8.5.2.3. Буріння за допомогою електробурів

Двигун електробура має жорстку характерис­тику, тому при збільшенні осьового навантаження на долото частота його обертання практично не змінюється. Параметри режиму бурін­ня при використанні електробурів можна змінювати незалежно один від одного. Необхідна витрата промивальної рідини в цьому випадку визначається тільки умовами очищення вибою, транспортування частинок розбурюваної породи з вибою і охолодження двигуна.

Навантаження на долото можна змінювати в широкому діапа­зоні від нуля до максимуму, який обмежується або потужністю еле­ктродвигуна, або міцністю долота.

Частоту обертання двигуна можна регулювати двома способа­ми: ступенево, з допомогою редукторних вставок (проводиться пе­ред спуском долота), або зміною частоти струму, що можливо в процесі роботи долота. При зміні частоти обертання зменшуються потужність і крутний момент двигуна, що не завжди допустимо.

► Застосування електробурів раціонально в наступних умовах:

• буріння свердловин діаметром 190 — 394мм з промиванням буровим розчином, у тому числі обваженим до 2300 кг/м³ при температурі не вище 130—140°С з урахуванням забезпечення оптимальних значень швидкості обертання долота;

• буріння опорно-технологічних свердловин (ОТС);

• проходка похило і вертикально направлених свердловин в поєднанні з телеметричними системами, особливо в складних геологічних умовах із забезпеченням оптимальних значень швидкості обертання долота на всіх ділянках профілю свердловини;

• розкриття продуктивних горизонтів горизонтальними і розгалужено-горизонтальними стовбурами для підвищення дебіта свердловин;

• буріння з продуванням вибою повітрям і промивальною керованою рідиною з високим ступенем аерації;

• буріння алмазними долотами і долотами типу ІНМ, за винятком випадків, коли температура циркулюючої промивальної рідини на забої перевищує 130°С.

8.6. Зношування бурових доліт

8.6.1. Причини і види зношування

Бурові долота в процесі роботи на вибої зношуються, що в кінцевому підсумку впливає на показники їх роботи і час буріння свердловини в цілому. Про ефективність використання того чи іншого долота при бурінні певного інтервалу в більшості випадків судять по зносу долота, що визначає його роботоздатність, довговічність і надійність.

Роботоздатність — стан, при якому долото може виконувати задані функції, зберігаючи значення своїх параметрів у межах, встановлених нормативно-технічною документацією.

Довговічність визначається спроможністю долота зберігати роботоздатність до його зношення (настання граничного стану) при встановленій системі експлуатації.

Надійність визначається здатністю долота виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених техніко-економічних показників у заданих межах, при відповідних параметрах режиму і умов буріння. Надійність долота — комплексний показник, який включає насамперед його безвідмовність і довговічність.

Безвідмовність визначає спроможність долота протягом певного часу зберігати роботоздат­ність. Безвідмовність характеризується двома станами: роботоздатний і нероботоздатний. Перехід долота з роботоздатного стану в нероботоздатний називається відмовою.

Розрізняють поступові відмови, які виникають внаслідок зношування вузлів долота, і раптові відмови — внаслідок дії випадкових зовнішних факторів.

У шарошкових долотах поступові відмови виникають, як правило, внаслі­док зношування озброєння і опор, а в лопатевих і алмазних — внаслідок зношування озброєння.

► Зношування долота залежить від:

• умов роботи долота на вибої (фізико-механічні і абразивні властивості порід, режим буріння, властивості бурового розчину, температура і т. ін.);

• його конструктив­них особливостей.