Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бессонова Оф.яз. ИИГУ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
182.7 Кб
Скачать

7. Прочитайте прислів’я, іменники в дужках поставте у правильній формі.

За (море) тепліше, та вдома миліше. За рідною землею і в (небо) скучно. На своїм (подвір’я) і собака пан. На старому (вогнище) добре вогонь розкладати. Всі ріки до (море) ведуть. Дай (серце) волю - заведе в неволю. І від солодких (слово) буває гірко. (Діло) говорять голосніше, як слова. Зеренце до (зеренце), то й буде мірка.

8. Прочитайте текст, іменники в дужках поставте у правильній формі.

ЦВІТЕ ПОЛИН

Чи знаєте ви, як цвітуть полини? Чи бачили, як весною на старих (облоги-перелоги) квітують гіркі сиві трави? Чи знаєте ви, як після нагрітого (сонце) (день) встає над (полини) сивий дим і млосний чад пливе над (степ)? І, здається, тоді до вас говорять віки.

Сивий дух (полини), мов той хміль, настояний на (солод), п’янить і хвилює, проникає (щем) у груди. І той, хто вдихне його, стане ніби дужчим від полинового (сон) і цвітіння, від сивого (дим) і приспаного (грім).

О полини, сиві полини! Хто посіяв вас на землі нашій? Чи вас посіяли по (степи) неораних прадавні скіфи?

…А може ви посіялись по всій землі нашій у давні (рік) козаччини? Тоді, коли не (жито)-(пшениця), а сивою тирсою, (буркун) та ще сивим (горе) хлюпала земля наша аж за далекі (обрій) Дикого (поле) до самої Татарщини.

Щовесни постають з (корінь) буйним (зело) полини, цвітуть золотисто-сивою гіркотою серед (літо) і осипаються пізньої осені дрібненьким темним (насіння), яке розносить по (степ) вітер.

Яка дивовижна стійкість, яка живучість! Чи не так і народ наш, сто раз толочений, топтаний ворожими (кінь), січений і рублений чужими (мечі), стріляний з (автомати) і (танки), вистояв у тих битвах, і живе, і гонить з дужого (корінь) нове пагіння, цвіте і сіється по землі, виборений, відстояний навіки. (За І.Цюпою).

Відмінювання іменників ііі та іv відмін

До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням а також іменник мати.

Зразки відмінювання

ОДНИНА

МНОЖИНА

Н.

Р.

Д.

З.

О.

М.

К.

ніч

ночі

ночі

ніч

ніччю

у ночі

ноче

вість

вісті

вісті

вість

вістю

у вісті

вісте

кров

крові

крові

кров

кров’ю

у крові

крове

мати

матері

матері

матір

матір’ю

на матері

мати

ночі

ночей

ночам

ночі

ночами

по ночах

ночі

вісті

вістей

вістям

вісті

вістями

у вістях

вісті

матері

матерів

матерям

матерів

матерями

на матерях

матері

Особливості відмінювання

1. У називному відмінку однини більшість іменників мають м’який приголосний: сіль, вість, осінь, тінь. Губні і шиплячі у називному відмінку однини завжди тверді і пишуться без м’якого знака: кров, подорож, розкіш.

2. В орудному відмінку однини приголосні подвоюються, якщо вони стоять після голосного: ніччю, суттю, міддю, тінню. Але якістю, совістю, повістю, радістю. Не подвоюються також губні (б, п , в, м, ф) та р: любов’ю, кров’ю, верф’ю, кіновар’ю.

До ІV відміни належать іменники середнього роду на -я, у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат, -ят, -ен. Більшість цих іменників мають лексичну особливість - вони називають малих істот: теля, ягня, зайченя, вовченя, дитя, хлоп’я, дівча.