
- •8. Технологія відробки бурових доліт
- •8.1. Поняття про режим буріння
- •8.2. Вплив параметрів режиму буріння та інших факторів на механічну швидкість буріння
- •8.3. Вплив параметрів режиму буріння на величину проходки на долото
- •8.4. Взаємозв'язок параметрів режиму буріння
- •8.5. Вибір способу буріння
- •8.5.1. Роторний спосіб буріння
- •8.5.2. Використання вибійних двигунів
- •8.5.2.1. Турбінний спосіб буріння
- •8.5.2.2. Буріння за допомогою гвинтових вибійних двигунів
- •8.5.2.3. Буріння за допомогою електробурів
- •8.6. Зношування бурових доліт
- •8.6.1. Причини і види зношування
- •8.6.2. Зношування шарошкових доліт
- •8.6.3. Зношування алмазних та лопатевих доліт
- •8.7. Рекомендації для відробки бурових доліт (бурильних головок)
- •1). Установка гідромоніторних насадок:
- •2). Вимірювання діаметра долота шаблоном
- •3.) Візуальний огляд
- •4.) Шарошкові долота, які не відповідають даним вимогам, опускати в свердловину заборонено.
- •5.) Заборонено заварювати або іншим шляхом усувати виявлені на долотах дефекти.
- •Алмазні долота:
- •Шарошкові долота:
- •- При переході на нормальні параметри буріння почніть із збільшення навантаження на долото з подальшим збільшенням його обертів. Алмазні долота:
- •2). Щоб уникнути виникнення вихрових вібрацій долота, необхідно правильно виконувати рекомендації з процедури нарощування, а саме (для роторного способу буріння):
- •1. Злам шарошки (bc)
- •2. Злам зубків(bt)
- •3. Сколювання зубків (ct)
- •4. Випадання зубків цт)
- •5. Взаємне зачеплення шарошок (ci)
- •6. Теплове розтріскування зубків (hc)
- •7. Знос зубків (wt)
- •8. Трекінг (сточування) зубків (tr)
- •9. Затуплення верхівок зубків (fc)
- •10. Самозаточування зубків (ss)
- •11. Ерозія зубків (er)
- •12. Сальник на долоті (bu)
- •13. Стирання заклиненої шарошки (cd)
- •14. Ексцентричний знос (ос)
- •15. Знос по зовнішньому діаметра (rg)
- •16. Пошкодження козирка (sd)
- •17. Кернування долота (cr)
- •18. Розтріскування шарошки (сс)
- •19. Метал на вибої (jd)
- •20. Механічне пошкодження при спо (рв)
- •21. Втрата шарошки (lc)
- •22.Закупорювання насадки (pn)
- •23. Втрата насадки (ln)
- •24. Знос ущільнення ( sf - відмова ущільнення)
- •25. Промивання зварного шва (wo)
- •Опис зносу згідно калібру
- •2/16 – Знос згідно калібру від 1/16" до 2/16";
- •3/16 – Знос згідно калібру від 2/16" до 3/16";
- •4/16 – Знос згідно калібру від 3/16" до 4/16".
- •Характеристика зносу різців п рофілі доліт з нерухомими різцями
- •Знос різців (wt)
- •Сколювання різців (сt)
- •Втрата різців (lт)
- •Кернування долота (cr) та ерозія (er)
- •Кільцевий знос (ro)
- •Опис зносу доліт
- •Приклад 4. Опис ступеня зносу долота s725
- •Приклад 5. Опис ступеня зносу долота r435sg
8.5.1. Роторний спосіб буріння
► При роторному способі параметри режиму буріння взаємонезалежні, тобто зміна будь-якого із параметрів не впливає на інші. Це створює важливі передумови для вибору оптимального співвідношення режимних параметрів так, що при виборі одного із них, решта параметрів залишається без змін.
Оптимальне співвідношення може бути знайдено тільки емпірично, шляхом зміни кожного з параметрів.
Визначальним параметром режиму, що в найбільшій мірі впливає на ефектив-ність руйнування породи, є осьове навантаження на долото, яке створюють частиною ваги нижньої частини бурильної колони.
При цьому в цій частині колони виникають напруження осьового стиску і поздовжнього згину. Щоб зменшити напруження поздовжнього згину, необхідно масу колони, з допомогою якої створюється осьове навантаження на долото, зосередити як можна ближче до долота. Для цього нижню частину бурильної колони комплектують з товстостінних труб великого діаметра (ОБТ). Довжина цієї частини колони визначається за формулою:
(8.6)
де lобт— довжина ОБТ, м;
kр=1,1—1,3. На практиці приймають kр=1,25.
Gд — осьове навантаження на долото, Н;
g =9,81 м/с2 — прискорення вільного падіння;
тобт — маса 1м обважнених бурильних труб, кг/м;
ρпр — густина промивальної рідини, кг/м3;
ρм — густина матеріалу труб (сталі), кг/м3.
При бурінні свердловин великого діаметру в нижню частину бурильної колони встановлюють ОБТ максимально можливого діаметра (їх часто називають маховиками).
Тоді необхідна довжина ОБТ, що знаходиться вище маховиків (нижня частина КНБК) визначається за формулою:
,
(8.7)
де GКНБК— вага КНБК, Н.
Осьове навантаження на долото є тим параметром, який піддається гнучкому регулюванню. У процесі відробки долота осьове навантаження можна змінювати невеликими щаблями так, щоб знайти його оптимальне значення або хоча б наблизитись до нього. Знайшовши це значення, надалі навантаження прагнуть підтримувати приблизно постійним, поки суттєво не зміниться твердість породи.
У нормальних умовах, коли відсутні передумови довільного викривлення свердловини (або не вирішуються інші спеціальні задачі), для ефективного об'ємного руйнування породи доцільно підтримувати осьове навантаження на рівні, при якому контактний тиск робочих елементів долота приблизно дорівнює твердості породи або дещо перевищує її.
Для приводу ротора, який обертає бурильну колону і долото, в бурових установках в основному використовуються асинхронні електродвигуни і дизельні двигуни. Кінематична схема бурових установок дозволяє одержувати чотири (рідше — шість) базових частоти обертання стола ротора. У випадку використання дизельного приводу частоту обертання можна незначно змінювати в бік зменшення від базової. Плавне регулювання частоти обертання в широкому діапазоні можливе лише на установках, де для приводу використовуються двигуни постійного струму.
Для роторного буріння специфічним є залежність співвідношення осьового навантаження і частоти обертання не тільки від механічних властивостей гірської породи, міцності і довговічності долота, але і від міцності і жорсткості бурильної колони. Із збільшенням осьового навантаження зростають напруження стиску в нижній частині бурильної колони, а із підвищенням частоти обертання - напруження згину і частота поздовжніх та крутильних коливань, що може прискорити руйнування бурильних труб і особливо різьбових з'єднань. Для безпечної роботи при збільшенні осьового навантаження, як правило, знижують частоту обертання долота.
► Роторний спосіб буріння можна ефективно застосовувати:
• при розбурюванні верхніх горизонтів з використанням гідромоніторних бурових доліт (можна створювати високі швидкості витікання рідини з насадок до 100—120 м/с) з крупними зубками (типу М), де необхідні великі осьові навантаження;
• при бурінні свердловин в ускладнених умовах (особливо при осипаннях порід та поглинаннях розчину);
• при бурінні глибоких інтервалів свердловин, де великі гідравлічні втрати, висока вибійна температура (більше 140—150°С), проблема створення осьового навантаження та ін., необхідно максимально збільшити проходку за рейс і оптимальні значення швидкості обертання долота знаходяться в межах 35— 150 хв-1;
• при бурінні свердловин в умовах, що вимагають застосування обважнених бурових розчинів, (густиною більше 1700 — 1800 кг/м3), коли в конкретних умовах не має переваг електробур;
• при бурінні з відбором керна;
• при бурінні з продуванням вибою повітрям і промиванням аерованою рідиною з високим ступенем аерації, якщо в даних умовах неможливо використовувати електробур;
• при бурінні опорно-технологічних свердловин (ОТС).