- •Кафедра української філології українська мова для студентів бакалавріату
- •Український алфавіт (азбука, абетка)
- •Апостроф. Правила вживання апострофа
- •Апостроф пишеться у таких випадках:
- •1. Вставте, де потрібно, апостроф.
- •Правопис м’якого знака
- •М’який знак не пишеться:
- •Запишіть слова і поясніть написання м’якого знака:
- •2. Перекладіть подані слова українською мовою, обґрунтуйте написання.
- •3. Поясніть вживання або відсутність м’якого знака.
- •4. Перепишіть речення, вставте, де потрібно, м’який знак.
- •5. Поясніть написання м’якого знака у поданих фразеологізмах, а також розкрийте значення фразеологізмів.
- •Чергування голосних
- •5. Прочитайте текс. Знайдіть у ньому слова, в яких відбувається чергування голосних.
- •Чергування приголосних
- •1.Доберіть до поданих слів однокореневі слова, у яких при словозміні чи словотворенні відбувається чергування приголосних.
- •Спрощення в групах приголосних
- •6. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова, у яких відбувається чергування голосних та приголосних.
- •Правопис префіксів
- •1.Префікси з-, с-:
- •2.Префікси роз-, без-:
- •3.Префікси пре- , при-, прі-:
- •1.Утворіть слова, приєднавши до них префікс з- або його варіанти.
- •2.Перепишіть слова, вставляючи замість крапок пропущені букви.
- •3.Перепишіть речення, вставляючи замість крапок пропущені букви.
- •4. Розкрийте значення фразеологізмів, поясніть вживання префіксів у словах.
- •Подвоєння приголосних
- •1.Обґрунтуйте наявність чи відсутність у словах подвоєння літер.
- •2.Запишіть правильно слова, розкриваючи дужки:
- •3.Перепишіть речення, замість крапок поставте, де потрібно, пропущені букви.
- •4. Перекладіть слова українською мовою.
- •5. Розкрийте значення фразеологізмів. Поясніть написання подвоєних приголосних у словах.
- •1.Перекладіть слова українською мовою.
- •2. У поданих словах на місці крапок поставте пропущені букви.
- •3. Вставте, де потрібно, пропущені букви, визначте орфограми. Виразно прочитайте текст.
- •Морфологія. Частини мови Лексико-граматичні розряди іменника
- •6. Доберіть до іменників означення.
- •Відмінювання іменників і відміни
- •1. Побудуйте речення, вживаючи іменники у відповідному відмінку.
- •2. Провідміняйте іменники в однині та множині.
- •3. Прочитайте текст, знайдіть іменники і відміни і визначте їх число та відмінок.
- •Відмінювання іменників іі відміни
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •Особливості відмінювання
- •7. Прочитайте прислів’я, іменники в дужках поставте у правильній формі.
- •8. Прочитайте текст, іменники в дужках поставте у правильній формі.
- •Відмінювання іменників ііі та іv відмін
- •Зразки відмінювання
- •Особливості відмінювання
- •Зразки відмінювання
- •Особливості відмінювання
- •1. Подані іменники поставте в орудному відмінку однини.
- •2. Вставте на місці крапок іменник мати у потрібній формі.
- •Кличний відмінок
- •1. Поставте іменники в кличному відмінку.
- •2. Прочитайте речення, вживаючи слова в дужках у формі кличного відмінка.
- •3. Іменники в дужках поставте у формі кличного відмінка.
- •4. Знайдіть у реченнях іменники у кличному відмінку.
- •Відмінювання прізвищ, особових імен та імен по батькові. Творення імен по батькові
- •Зразки відмінювання
- •2. Запишіть імена у давальному відмінку.
- •3. Прочитайте текст. Від імен утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові.
- •Прикметник. Ступені порівняння прикметників
- •Особливості творення
- •Відмінювання прикметників
- •Зразки відмінювання Тверда група
- •М’яка група
- •1. Провідміняйте словосполучення в однині та множині.
- •2. Доберіть до прикметників іменники. Провідміняйте словосполучення.
- •3. Побудуйте речення, вживаючи прикметники та іменники в потрібній формі.
- •4. Прочитайте прислів’я, слова, що в дужках, поставте в потрібній формі.
- •5. З’ясуйте значення фразеологічних зворотів, знайдіть у них прикметники та визначте їх форми.
- •Числівник. Розряди числівників
- •Особливості
- •Особливості сполучення числівників з іменниками
- •Відмінювання числівників
- •1. Запишіть арифметичні дії словами.
- •2. Запишіть речення, поставте числівники у відповідному відмінку.
- •3. Прочитайте текст. Числівники запишіть словами.
- •Займенник. Розряди займенників за значенням
- •1. Випишіть з тексту займенники, розподіліть їх за розрядами.
- •2. Знайдіть у фразеологізмах займенники, визначте їх розряди, та відмінок зворотного займенника. З’ясуйте лексичне значення фразеологізмів.
- •3. Побудуйте речення, вживаючи займенники в потрібному відмінку.
- •4. Перекладіть українською мовою, порівняйте форми особових іменників в російській та українській мовах.
- •Відмінювання займенників
- •1. Поставте займенники у потрібній формі.
- •2. Розкрийте дужки, поставте слова у правильній формі.
- •3. Перекладіть українською мовою.
- •Прислівник. Ступені порівняння прислівників
- •Правопис прислівників.
- •1. Від наведених прислівників утворіть форми вищого й найвищого ступенів порівняння.
- •2. Перекладіть українською мовою. Порівняйте форми українських і російських прислівників.
- •3. Розкрийте значення фразеологізмів, знайдіть у них прислівники.
- •4. Подані фразеологічні звороти замініть одним словом-прислівником. Доберіть їх з ключа.
- •5. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому прислівники, поясніть їх правопис.
- •Дієслово. Дієвідмінювання дієслів теперішнього часу
- •1. Продієвідмінюйте дієслова.
- •2. Перекладіть дієслова українською мовою.
- •3. Перекладіть словосполучення українською мовою.
- •4. Відредагуйте речення.
- •5. Розкрийте значення фразеологізмів, визначте, до якої дієвідміни належать дієслова в них ужиті.
- •6. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому дієслова; визначте особу й число дієслів теперішнього часу.
- •Дієслова минулого та майбутнього часу
- •1. Запишіть речення, розкриваючи дужки.
- •6. Прочитайте речення, розкрийте дужки, вживаючи дієслова в майбутньому часі.
- •7. Продієвідмінюйте дієслова у всіх трьох формах майбутнього часу.
- •8. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому дієслова майбутнього часу, визначте, яким способом вони утворені.
- •Наказовий та умовний способи дієслів
- •1. Від дієслів утворіть форми наказового способу, відзначте, які звуки при цьому чергуються.
- •2. Прочитайте речення, розкриваючи дужки, поставте дієслова в наказовому способі.
- •3. Прочитайте речення, знайдіть у них дієслова наказового способу, визначте їх особу й число.
- •4. Перетворіть речення, вживаючи дієслова у формі умовного способу.
- •5. Утворіть усі форми умовного способу поданих дієслів.
- •6. Прочитайте речення, знайдіть у них дієслова умовного способу. Зверніть увагу на вживання частки б (би).
- •7. Допишіть прислів'я. Якщо є потреба, звіртеся з довідкою.
- •8. Прочитайте прислів'я. На яку рису людської вдачі вказує кожне з них? Визначте способи вжитих у прислів'ях дієслів.
- •Дієприкметник та дієприслівник
- •Відмінювання дієприкметників
- •6. Перекладіть українською мовою.
- •7. Замість крапок вставте наведені нижче дієприкметники в потрібній формі.
- •12. Спишіть, вставляючи замість крапок и чи і.
- •13. Розставте, де потрібно, розділові знаки, виділяючи дієприслівникові звороти у реченнях. Вкажіть, до якого виду відносяться дієприслівники, визначте суфікси у них.
- •Службові частини мови. Прийменник
- •1. Перекладіть словосполучення російською мовою, зверніть увагу на вживання прийменників.
- •2. Прочитайте прислів’я, розкриваючи дужки і вживаючи іменники у потрібній відмінковій формі.
- •3. Визначте лексичне значення фразеологізмів, з’ясуйте, з формою якого відмінка вживаються прийменники.
- •4. Відредагуйте речення, правильність відповіді перевірте за ключем.
- •5. Перекладіть речення українською мовою.
- •Службові частини мови. Сполучник
- •1. Прочитайте речення, знайдіть у них сполучники, визначте, підрядні вони чи сурядні, первинні чи похідні.
- •2. Визначте де у словосполученнях вжито сполучник, а де - сполучення слів.
- •3. Прочитайте прислів’я, вставте замість крапок сполучники.
- •4. Перепишіть речення, розкриваючи дужки.
- •Службові частини мови. Частка
- •Написання часток окремо і через дефіс
- •1. Випишіть слова у дві колонки: 1) в яких не є префіксом; 2) де не належить до кореня.
- •2. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс. Поясніть написання часток з іншими частинами мови.
- •3. Перепишіть речення і вставте пропущені букви е чи і.
- •4. Запишіть подані речення і розкрийте дужки.
- •1. Випишіть вигуки, визначте їх значення і роль у тексті.
- •2. Перепишіть речення, розкрийте дужки, поставте, де треба, дефіс.
- •Тестові завдання
- •Література
Службові частини мови. Частка
Ча́стка — це службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткових відтінків або служить для творення деяких граматичних форм і нових слів.
Частки поділяються на такі розряди:
1. Модальні (надають смислових відтінків реченню):
• вказівні: ось, осьде, он, онде, от, оце, воно;
• означальні: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно (стільки);
• обмежувально-видільні: лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки;
• стверджувальні: таке, еге ж, атож, аякже, авжеж.
2. Заперечні: ні, не, ані;
• питальні: невже, хіба, чи, що за;
• виражають сумнів, припущення: навряд чи, ба, ну, чи не.
3. Формотворчі (служать для утворення форм слова): хай, нехай, най-, як-, що?, би (б).
Написання часток окремо і через дефіс
Частки пишуться окремо, якщо між частками бо, то, от, таки і словом, до якого вони приєднуються, стоїть інша частка: іди ж бо, чим би то, все ж таки.
Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, якось-то, як-от, зробив-таки.
Частки аби-, ані, чи-, де-, що-, як- в складі будь-якої частини мови пишуться через дефіс: аби-що, як-то.
Вправи
1. Випишіть слова у дві колонки: 1) в яких не є префіксом; 2) де не належить до кореня.
Недуга, несправедливість, нечемність, ненависть, невід, неук, недоля, немовля, неволя, непривітність, неспроможність, негода, неволити, необережність, негайно, недруг, недовір’я.
2. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс. Поясніть написання часток з іншими частинами мови.
Аби/хто, де/який, чи/мало, що/найкраще, як/раз, ані/трохи, будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, будь/з/ким, хто/зна/в/якому, казна/як, де/небудь, як/от, аби/то, все/ж, будь/де, де/б/то/не/було, звідки/небудь, що/то/за, чий/небудь, хіба/що, от/таки, або/що, ні/би, ато/ж, а/як/же, а/вже/ж, тако/ж.
3. Перепишіть речення і вставте пропущені букви е чи і.
1. Я була малою горда, — щоб (н…)плакать, я сміялась. 2. (Н…), я чую наше гасло! Ось воно все голосніше. 3. Чоло (н…)вінчали лавровії віти, тернів (н…)скрашали (н…)золото, (н…)квіти. 4. (Н…), (н…), мій друже, спи спокійно, я (н…)скажу (н…)кому слів таємних. (Л. Укр..).
1. (Н…), сестро моя рідна! — говорить. — Так я уже звівся, що а(н…) гніватись, а(н…) жалкувати (н…) на кого (н…) маю! 2. А чому на весіллі (н…)погуляти! — озвавсь Опанас Бобрик, узявшись у боки. 3. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї (н…)звів би. Слухав би (н…) наслухався її тихого та любого щебетання. 4. Може, притомився, хлопче? — (Н…), — одрізав та й знов іде мовчки. (Вовч.).
4. Запишіть подані речення і розкрийте дужки.
1. (Не)доля вирішує — людина творить свою долю. 2. (Ні)один (не)зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вміння виконати цю роботу, а бажання. 4. Він (не)дочув моїх слів. 5. Ця (не)широка річка впадає в Дніпро. 6. Він (не)придатний (ні)до роботи, (ні)до розмови. 7. (Не)забаром відбудеться зустріч випускників нашої школи. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через (не)бажання, а через (не)вміння він (не)виконав цієї роботи. 10. Я відклав ще (не)дописаний лист. 11. (Ні)хто (не)знав цього краще, а(ні)ж він. 12. Життя (не)впинно йде вперед. 13. Бажання гірше за (не)волю.
1. (Не)безпека була страшна (Фр.). 2. Якби мені (не)тиночки та (не)перелази, ходив би я до дівчини по чотири рази (Нар. тв.). 3. (Не)вже тобі (не)воля не обридла (Л.Укр.). 4. Скоро вже, скоро допливемо, - в (не)стямі шепотіла до (не)мовляти Маргіт (Гонч.). 5. (Не)справедливість закладає злість і (не)нависть у дитяче серце (Коц.). 6. В одчинені вікна тислась ясна блакить моря, в (не)скінченність продовжена блакитним небом (Коц.).
Вигук
Вигук — це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх.
За значенням вигуки поділяються на:
емоційні, що виражають почуття і переживання: о, ой, ах, фу, пхе;
вигуки волевиявлення, що передають спонукання, заклик і т. д.: цить, гов, алло, ну, гей, гайда, нумо, вйо, ціп-ціп та ін.
Деякі вигуки утворились від іменників у кличній формі: Людоньки! Господи! Горенько моє!
Вигуками стали і деякі усталені звороти: Цур тобі!
Окрему групу становлять звуконаслідувальні слова: гуп, дзень, ха-ха-ха, ш-ш, ге-ге, ляп-ляп, гав-гав та ін.
Близькі за значенням до вигуків слова ввічливості (спасибі, до побачення), лайливі вислови (чорт забери).
Написання вигуків
Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін.
Вигуки можуть відділятися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (О.Мак.). Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І.Фр.). А також знаком оклику: Ай! Як тут гарно! (М.Коц.).
Вправи