4. Особливості стрільби на рикошетах і в безпосередньої близькості від своїх військ.
а/ Вважається, що наші війська знаходяться в безпосередній близькості, якщо: відстань між ними і противником складає:
війська відкриті:
500 м при ДСТР < 10 км
700 м при ДСТР > 10 км;
війська в укриттях, БТР, танках:
300 м при ДСТР < 10 км
500 м при ДСТР > 10 км;
Вихідним параметром є безпечне видалення від розривів своїх снарядів.
б/
Обчислені установки визначають по
точці, винесеної від цілі на 200-400 м убік
протилежний положенню своїх військ,
тобто
+/200-400
м/. Коефіцієнт видалення КВ
розраховують по
і ДК.
в/ Розриви, якщо при першому спостереженні отриманий "+" наближають до цілі з боку супротивника стрибками 100-200 м до одержання протилежного знака /вилки/ або влучення в ціль, після чого вилку половинять і при необхідності продовжують пристрілювання або, увівши коректури, переходять до стрільби на поразку. По мірі наближення розриву до цілі розмір стрибка може бути зменшений.
При одержанні на початку пристрілювання розриву між ціллю і своїми військами ведуть пристрілювання по загальних правилах.
Особливості стрільби на рикошетах
Стрільбу на рикошетах застосовують для поразки ЖС і ВЗ що спостерігається, розташованих відкрито й в окопах без перекриттів.
Стрільбу на рикошетах ведуть по загальних правилах, при цьому:
а/ Заряд для стрільби вибирають найбільший або близький до нього з таким розрахунком, що не перевищувала зазначену в Таблицях стрільби дальність, що забезпечує одержання рикошетів (кут падіння при стрільбі по наземним цілям <200 , по надводним <100 – в таблицях стрільби до лінії „Р” ), установку підривника призначають на уповільнену дію.
б/ При одержанні на початку пристрілювання повітряних розривів, що не дали спостереження по дальності, призначають установку підривника на фугасну дію і, завершивши пристрілювання, переходять до стрільби на, поразка при установці підривника на уповільнену дію.
в/ Спостереження наземних розривів, повітряних і місць падіння осколків приймають на рівних основах.
г/ Число рикошетів при стрільбі на поразку повинно бути не менше половини, у противному випадку від стрільби на рикошетах відмовляються і переходять до стрільби при установці підривника на осколкову дію.
Приклад ( стрільба на рикошетах)
а/ Бойовий порядок батареї:
ВП X = 53928 Y = 08300 h = 145
КНП Х = 56580 Y = 07790 ОН= 56-00
Завдати бойовий порядок на ПУВ-9М.
б/ Розраховані поправки для зар. Зм. на
5 км 7 км 9 км
+110 м +192 м +290 м
-0-09 -0-13 -0-19
Побудувати ГРП на лінійці дальностей ПУВ-9М.
Увага!: із моменту розрахунку поправок пройшло >3ч.
Контрольні дані: "Контроль 1" "Контроль 2"
= 5530 = ОН + 1-88 = 5670 = ОН + 1-78
в/ Ціль 102-я. Піхота ФЦ = 0-30, Ц = 52-63, Д = 3910 м.
(ДК отримана зі схеми орієнтирів)
Залучити вогневий взвод. Подавити.
Контрольні дані:
= 6350; = ОН -1-10; = 6512; = ОН -1-22
ПЗ= 2-25; hц= 154 м; КВ= 0,6 ;КК= 0-04; Xтис=22 м; ВП ліворуч
Рішення :
№ п/п |
Команда |
Пр |
Рів. |
Дов |
Набл |
Кор |
|
||||||||||||||||||||
1 |
"Дніпро" Стій! Стр. 1-му ВВ, ц 102Я, піхота, ОФ, пдр уповіль- нений , зар. Зм, шк. тис., 2-му 1сн Вогонь! |
179 |
30-01 |
__ОН_ -1-22 |
П35 Пов. + |
-0-21
+0-08 |
|
||||||||||||||||||||
Отримав спостереження „Вправо 35 ,повітряний, перельот”, ( розрив рикошетний, оцінка розриву здійснюється по місцю падіння осколків) вводимо коректури по правилам пристрілювання по спостереженню за знаками розривів ( або по виміряним відхиленням, якщо маються засоби вимірювання): 1.В приціл ∆П= ∆Д : X тис =-200м (перша вилка): 22 = -9,тобто Приціл = 179 – 9 = 170. 2. В кутомір: ∆∂ = - α х Кв +/- (∆Д :100)х Кк ∆∂ = - 35 х 0,6 + (200:100)х 4 = -21 + 8 = - 0-13 (Поправка на крок кутоміра зі знаком „+”, тому що вогнева позиція ліворуч, а дальність зменшуємо), тобто коректура в кутомір „лівіше 0-04 ” На виправлених установках продовжуємо пристрілювання
|
|||||||||||||||||||||||||||
2 |
Вогонь! |
170 |
|
-0-13 |
Л8 Пов. - |
+0-05 -0-01 |
|||||||||||||||||||||
По аналогії вводимо коректуру: 1. В приціл ∆П= ∆Д : X тис = + 100 (пів першої вилки) : 22 = Приціл 170 + 5 = 175 В кутомір ∆∂ = - α х Кв +/- (∆Д :100)х Кк = +8 х 0,6 – (100/100)* х 4= +5 – 1= + 0-04 (Поправка на крок кутоміра зі знаком „-”, тому що вогнева позиція ліворуч, а дальність з більшуємо), тобто корек- тура в кутомір „правіше 0-02 ”
|
|||||||||||||||||||||||||||
3 |
Вогонь! |
175 |
|
+0-04 |
П5 Пов. - |
-0 -03
-0 -02 |
|||||||||||||||||||||
Отримав спостереження на вилці 100м на її половині переходимо до стрільби на поразку з призначенням порядку обстрілу цілі по загальним правилам ( віяло, стрибок, якщо потрібно) вводячи коректури: 1. В приціл ∆П= ∆Д : X тис = + 50 (пів вузької вилки) : 22 = Приціл 175 + 2 = 177 2. В кутомір ∆∂ = - α х Кв +/- (∆Д :100)х Кк = -5 х 0,6 – (50/100)* х 4= -3 – 2= - 0-05 (Поправка на крок кутоміра зі знаком „-”, тому що вогнева позиція ліворуч, а дальність збільшуємо), тобто коректура в кутомір „лівіше 0-05 ” Ів = (Фрц х Кв) : nгр = (30 х 0,6) : 3 = 18 : 3 = 0-06 – „Віяло 0-06” ( інтервал віяла дорівнюється добутку фронту цілі в поділках кутоміра на коефіцієнт віддалення поділених на кількість гармат – у нашому випадку гармат 3 –стріляємо взводом) |
|
||||||||||||||||||||||||||
4 |
Взв. Віяло 0-06 по 2сн. Швидким . Вогонь! |
177 |
|
-0 -05 |
Фронт = 0-40 П2 Пов. >Н ->+ |
-0-01 -0-01 |
|||||||||||||||||||||
Отримавши спостереження з’ясовуємо, що фронт розривів перевищує фронт цілі в 0-10 ( Фрц = 0-30, Фрр= 0-40),перевага недольотів і повітряних розривів (тобто рикошетів більше, чим наземних розривів) ,розрив вихилився від цілі праворуч 0-02. Вводимо коректури:
∆П= ∆Д : X тис = + 25 : 22 = +1, Приціл 178 2. В кутомір ∆∂ = - α х Кв +/- (∆Д :100)х КК = -2 х 0.6 – (25:100)х 4 = -1-1 = -0-02 Лівіше 0-02 3. В інтервал віяла ((Фрц - Фрр)х Кв): nгр = ((30-40)х 0,6):3 = - 0-02 „ З’єднати вогонь до основного в 0-02”
|
|
||||||||||||||||||||||||||
6 |
З'єднати вогонь до 2-го в 0-02 4 сн. Вогонь! |
178 |
|
-0-02 |
Ціль подавлена |
|
|||||||||||||||||||||
7 |
Стій! Записати! ц 102Я, піхота |
178 |
30-01 |
__ОН__ -1-38 |
"Дон" я "Дніпро" стрільбу по цілі 102Й закінчив Витрата 21 |
|
|||||||||||||||||||||