Самостійна робота №3
Тема самостійної роботи: «Джерела економічної інформації. Етапи аналітичної роботи»
Форма роботи – вивчення теоретичного матеріалу.
Кількість годин – 2
Мета – вивчити класифікацію економічної інформації та характеристику головних етапів аналітичної роботи на підприємстві
Література:
Основна
Економічний аналіз: Навч. посібник /М.А.Болюх, В.З Бурчевський, М.І.Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2003. – с. 128-148, 160-171.
Додаткова
Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 302 с.
Економічний аналіз / За ред. Ф.Ф.Бутинця. – Житомир, ПП «Рута», 2003
Студент повинен знати: основні джерела економічної інформації та методологічні принципи організації економічного аналізу.
Студент повинен вміти: правильно вибирати необхідні види економічної інформації, складати план аналітичної роботи в підприємстві.
Міждисциплінарна та внутрішньопредметна інтеграція:
1. З курсу «Статистика» – теми «Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення».
2.З курсу «Інформаційні системи і технології в обліку» – тема «Інформаційні системи і вдосконалення управління підприємством»
Порядок виконання самостійної роботи
1.Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її виконання.
2. Опрацювати теоретичний матеріал.
І. За матеріалом §§ 5.1; 5.2 (стр.128-148) навчального посібника «Економічний аналіз» за редакцією Чумаченка М.Г. необхідно:
1.1. Накреслити схему:
– класифікації економічної інформації для економічного аналізу;
– структури інформаційного забезпечення.
1.2. Дати відповіді на такі питання:
– Сутність інформації та її роль в аналітичному дослідженні.
– Які основні вимоги ставляться до аналітичної інформації?
– В чому полягає різниця між внутрішніми й зовнішніми джерелами аналітичної інформації?
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Ключове поняття цієї теми є термін «інформація» (лат. informatio) означає «пояснення», «викладення», «повідомлення». Нині під інформацією розуміють сукупність корисних відомостей, які є об’єктом збирання, реєстрації, зберігання, передавання й перетворення. Інформація є одним із ресурсів, який може накопичуватися, реалізуватися, поновлюватися, є придатним для колективного використання та (на відміну від інших ресурсів) у процесі споживання не втрачає своїх якостей. Інформація — це головний елемент будь-якої з функцій управління. Володіння повною, достовірною, актуальною та оперативною інформацією уможливлює отримання ринкових переваг, знижує фінансовий ризик, ефективно підтримує прийняття рішень.
Особливу увагу слід звернути на те, що нині інформацію розглядають у нерозривній єдності з комп’ютерними системами, які забезпечують її збирання, реєстрацію, зберігання, передавання й перетворення. За допомогою комп’ютерів усю інформацію можна швидко одержати, «відсортувати» у заздалегідь визначеному порядку, що позбавляє необхідності переглядати стоси паперів у пошуках потрібних відомостей. Комп’ютери не створюють інформацію із нічого, але вони здатні надзвичайно швидко сприймати, сортувати, аналізувати та інтерпретувати її за допомогою програмних засобів, розроблених людиною.
Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації.
Далі треба звернути увагу на основні джерела інформації:
планово – нормативні дані (нормативні, прогнозні, проектні, договірні і планові показники, норми, нормативи, тарифні ставки, довідково – нормативні матеріали, прейскуранти, цінники, проектно – кошторисні документи, технічна документація та ін.);
облікові джерела – це дані бухгалтерського, статистичного і оперативно-технічного обліку, первинні документи (ордери, відомості, наряди, накладні, журнали, табелі обліку робочого часу, регістри обліку, переписів, оперативні зведення та ін.);
звітні джерела – це дані бухгалтерської, статистичної і оперативно – технічної звітності;
позаоблікові джерела інформації (акти ревізій, матеріали обстежень, перевірок, постанов, наказів, розпоряджень, анкетування, публікацій, особистих спостережень аналітика, хронометражних спостережень, ділової переписки та ін.).
Уся підібрана для аналізу інформація має бути ретельно перевірена за формою і змістом. Перевірка має встановити доброякісність інформації і лише після цього можна проводити аналіз діяльності підприємства.
Вивчаючи цю тему, слід звернути увагу на те, що інформацію для економічного аналізу поділяють на кілька типів, які є суттєвими для розробки технологій. Це: факти, оцінки, прогнози, узагальнені зв’язки, конфіденційна інформація, чутки. Факт — це інформація про подію або умову, що їх можна безпосередньо спостерігати та аналізувати Оцінка ґрунтується на висновках, зроблених щойно чи колись у минулому. Прогнози частково ґрунтуються на аналогії і частково на тому, що заведено називати «здоровим глуздом». Конфіденційна інформація, як і джерело її отримання, не підлягає розголошенню і має різний рівень надійності. До неї відносять відомості про плани конкурентів, про науково-технічні досягнення, можливі зміни в законодавстві країн стосовно виробництва, торгівлі, податків тощо.
В аналітичних розрахунках багато важать чутки. Хоч чутки є не дуже надійним джерелом інформації, проте коли їх опубліковано в пресі, оприлюднено в публічних виступах і заявах, вони можуть тимчасово спричинити зміни на ринку, навіть якщо зміст чуток не відповідає дійсності.
Аналітичну інформацію можна подати в табличній та графічній формах, у вигляді текстів і динамічних рядів.
До зовнішньої інформації відносять: матеріали перевірок податкової служби, пояснювальні й довідкові записки, листування з керуючою організацією, з фінансовими й кредитними органами; матеріали цільових обстежень, перевірок, особистих спостережень працівників та аналітиків, спеціальних вибірок, відомості, передані по радіо чи телебаченню, технічну документацію та устаткування, технологію тощо.
ІІ. За матеріалом §§ 6.1; 6.2; 6.3; 6.4 (стр.160-171) навчального посібника «Економічний аналіз» за редакцією Чумаченка М.Г. необхідно:
1.1. Записати характеристику головних етапів аналітичної роботи.
1.2. Записати орієнтовний розподіл обов‘язків між функціональними службами підприємства.
1.3. Дати відповіді на такі питання:
– На чому ґрунтується вимога безперервності аналітичної роботи?
– Що таке безтекстове оформлення результатів аналізу?
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Приступаючи до вивчення цієї теми слід звернути увагу на те, що організація аналітичної роботи – система заходів з метою вивчення господарської діяльності. Вона на підприємствах включає розробку загальних планів та планів (програм) конкретних аналітичних робіт: порядок проведення аналізу; матеріальне, методичне й наукове забезпечення; загальне керівництво, способи виконання аналітичних робіт, контроль за впровадженням у виробництво виявлених резервів.
Треба звернути увагу на те, що аналітична робота на підприємстві розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи та план (програму) конкретних аналітичних робіт.
Важливим питанням цієї теми є те, що для того, щоб одержати змістовні висновки в результаті аналізу, треба ретельно продумати його організацію. Вона включає такі етапи:
підготовчий – визначаються мета, завдання, програма, методи проведення аналізу, строки його виконання, виконавці, джерела інформації, розробляються моделі і алгоритми вирішення відповідних аналітичних задач, макети майбутніх таблиць, графіків, складається конкретний план аналітичної роботи;
аналітичний – передбачає збирання, систематизацію, зведення і групування вихідної інформації, розрахунок відповідних показників, абсолютних і відносних відхилень, визначення факторів і дослідження їх впливу на результати діяльності підприємства, пошук резервів виробництва;
заключний (підсумковий) – здійснюється зведений підрахунок резервів виробництва, систематизація, узагальнення і підсумкова оцінка результатів господарської діяльності, формулюються відповідні висновки, розробляються конкретні пропозиції і рекомендації щодо покращення роботи аналізованого підприємства, оформляються результати аналізу.
Організаційні форми АГД визначаються складом апарату і технічним рівнем управління. На великих промислових підприємствах діяльністю всіх економічних служб керує головний економіст, який являється зам. директором по економічним питанням. Приблизна схема розподілу обов'язків з економічного аналізу зображена на рис.2.
3. Запитання для самоперевірки
Вирішити тестові завдання:
1. За джерелами складання звітність підприємства класифікується на:
а) бухгалтерську, поточну і річну;
б) статистичну, внутрішню і зовнішню;
в) бухгалтерську, статистичну, податкову;
г) власний варіант відповіді.
2.Скільки виділяється груп джерел інформації, що застосовуються в економічному аналізі:
а) три групи;
б) дві групи;
в) чотири групи;
г) власний варіант відповіді.
3. За ___________інформація поділяється на текстову, графічну і мультимедія:
а) способом зображення;
б) ступенем обробки;
в) носіями інформації;
г) власний варіант відповіді.
4. План проведення аналітичної роботи, що складається на рік і є календарним розкладом окремих аналітичних досліджень, називається:
а) комплексним;
б) тематичним;
в) власний варіант відповіді.
5. Результати економічного аналізу, в безтекстовій формі, оформляються у вигляді:
а) довідок, висновків, пояснювальних записок;
б) висновків;
в) таблиць, графіків, діаграм;
г) власний варіант відповіді.
4. Виконання самостійної роботи в робочому зошиті.
Тема курсу: «Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг»