3.3 Порядок виконання роботи
Накреслити карту Дністровського каньйону, масштаб 1:600 000. Нанести на карту точки відбору проб з концентраціями хімічних елементів.
Побудувати карту геохімічних полів відповідно до градацій. Зафарбувати геохімічні поля різних рангів відповідними кольорами, вирахувати фонове значення елемента-забруднювача у ґрунті Дністровського каньйону.
Нанести на карту лінію фонового та аномальних значень.
Порівняти концентрації елемента-забруднювача з ГДК.
Відокремити на карті ділянки перевищення ГДК.
Провести оцінку забруднення ґрунтів за пропонованою шкалою та зробити висновки.
3.3 Звітність
Звіт з лабораторної роботи складається кожним студентом окремо. Звіт повинен мати:
▲ карту розподілу геохімічних полів з нанесеними лініями фонових та аномальних значень та перевищення ГДК;
▲ розрахунки фонових значень елемента-забруднювача у ґрунтах Дністровського каньйону;
▲ висновки про забруднення ґрунтів Дністровського каньйону. Звіт захищається кожним студентом індивідуально.
3.4 Контрольні питання
1 Що таке геохімічні поля?
2 Як вираховується фонове значення?
3 Що таке ГДК елемента?
Лабораторна робота № 4
Тема: РАСТРОВІ ТА ВЕКТОРНІ КАРТИ ТА ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ВЕКТОРНИХ КАРТ У СЕРЕДОВИЩІ CORELDRAW
Мета: Навчитися відрізняти типи растрової та векторної графіки. Вивчити використання фіксованих палітр кольорів
План
4.1 Основні теоретичні положення
4.1.1. Растрові карти
4.1.2 Векторні карти
4.1.3 Кольорові зображення
4.2 Порядок виконання роботи
4.3 Звітність
4.4 Контрольні питання.
4.1 Основні теоретичні положення
Створення та векторізація картографічного матеріалу за допомогою графічного редактора CorelDRAW призначений для роботи з векторною графікою і є безперечним лідером серед аналогічних програм. Популярність CorelDRAW пояснюється великим набором засобів створення і редагування графічних образів, зручним інтерфейсом і високою якістю одержуваних зображень.
4.1.1 Растрові карти
Щоб комп'ютер зміг обробляти карти, вони повинні бути відрекомендовані в числовій формі, або, як прийнято говорити, закодовані. Для кодування карту розбивають на невеликі одноколірні частини. Всі кольори, використані в зображенні, нумерують, і для кожної частини записують номер її кольору. Запам'ятавши послідовність розташування частин і номер кольору для кожної частини, можна однозначно описати будь-який малюнок. Проте, кількість кольорів в природі нескінченна, і доводиться схожі кольори нумерувати однаковими числами. Залежно від кількості кольорів, що використовуються, можна закодувати більш менш реалістичне зображення. Карти, закодовані описаним способом, називаються растровими картами, растрами або битмапами, від англійського слова bitmap – карта біт. Частини, на які розбиваються зображення, називають пікселями (PICture ELement – елемент малюнка). Пікселі часто називають крапками. Малюнок з безлічі пікселів можна порівняти з мозаїкою. З великої кількості різнокольорових камінчиків збирається довільна картина (рис. 4.1).
Рисунок – 4.1 Збільшене растрове зображення
Якщо для представлення кожного пікселя в чорно-білому малюнку достатньо одного біта, то для роботи з кольором цього явно недостатньо. Проте підхід при кодуванні кольорових зображень залишається незмінним. При відображенні на моніторі і друці на принтері кожний піксель представляється окремою крапкою, якщо устаткування не робить спеціальних перетворень. Розширення – це густина розміщення пікселів, що формують зображення, тобто кількість пікселів на заданому відрізку. Частіше за все розширення вимірюється в кількості крапок на дюйм – dpi (Dot Per Inch). При відображенні карти на моніторі, використовують дозвіл від 72 до 150 dpi. При друці найпоширенішим дозволом є 300 dpi, але для отримання високоякісних відбитків на сучасних кольорових принтерах можна використовувати і більший дозвіл. Є різні формати растрових зображень: jpg, gif, tiff, bmp.