Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бессонова Оф.яз. ИИГУ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
182.7 Кб
Скачать

Службові частини мови. Частка

Ча́стка — це службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткових відтінків або служить для творення деяких граматичних форм і нових слів.

Частки поділяються на такі розряди:

1. Модальні (надають смислових відтінків реченню):

• вказівні: ось, осьде, он, онде, от, оце, воно;

• означальні: якраз, саме, справді, точно, вла­с­не, рівно (стільки);

• обмежувально-видільні: лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки;

• стверджувальні: таке, еге ж, атож, аякже, авжеж.

2. Заперечні: ні, не, ані;

• питальні: невже, хіба, чи, що за;

• виражають сумнів, припущення: на­вряд чи, ба, ну, чи не.

3. Формотворчі (служать для утворення форм слова): хай, нехай, най-, як-, що?, би (б).

Написання часток окремо і через дефіс

Частки пишуться окремо, якщо між частками бо, то, от, таки і словом, до якого вони приєднуються, стоїть інша частка: іди ж бо, чим би то, все ж таки.

Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони підсилюють значення окремого слова: іди-бо, давай-но, якось-то, як-от, зробив-таки.

Частки аби-, ані, чи-, де-, що-, як- в складі будь-якої частини мови пишуться через дефіс: аби-що, як-то.

Вправи

1. Випишіть слова у дві колонки: 1) в яких не є префіксом; 2) де не належить до кореня.

Недуга, несправедливість, нечемність, ненависть, невід, неук, недоля, немовля, неволя, непривітність, неспроможність, негода, неволити, необережність, негайно, недруг, недовір’я.

2. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс. Поясніть написання часток з іншими частинами мови.

Аби/хто, де/який, чи/мало, що/найкраще, як/раз, ані/трохи, будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, будь/з/ким, хто/зна/в/якому, каз­на/як, де/небудь, як/от, аби/то, все/ж, будь/де, де/б/то/не/було, звід­ки/небудь, що/то/за, чий/небудь, хіба/що, от/таки, або/що, ні/би, ато/ж, а/як/же, а/вже/ж, тако/ж.

3. Перепишіть речення і вставте пропущені букви е чи і.

1. Я була малою горда, — щоб (н…)плакать, я сміялась. 2. (Н…), я чую наше гасло! Ось воно все голосніше. 3. Чоло (н…)вінчали лавровії віти, тернів (н…)скрашали (н…)золото, (н…)квіти. 4. (Н…), (н…), мій друже, спи спокійно, я (н…)скажу (н…)кому слів таємних. (Л. Укр..).

1. (Н…), сестро моя рідна! — говорить. — Так я уже звівся, що а(н…) гніватись, а(н…) жалкувати (н…) на кого (н…) маю! 2. А чому на весіллі (н…)погуляти! — озвавсь Опанас Бобрик, узявшись у боки. 3. Тиміш дивиться, і так йому чогось мила ся щебетушечка, що очей з неї (н…)звів би. Слухав би (н…) наслухався її тихого та любого щебетання. 4. Може, притомився, хлопче? — (Н…), — одрізав та й знов іде мовчки. (Вовч.).

4. Запишіть подані речення і розкрийте дужки.

1. (Не)доля вирішує — людина творить свою долю. 2. (Ні)один (не)зробив так, як треба. 3. Йому бракує (не)вміння виконати цю роботу, а бажання. 4. Він (не)дочув моїх слів. 5. Ця (не)широка річка впадає в Дніпро. 6. Він (не)придатний (ні)до роботи, (ні)до розмови. 7. (Не)забаром відбудеться зустріч випускників нашої школи. 8. (Не)сказане лишилось (не)сказанним. 9. (Не)через (не)бажання, а через (не)вміння він (не)виконав цієї роботи. 10. Я відклав ще (не)до­писаний лист. 11. (Ні)хто (не)знав цього краще, а(ні)ж він. 12. Життя (не)впинно йде вперед. 13. Бажання гірше за (не)волю.

1. (Не)безпека була страшна (Фр.). 2. Якби мені (не)тиночки та (не)перелази, ходив би я до дівчини по чотири рази (Нар. тв.). 3. (Не)вже тобі (не)воля не обридла (Л.Укр.). 4. Скоро вже, скоро допливемо, - в (не)стямі шепотіла до (не)мовляти Маргіт (Гонч.). 5. (Не)справедливість закладає злість і (не)нависть у дитяче серце (Коц.). 6. В одчинені вікна тислась ясна блакить моря, в (не)скінченність продовжена блакитним небом (Коц.).

Вигук

Вигук — це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх.

За значенням вигуки поділяються на:

емоційні, що виражають почуття і переживання: о, ой, ах, фу, пхе;

вигуки волевиявлення, що передають спонукання, заклик і т. д.: цить, гов, алло, ну, гей, гайда, нумо, вйо, ціп-ціп та ін.

Деякі вигуки утворились від іменників у кличній формі: Людоньки! Господи! Горенько моє!

Вигуками стали і деякі усталені звороти: Цур тобі!

Окрему групу становлять звуконаслідувальні слова: гуп, дзень, ха-ха-ха, ш-ш, ге-ге, ляп-ляп, гав-гав та ін.

Близькі за значенням до вигуків слова ввічливості (спасибі, до побачення), лайливі вислови (чорт забери).

Написання вигуків

Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін.

Вигуки можуть відділятися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (О.Мак.). Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І.Фр.). А також знаком оклику: Ай! Як тут гарно! (М.Коц.).

Вправи