Морфологія. Частини мови Лексико-граматичні розряди іменника

Іменники означають предмети (дошка, лампа), опредметнені дії (написання, хід), опредметнені ознаки (якість, синь), стан людини (гнів, любов), явища природи (дощ, мороз, блискавка).

Іменники в українській мові, як і в російській мають рід, змінюються за числами і відмінками, групуються у відміни і розряди.

Бувають власні (Олена, Київ, Мадагаскар, Чумацький Шлях) і загальні (поріг, місто, острів, годинник); істоти (людина, кінь, Володимир) і неістоти (шлях, стіл, тризуб), конкретні (дівчина, пшениця, рука) і абстрактні (радість, віра, сила). Іменники зі значенням збірності: листя, коріння, деканат.

В українській і російській мовах існують співзвучні слова, які не збігаються у значенні. Їх називають міжмовними омонімами.

Місто - город стирати - вытирать неділя - воскресенье луна - эхо гарбуз - тыква мешкати - проживать баня - купол вклонитися - поклониться орати - пахать рожа - мальва уставати - подниматься вродливий - красивый вдача - характер злодій - вор лаяти - ругать

место - місце стирать - прати неделя - тиждень луна - місяць арбуз - кавун мешкать - зволікати баня - лазня уклониться - ухилятися орать - кричати, верещати рожа - пика уставать - втомлюватися уродливый - потворний удача - удача, щастя злодей - злочинець лаять – гавкати

Іменники належать до одного з трьох родів - чоловічого (олівець, будинок, ліс, годинник), жіночого (сіль, рука, праця, дівчина) чи середнього (озеро, селище, вікно, теля). Виділяють також іменники спільного роду: плакса, сирота, староста.

Більшість іменників мають дві форми числа - однину і множину. Крім того, в українській мові є іменники, що мають тільки одну форму: або однини (розвиток, дітвора, туга, терпіння, молодь, гостинність), або множини (канікули, вуста, окуляри, штани, граблі, вила, двері, меблі, Карпати).

Усі іменники розподіляються за відмінами. В українській мові їх чотири. До 1 відміни належать іменники чоловічого та жіночого роду на -а, -я: вода, земля, Микола, Ілля, староста.

До 2 відміни - іменники чоловічого роду з нульовим закінченням та на -о: батько, син, кінь, вовк; а також іменники середнього роду на -о, -е, -я: село, море, селище, листя.

До 3 відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням а також іменник мати: сіль, радість, ніч.

До 4 відміни - іменники середнього роду на -я: теля, ягня, зайченя, вовченя, дитя, хлоп’я, ім’я.

Вправи

1. Складіть речення зі словами орати, лаяти, неділя, місто, луна.

2. Утворіть від прикметників іменники на означення якості чи властивості.

Білий, близький, вдячний, віддалений, буденний, рішучий, молодий, юний, хоробрий, могутній, глибокий, новий, гіркий, добрий, порожній, радісний, далекий, високий, урочистий, давній, вогкий, ранній, синій, старий, хижий, якісний.

3. Утворіть від дієслів іменники на означення дії чи стану.

Базікати, будувати, вибачити, заходити, зібрати, ходити, плавати, косити, кричати, плакати, прогулятися, недомовити, обдирати, об’єднувати, переміщувати, перемогти, просити, розгромити, твердити, уособлювати, формувати.

4. Випишіть іменники.

Зеленіти, зелений, зелень, міцний, зміцнювати, міцність, працювати, праця, працьовитий, мужній, змужніти, мужність, читання, прочитаний, низина, низовий, низ, запорізьке, Запоріжжя, сікти, Січ, січовий, січовик, наказний, наказує, наказ, татарський, татарин, комп’ютерний, комп’ютер, комп’ютеризація.

5. Визначте рід іменників, запишіть їх у три стовпчики (чоловічий, жіночий та середній рід).

Жаль, сосна, вільха, тополя, явір, граб, осокір, полин, посуд, листоноша, староста, сирота, криза, шампунь, толь, тюль, ступінь, вуаль, жайворонок, степ, дріб, рояль, готель, ґанок, птах, продаж, підпис, добробут, літопис, рушник, крейда, рушниця, картопля, квасоля, вечеря, рослина, білизна, пляма, спорідненість, розкіш, гідність, пошана, держава, око, шатро, місто, волосся, теза, сажень, зошит, барліг, пил, перерва.