Апостроф. Правила вживання апострофа

В українській мові немає так званих розділових знаків (ъ і ь): твердий знак не вживається взагалі, а м’який знак пишеться тільки для позначення м’якості приголосних. Якщо я, ю, є вимовляється після приголосного як два звуки [йа], [йу], [йе], то це позначається за допомогою значка, який називається апостроф.

Апостроф пишеться тільки перед я, ю, є, ї. Він вказує на те, що попередній приголосний вимовляється твердо, а букви я, ю, є, ї означають два звука (йа, йу, йе, йі).

Апостроф пишеться у таких випадках:

1. Після губних б, п, в, м, ф в незапозичених словах, якщо перед ними немає приголосного (крім р): б’ють, п’ють, в’яне, м’ята, черв’як.

2. Після р, але тільки в тих випадках, якщо після нього чується звук [й] (в російській мові в таких випадках ставиться розділовий м’який знак): бур’ян, пір’я, матір’ю. Не пишеться апостроф у словах буря, зоря, гарячий, коли я, ю, є позначають м’якість попереднього приголосного р.

3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: з’їзд, під’їхати, пів’яблука, дит’ясла.

4. Після к у слові Лук’ян і похідних: Лук’янов, Лук’яненко, Лук’янович.

5. Після губних б, п, в, м, ф, піднебінних р, ж, ч, ш, задньоязикових г, ґ, к, х в запозичених словах: об’єкт, бар’єр, комп’ютер, миш’як, Х’юстон, Рейк’явік (в російській мові в таких словах ставляться розділові ъ, ь знаки).

Вправи

1. Вставте, де потрібно, апостроф.

В..язати, зв..язаний, п..ять, вп..ятьох, в..юн, б..ють, п..є, здоров..я, пам..ять, рум..яний, дерев..яний, солов..їний, черв..як, сурм..яний, зів..янути, м..ята, торф..яний, розв..язати.

Св..ято, цв..ях, різдв..яний, тьм..яний, духм..яний, мавп..ячий, моркв..яний, дзв..якнути, Св..ятослав.

Бур..ян, бар..єр, пір..я, матір..ю, бур..я, зор..я, гар..ячий, узгір..я, р..ясний.

Без..ядерний, під..їхати, роз..єднати, роз..ярений, з..ясувати, між..ярусний, перед..ювілейний, з..їзд, об..єднувати, від..ємний, з..являтися, роз..яснювати, без..ідейний, з..економити, трьох..етапний.

Ін..єкція, ад..ютант, кон..юктура, кон..юктивіт, транс..європейський, об..єкт, бар..єр, комп..ютер, інтерв..ю, прем..єра, миш..як, В..єтнам, Х..юстон, Рейк..явік, Амудар..я, Монтеск..є, Руж..є, б..юро, п..юре, к..ювет, ф..юзеляж, грав..юра, В..ятка, М..юнхен, П..яндж.

2. Запишіть слова і поясніть правопис апострофа.

П’є, дев’ять, свято, пам'ять, арф’яр, б’ють, бюст, дзвякати, пюпітр, інтерв’ю, медвяний, цвях, пом’яти, бязь, в'язати, п’ять, свічка, білий, люб’язний, прив’ялений, Рив’єра, обов’язок, графік, в’ється.

3. Виправте помилки у словах:

Омельян, Севаст’ян, Ульяна, медальон, браконєр, медв’яний, харківянин, вар’яг, Н’ютон, Солов’йов, св’ято, третьяк.

4. Поясніть написання апострофа, а також буквосполучень ЙО та ЬО у поданих фразеологізмах. Визначте значення фразеологізмів.

Ахіллесова п’ята, на сьомому небі, з’їсти зуби, ні риба ні м'ясо, сім п’ятниць на тиждень, п’ятами накивати, п’яте колесо до воза, мало каші з’їв, без сьомої клепки, з вогню та в полум’я, п’яте через десяте, мазати п’яти салом, скам’яніти від дива, душа в п’яти пішла.

5. Прочитайте прислів’я та приказки, знайдіть слова з апострофом, поясніть його вживання.

1. Підведеш під монастир один раз - довір’я втратиш надовго. 2. Птицю пізнають по пір’ю, а людину по мові. 3. Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш. 4. М’які слова і камінь крушать. 5. Удар забувається, а слово пам’ятається. 6. Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в'язати. 7. В добрім житті кучері в’ються, в поганім - січуться. 8. Добре ім’я краще багатства. 9. Доки здоров’я служить, то чоловік не тужить. 10. Треба змолоду кості гризти, аби на старість м'ясо їсти. 11. На свіжий цвіток і бджола сідає, а зів’ялий обминає. 12. Не будь бараном, то й вовк не з’їсть. 13. Щоб рибку з’їсти, треба в воду лізти. 14. Рання пташка росу п’є, а пізня сльози ллє. 15. Скільки на пальцях не ходи, а на п’яти станеш. 16. Знати, як свої п’ять пальців.