2. Раціональне використання води.

Використання прісної води. Основним джерелом водопостачання для людства є річковий стік.

Галузі виробничого господарства за відношенням до водних ресурсів поділяються на споживачів та користувачів.

Споживачі забирають воду з джерела, використовують її для виготовлення промислової та сільськогосподарської продукції, а потім повертають, але вже в іншому місці, в меншій кількості, забруднену шкідливими або отруйними речовинами.

Користувачі воду з джерела не забирають, а використовують її як середовище. Користувачами води є водний транспорт, рибальство, гідроелектростанції тощо. Деякі користувачі можуть забруднювати водне середовище, наприклад, сучасний водний транспорт.

Різні споживачі води мають різну водоємкість. Водоємкість – це кількість води, необхідної для виробництва одиниці продукції. Наприклад, для збагачення 1 т залізної руди потрібно 2-4 т прісної води, для одержання 1 т чавуну – уже 40-50 т, целюлози – 400-500, штучного волокна – 2000-5000.

Найбільшим споживачем води в промисловості є атомна енергетика. Але основним споживачем прісної води є сільське господарство (70% усієї використаної прісної води). Це, у першу чергу, – зрошуване землеробство.

Важливою ланкою водоспоживання є також комунально-побутові потреби населення, розмір яких залежить від рівня благоустрою поселення. Так, у великих містах земної кулі, добові витрати води на одного мешканця у літрах становлять у Нью-Йорку – 600, у Москві – 400, у Києві – 300, у Лондоні – 250.

Забруднення водного середовища. У результаті інтенсивного використання людиною водних ресурсів відбуваються значні кількісні та якісні зміни в гідросфері. Якісні зміни полягають у забрудненні, яке буває хімічним, фізичним (прозорість, радіоактивні домішки тощо), біологічне і теплове. Основним джерелом забруднення водного середовища є стічна вода. Хоча природні водойми мають здатність самоочищуватися, але цей процес не спроможний змагатися з інтенсивністю антропогенного забруднення. Отже, якщо людство хоче мати майбутнє, воно вимушене вдаватися до дорогих способів очищення стічних вод. У сільському господарстві слід застосовувати найновіші технології зрошення та вирощування рослин (наприклад, крапельне зрошення), які у 5-7 разів зменшують витрати води і мінеральних добрив, а також отрутохімікатів. Такі технології забезпечать різке зменшення забруднення біосфери шкідливими та отруйними речовинами.

Підземні води мають не менше значення для забезпечення населення водою, ніж води поверхневого (річкового) стоку. Досить сказати, що, наприклад, в Україні понад 70% міського населення і майже все сільське населення задовольняє свої потреби за рахунок ґрунтових вод (колодязі) чи глибинних водоносних горизонтів (свердловини).

За якістю підземні води значно кращі, ніж поверхневі, але вони теж можуть забруднюватися з вини людини (потрапляння забруднювачів із поверхні землі в місцях, де розташовані сміттєзвалища, склади отрутохімікатів, воєнних складів тощо). Крім того, підземні води вичерпуються. Не зважаючи на це, майже у 30 містах України використання їх нераціональне (у випадку, коли підземна вода використовується для технічних потреб).