальному руху.

Для засвоєння метання малого м’яча на дальність пропонуються такі підготовчі вправи:

а) метання м’яча з місця, стоячи обличчям до напряму метання;

б) метання м’яча з місця, стоячи боком до напряму метання;

в) метання м’яча після схресного кроку;

г) метання м’яча у вертикальні цілі, поступово збільшуючи відстань;

д) метання м’яча через певні перешкоди (мотузка, щит тощо);

є) метання м’яча у стіну на дальність його відскоку. І потім виконується метання м’яча з розбігу на дальність.

Метання гранати.

Вивчення техніки метання гранати починається з 8-го класу і продовжується у 9-му. Для юнаків програма пропонує гранату вагою 700 г, а для дівчат — 500 г. Процес вивчення починається з показу і пояснення, як правильно тримати гранату. Потім переходять до метання гранати 12 з місця, після схресного кроку і з повного розбігу.. Під час кидка граната проноситься над правим (лівим) плечем. Методика навчання метанню гранати схожа з методикою навчання метанню малого м'яча. Головну увагу слід звернути на уміння правильно тримати гранату, випускати її під оптимальним кутом і правильно виконувати рухи тулубом під час фінального зусилля.

Засвоєння техніки метання гранати передбачає застосування спеціальних вправ метальника швидкісного і силового характеру, а також вправ для розвитку координаційних якостей. Корисними слід вважати метання різних за вагою приладів: гумових палок, гранат різної ваги тощо. Усе це допомагає підвищенню точності рухів.

На дальність польоту гранати суттєво впливає розпиток м'язово-зв'язувального апарату плечового поясу, засвоєння руху («хлесту») руки. Для вирішення цих завдань використовується метання набивних м'ячів з різних положень: стоячи обличчям до напряму метання, боком і спиною. Метання виконується однією, двома руками знизу, з-за голови, збоку тощо.

Рекомендується виконувати метання гранати правою і лівою рукою, а для оптимізації кута випуску гранати пропонується виконувати метання через певні перешкоди різної висоти (мотузка, резинка тощо).

У старших класах продовжується засвоєння техніки метання гранати й малого м'ячика на дальність. Вирішення цього завдання здійснюється за допомогою багаторазового виконання спеціальних, підготовчих і основних вправ, що сприяють удосконаленню техніки. До переліку таких вправ слід віднести:

• вправи для верхнього плечового поясу;

• вправи для тулуба;

• вправи для ніг (бігові кроки, перехресний крок);

• метання набивних м'ячів з різних вихідних положень: стоячи обличчям до напрямку метання, стоячи боком, спиною. Метання здійснюється однією або двома руками знизу, збоку тощо;

• метання з місця, стоячи обличчям до напрямку випуску снаряда;

• метання з місця, стоячи боком до напрямку випуску снаряда;

• метання після перехресного кроку;

• метання після двох кроків розбігу й перехресного кроку;

• метання м'ячика (гранати) на результат.

Головна увага вчителя під час застосування запропонованих вправ повинна бути звернена на вдосконалення власної техніки кожного учня, на точність виконання рухів, на своєчасність залучення рухів ніг і тулуба, на фінальний рух руки ( « хлюст»).

Власна техніка передбачає не тільки кут випуску м'ячика або гранати, а й індивідуальний темп і ритм. виконання вправи.

Змістовний модуль № 1

Самостійна робота студентів

Тема: Техніка стрибку у довжину з розбігу.

Кількість годин: 2

Студенти повинні знати:

1. З яких фаз складається стрибок у довжину з розбігу.

2. Знати в чому суть техніки виконання кожної фази стрибка у довжину з розбігу.

Студенти повинні вміти:

1. На практиці застосовувати отриманні знання щодо техніки стрибка у довжину з розбігу.

План:

1. Техніка розбігу і стрибок у довжину з розбігу.

2. Техніка відштовхування та польоту.

3. Техніка приземлення в стрибках у довжину з розбігу.

Література:

1. Дубенчук А. І. «Легка атлетика».

2. Макаров А. Н. «Легка атлетика».

Методичні рекомендації студенту до самостійної роботи:

1. Для вироблення навиків правильного відштовхування у стрибках у довжину на підготовчому етапі відштовхування потрібно виконувати не від бруска, а від гімнастичної лави.

Питання для самоперевірки:

1 .Як правильно підібрати довжину розбігу у стрибках у довжину?

2.Як правильно згрупуватися у польоті?

Форма контролю: