Самостійна робота №­­1

Тема самостійної роботи: «Історія розвитку економічного аналізу»

Форма роботи – вивчення теоретичного матеріалу.

Кількість годин – 2

Мета – засвоїти основні етапи розвитку економічного аналізу

Література:

Основна

Економічний аналіз: Навч. посібник /М.А.Болюх, В.З Бурчевський, М.І.Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. – К.:КНЕУ, 2003. – с.30-34

Додаткова

Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 302 с.

Студент повинен знати: етапи розвитку економічного аналізу як науки; орієнтуватися в теоретичних питаннях розвитку досліджень, виходячи з історичного минулого

Студент повинен вміти: обґрунтовувати розвиток економічного аналізу, ґрунтуючись на історичних подіях

Міждисциплінарна та внутрішньопредметна інтеграція:

1. З курсу «Статистика» – тема «Історія розвитку статистичної науки»

2. З курсу «Бухгалтерський облік І» – тема «Розвиток бухгалтерського обліку»

3. З курсу «Економічний аналіз» – тема «Роль економічного аналізу»

Порядок виконання самостійної роботи

1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її виконання.

2. Опрацювати теоретичний матеріал.

Історію розвитку економічного аналізу вивчити за таким планом:

1. Ознайомитися з джерелами виникнення економічного аналізу.

2. Розкрити значення економічного аналізу в дореволюційний період.

3. Визначити основні відмінності економічного аналізу в до- та післяреволюційні періоди.

4. Розкрийте значення економічного аналізу при переході до ринкових відносин.

5. Скласти опорний конспект з вивчених питань.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Під час вивчення матеріалу необхідно звернути увагу на те, що економічний аналіз як наука сформувався на початку ХХ століття. У становленні економічного аналізу велика роль належить і українським ученим, особливо М. І. Туган-Барановському.

До революції аналіз господарської діяльності приватнокапіталістичних підприємств і їх монопольних об’єднань полягав переважно в аналізі балансу, в оцінюванні статей активу і пасиву. Основна увага в процесі аналізу зверталась на фінансові результати господарської діяльності.

Але спеціальної літератури, єдиної схеми організації економічного аналізу не існувало. Були короткі інструкції комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтури.

Рекомендується звернути увагу на те, що після 1917 року стались різкі зміни в політиці, економіці, управлінських структурах, в організації обліку і контролю. Послідовно, відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки, розвивався економічний аналіз, що відповідав потребам командно-адміністративної системи.

Важливе місце в 20-ті роки належало кооперативним організаціям — споживчим і кредитним товариствам. Досвід роботи цих організацій узагальнювався й аналізувався.

У СРСР економічний аналіз почав формуватися в 20-30-х роках як підсумковий розділ бухгалтерського обліку. Необхідність розвитку методів аналізу зумовлювалася потребою в оцінюванні бухгалтерських звітів. Розробку методики аналізу тривалий час здійснювали фахівці в галузі бухгалтерського обліку, першими, а інколи єдиними практичними працівниками, які проводили аналіз діяльності підприємств, були найбільш досвідчені бухгалтери.

У той час аналізували тільки бухгалтерський баланс підприємства. Звідси й перша назва курсу «Аналіз балансу». Згодом, коли обсяг звітності розширився, а отже, збільшилася кількість даних і значно змінився зміст інформації, що вивчалася, курс дістав назву «Обліковий аналіз». Отже, певною мірою можна вважати, що аналіз походить від бухгалтерського обліку, або «обліковства».

У 40-х і наступних роках минулого століття розвиток і поліпшення методики аналізу, а також додаткове використання окрім даних бухгалтерського обліку планово-нормативної, технічної та інших видів інформації зумовили зміну й цієї назви курсу. Його стали називати «Техніко-економічний аналіз», «Аналіз господарської діяльності» і, нарешті, «Економічний аналіз».

Особливий історичний період – роки Великої Вітчизняної війни. За умов воєнного часу економічний аналіз набув особливого значення, оскільки сприяв зростанню випуску високоякісної продукції з найменшими витратами.

У роки війни було видано цілу низку праць з обліку й аналізу діяльності підприємств.

Перехід до мирного будівництва після закінчення війни став новим етапом у розвитку економічного аналізу. На перше місце встають питання аналізу виробництва і розробляється відповідна послідовність вивчення всієї діяльності підприємства. Як джерела аналізу залучаються дані не тільки балансу, а й бухгалтерської та статистичної звітності, а також дані обліку і планування.

Набуває особливого значення аналіз діяльності окремих галузей народного господарства, вивчається робота госпрозрахункових підприємств і їхніх підрозділів, розробляються методики аналізу зведених звітів.

Треба звернути увагу на те, що було зроблено велику роботу з розвитку теорії економічного аналізу й удосконалення його методики. Фактично було підготовлено ґрунт для наступного етапу — економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.

Докорінні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, ставлять нові вимоги також і до організації та проведення економічного аналізу. З поширенням роздержавлення, приватизації і встановлення господарської самостійності всіх організаційних струк­тур розширюється сфера його застосування. Зокрема, конкретніше і глибше вивчаються потреби і кон’юнктура ринку, попит і пропозиція, маркетинг. Посилюється значення аналізу фінансових позицій, дохідності, кредитоспроможності та конкурентоспроможності підприємств. Визначаються пріоритетні напрями експорту й імпорту, інвестиційної політики, ефективність внутрішніх і зовнішніх зв’язків у питаннях виробництва, постачання, збуту.

Перебудова господарського механізму, орієнтація його на ринкові відносини потребують перегляду традиційних прийомів дослідження і засвоєння багатьох нових економічних категорій.

Важливим завданням економічного аналізу за сучасних умов є дослідження комерційного ризику.

Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуацій. Це стосується і підприємства, і його зовнішнього середовища. За цих умов першорядну роль відіграє ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп’ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів.

Завершуючи вивчення цієї теми, слід дати відповідь на питання: «Що ж сприяло розвитку методів аналізу, а з часом формуванню його як самостійної дисципліни?» По-перше, це пов’язано з формуванням єдиних засад і систем бухгалтерського обліку та впровадженням типових форм звітності. По-друге, було скасовано «комерційну таємницю» і, отже, полегшено доступ до будь-якої економічної інформації. По-третє, в період непу підприємства знову були переведені на комерційний розрахунок, тобто на засади самоокупності, поновилося бажання вивчати та аналізувати результати їхньої господарської діяльності.

3. Запитання для самоперевірки

1. Разом з якою наукою виник економічний аналіз?

3. З яких етапів складалась методика аналізу в дореволюційній Росії?

4. Назвіть українських вчених, які внесли значний вклад в розвиток економічного аналізу.

5. Коли почали комплексно використовувати економічну інформацію?

6. Основні особливості економічного аналізу в роки Великої Вітчизняної війни та в післявоєнний період.

7. Особливості аналізу комерційної діяльності в умовах ринкових відносин.

4. Виконання самостійної роботи в робочому зошиті.

Тема курсу: «Предмет і види економічного аналізу»