Самостійна робота №­­ 6

Тема самостійної роботи: «Оцінка і аналіз виробничої програми ЗРГ»

Форма роботи – виконання практичних завдань.

Кількість годин – 2

Мета – засвоїти методику аналізу виробничої програми і товарообороту закладів ресторанного господарства.

Література:

Основна

Економіка підприємства. /За ред. А.А.Фастовець. – К.: НМЦ “Укоопосвіта”, 2000. – 572с.

Додаткова

Економічний аналіз: Навч. посібник /М.А.Болюх, В.З Бурчевський, М.І.Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2003. – 556 с.

Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 302 с.

Економічний аналіз / За ред. Ф.Ф.Бутинця. – Житомир, ПП «Рута», 2003

Студент повинен знати: методику аналізу виробничої програми і товарообороту закладів ресторанного господарства

Студент повинен вміти: розраховувати показники виконання завдань з виробничої програми і товарообороту закладів ресторанного господарства

Міждисциплінарна та внутрішньопредметна інтеграція:

1. З курсу «Статистика» – тема «Статистика випуску та реалізації продукції промисловості»

2. З курсу «Економіка підприємства» – теми «Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції», «Регулювання, прогнозування і планування діяльності».

3. З курсу «Економічний аналіз» – теми «Методи і методичні прийоми економічного аналізу», «Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг».

Порядок виконання самостійної роботи

1.Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її виконання.

2. Опрацювати теоретичний матеріал та розв’язати практичні завдання.

Завдання 1.

Провести аналіз випуску страв за поточний рік, порівняти з минулим роком. Зробити висновки.

Страви	Минулий рік		Звітний рік				% виконан-ня плану	Звітний рік в % до минулого
	К-сть страв, тис.	Питома вага, %	План		Фактично
			К-сть страв, тис.	Питома вага, %	К-сть страв, тис.	Питома вага, %
Перші	226,1	22,6		23	233,5
Другі	480,4	48,0		47	487,4
Солодкі	127,1	12,7			131,1
Холодні	167,2	16,7		16,9	172,0
Всього			1023

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Аналіз показників виробничої програми та роздрібного товарообороту в ЗРГ прово­диться з метою виявлення невідповідностей між реальною ситуацією, що склалася в результаті діяльності на ринку підприємства харчування, і показниками, що передбачалися планами. В ході аналізу дається оцінка діяльності, виявляються причинно-наслідкові взаємозв'язки, що впли­нули на розвиток показника, який аналізують, і відшуку­ються резерви збільшення обсягів реалізації та прибутку.

Конкретна схема проведення аналізу визначається са­мостійно кожним підприємством і залежить від цілей ана­лізу і вихідної інформації, яка при цьому використовується.

Слід зазначити, що аналіз виконання виробничої програми здійснюється без жорсткої регламентації, як це, наприклад, має місце при організації облікового процесу, але у відповідній послідовності, виходячи з його завдань і якості аналітичної інформації. Спочатку можна проаналізувати динаміку зміни показників виробничої програми за ряд періодів, використавши при цьому прийом “Ряди динаміки” і на його основі обчислити та проаналізувати наступні показники динаміки продукції (послуг): ланцюгові та базисні абсолютні прирости, темпи зростання і темпи приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту, середній темп зростання і приросту. Внаслідок цього вивчають закономірність у зміні виробничої програми аналізованих підприємств, окремі тенденції розвитку або сезонні коливання. Потім треба оцінити ступінь виконання плану виробництва та реалізації продукції (послуг). Для цього необхідно перш за все зіставити фактичні показники виробничої програми з плановими, визначити їх абсолютні й відносні відхилення, а також процент виконання плану.

Поряд з визначенням ступеня виконання плану за загальним обсягом продукції необхідно також проаналізувати його виконання за асортиментом, враховуючи при цьому виконання замовлень. Крім цього, треба проаналізувати структуру продукції (послуг) і визначити, як її зміна вплинула на виконання плану. Особливо важливе значення при аналізі виробничої програми має вивчення обсягу виробництва продукції (послуг) в розрізі окремих структурних підрозділів того чи іншого підприємства. Це дає можливість виявити передові і відстаючі дільниці аналізованого підприємства, а також визначити ступень участі кожного його підрозділу у формуванні узагальнюючих показників обсягу продукції (послуг) і оцінити міру відповідальності кожного учасника виробництва.

При аналізі виробничої програми належну увагу приділяють вивченню ритмічності виробництва, враховуючи при цьому, що ЗРГ повинні надавати послуги конкретним споживачам у встановлені терміни. Під час аналізу слід також дати оцінку і проаналізувати зміни в якості продукції (послуг).

Постійне оновлення і поліпшення якісних характеристик продукції (послуг), своєчасне забезпечення нею населення, виходячи з його потреб, є одним з найефективніших способів підвищення авторитету підприємства, надійним способом реклами і успіху його господарської діяльності.

У ході аналізу, як правило, від дослідження підсумкових показників переходять до більш детального вивчення їх за характеристикою факторів зміни, пошуку резервів і шляхів їх мобілізації. В результаті цього великого значення набуває факторний аналіз виробничої програми, тобто визначення впливу окремих факторів на зміну обсягу продукції (робіт, послуг).

Слід зауважити, що на кожному підприємстві, виходячи з його галузевих та інших особливостей, існують свої специфічні тільки для нього фактори, що необхідно врахувати при здійсненні техніко – економічного аналізу його виробничої програми.

При вивченні цього питання студенти повинні засвоїти основні принципи побудови схематичних і математичних факторних моделей показників виробничої програми ЗРГ.

Аналітичні розрахунки впливу окремих факторів на відхилення фактичних показників продукції від планових (базисних) здійснюють різними способами, з яких найбільш поширений є метод ланцюгових підстановок, який достатньо повно висвітлений в підручниках і навчальних посібниках.

Глибокий факторний аналіз кінцевих результатів діяльності підприємства дозволяє правильно і своєчасно передбачити тенденції розвитку виробництва, здійснювати необхідні заходи з планування і використання науково – технічного прогресу.

Загальними принципами, якими керуються при прове­денні аналізу, є комплексність, дієвість і системність. Оцін­ка розвитку роздрібного товарообороту здійснюється в ув'язці з іншими показниками господарської діяльності й умовами зовнішнього середовища При цьому використову­ється система показників, що віддзеркалюють економічні та соціальні цілі діяльності і способи їх досягнення. Для прийняття виважених управлінських рішень важливо про­водити аналіз не час від часу, а систематично.

Проведенню глибокого та всебічного аналізу сприяє використання різноманітної економічної і соціальної інфор­мації, а саме планових показників, даних бухгалтерської і статистичної звітності ф. №1-торг (місячна), ф. №3-торг (квартальна, річна), а також матеріали документальних ревізій, інвен­таризацій, виробничих нарад, пропозиції населення, соціально-економічних показників розвитку району діяльності, даних оперативних, кон'юнктурних та вибіркових обстежень власних підприємств, підприємств-конкурентів, покупців тощо.

Важливу роль для проведення якісного аналізу відіграють продумані, грамот­но розроблені аналітичні таблиці, в яких містяться необ­хідні вихідні і розрахункові показники. При цьому також слід подбати про те, щоб дані таблиць були приведені в порівнянний вигляд.

У ході аналізу встановлюють виконання завдань (пла­нів), динаміку товарообороту і випуску продукції, зміни складу товарообороту, ступінь задоволення попиту спожи­вачів. При цьому оцінку виконання завдань (планів) і динаміку всього обороту з купованих товарів проводять без врахування продажу алкогольних напоїв.

Аналіз проводять від загального до часткового. Спочат­ку аналізують загальний обсяг товарообороту, потім його асортиментну структуру. У процесі аналізу розраховують відсоток виконання планових завдань, досліджують динаміку розвитку товаро­обороту порівняно з попередніми періодами, питому вагу товарообо­роту підприємства в загальному обсязі товарообороту району діяльності.

У ході аналізу вивчається ступінь охоплення послугами підприємств громадського харчування населення, яке обслуговується. Для цього з обороту підприємств харчу­вання виключається продаж лікеро-горілчаних виробів, вина, пива і тютюнових виробів (включаючи націнку на названі товари).

Структурні зрушення в реалізації окремих товарних груп установлюють на основі аналізу асортиментної струк­тури роздрібного товарообороту. При його проведенні розраховують і аналізують такі показники, як відсоток виконання плану, темпи зростання (зниження) то­варообороту в діючих і порівнянних цінах, питому вагу окремих товарних груп у за­гальному обсязі товарообороту, коефіцієнти еластичності тощо.

Чисельність населення, яке користується послугами підприємств харчування, розраховується на основі ділення суми одноденного обороту на приблизну вартість однора­зового харчування з розрахунку 2,5 страви. Для визначення загальної чисельності населення, яке користується послуга­ми підприємств харчування, до розрахункових даних дер­жавної, кооперативної і приватної торгівлі додають контин­генти, які користуються безкоштовно або на пільгових умовах харчуванням у дитячих і оздоровчих закладах.

Важливою умовою успішного розвитку товарообороту є ритмічність реалізації страв і товарів за той чи інший проміжок часу. При нормальній роботі підприємства харчування мають відносно постійні показники товарообороту в розрізі окремих днів. Для проведення аналізу ритмічності розвитку товарообороту розраховують коефі­цієнт ритмічності Коефіцієнт ритмічності може мати значення від 0 до 1. Максимальне наближення його до одиниці свідчить про ритмічну роботу підприємства і, навпаки, значення коефі­цієнта ритмічності, наближені до 0, — про неритмічну.

Оцінку рівномірності виконання планових завдань дають на основі використання коефіцієнта рівномірності виконання плану, який розраховують за формулою:

К_рівн =100% -V,

де К_рівн — коефіцієнт рівномірності;

V — коефіцієнт варіації.

Розвиток товарообороту можна вважати успішним ли­ше в тому випадку, коли він забезпечує високі якісні по­казники діяльності. Тому при аналізі названого показника рекомендується будувати індексні ланцюжки взаємозв'язку показників господарської діяльності. Зіставлення їх з нор­мативними показниками дає можливість виявити резерви більш ефективного використання всіх видів ресурсів і за­безпечує випереджаюче зростання економічних результатів порівняно з витратами.

Поглибленню аналізу показників роздрібного товаро­обороту сприяє визначення впливу окремих факторів на його розвиток. Всю множину факторів, що впливають на розвиток роздрібного товарообороту, можна поділити на фактори зовнішнього і внутрішнього середовища. До факторів зовнішнього середовища належать показники, що ха­рактеризують чисельність населення, яке обслуговується, і його купівельні фонди. До внутрішніх факторів належать показники, що характеризують:

1) використання основних фондів;

2) використання трудових ресурсів;

3) забезпеченість товарними ресурсами.

Найбільше розповсюдження при проведенні такого аналізу отримав метод ланцюгових підстановок. Його суть полягає в тому, що залежність між товарооборотом і фак­торами, які його формують, має виключно функціональний характер і описується прямо пропорціональною або зворот­но пропорціональною залежністю, тобто товарооборот опи­сується як функція декількох змінних у вигляді алгеб­раїчної суми, добутку або частки впливу одних показників на інші. Ступінь впливу того чи іншого показника на результат виявляють шляхом послідовної заміни планової (базової) величини однією зі складових фактичною його величиною і послідовним відніманням від другого розра­хунку — першого, від третього — другого і т. д.

Аналогічно проводяться розрахунки впливу факторів, що характеризують внутрішнє середовище (використання основних фондів, трудових і товарних ресурсів). При цьому використовують відповідні формули:

Т=St,

де S — торговельна площа, м² ;

t — товарооборот на 1 м² торговельної площі.

,

де Ч - загальна чисельність торговельних працівни­ків, осіб;

В - питома вага працівників прилавку в загальній чисельності працівників, %;

П - продуктивність праці одного працівника, тис. грн.

Цей аналіз може бути проведений також з вико­ристанням методів різниць чи інтегрального методу. Він є своєрідним доповненням до методу інтегральних ланцюж­ків і націлює підприємство на ефективне ведення госпо­дарства.

Реалізація окремих товарів протягом року може коли­ватися під впливом сезонних особливостей попиту і пропо­зиції. Це також слід враховувати при проведенні аналізу. Виявлення і вимір сезонних коливань здійснюють шляхом розрахунку індексу сезонності. Існує декілька методів роз­рахунків цього показника: простої середньої, плинної се­редньої, відносних чисел та аналітичного вирівнювання. Показники сезонності повинні бути підкріплені логіко-економічним аналізом.

Для вивчення сезонних коливань у попиті населення аналіз виробничо-торговельної діяльності підприємств хар­чування здійснюється за кварталами і місяцями з вияв­ленням чинників, що впливають на ці коливання (святкові дні, організація харчування людей у період сільськогос­подарських робіт, у місцях відпочинку). При аналізі вивча­ються постановка маркетингово-комерційної роботи щодо ритмічності постачання різних продуктів на підприємства громадського харчування, резерви збільшення ресурсів за рахунок власних підсобних господарств, закупівель сільськогосподарських продуктів у колгоспів, радгоспів, фермерів та інших громадян за цінами домовленості. Одним із цих резервів є організація при ресторанах, їдальнях або комбінаті в цілому власних парників, відгодівельних пунктів тваринництва, вирощування домашньої птиці, розведення риби в ставках.

Структурні зрушення в реалізації окремих товарних груп установлюють на основі аналізу асортиментної струк­тури роздрібного товарообороту. При його проведенні розраховують і аналізують такі показники, як відсоток виконання плану, темпи зростання (зниження) то­варообороту в діючих і порівнянних цінах, питому вагу окремих товарних груп у за­гальному обсязі товарообороту, коефіцієнти еластичності тощо.

3. Запитання для самоперевірки

1. Які методи аналізу використовують для аналізу виробничої програми і товарообороту закладів ресторанного господарства?

2. В яких випадках доцільно застосовують індексний метод аналізу?

3. Які чинники впливають на виконання завдань з випуску продукції в ЗРГ?

4. За якою формулою розраховують динаміку обороту з продукції власного виробництва?

4. Виконайте самостійну роботу в робочому зошиті.

Тема курсу: «Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг»