Особливості переходу до стрільби на поразку снарядами з дистанційним підривником .
До стрільби на поразку переходять по загальних правилах.
Коректури : дальності і напрямку визначають по відхиленнях центру групи повітряних розривів від цілі по загальних правилах. По коректурі дальності визначають коректуру прицілу П.
де: -
- коректура
дальності в метрах
- ХТИС- зміна дальності при зміні прицілу на 1 тис.
Коректуру прицілу
супроводжують коректурою підривника
,
що розраховують по формулі:
де:
- коректура
прицілу в тисячних;
-
розмір зміни установки підривника, що
відповідає зміні куту місця розривів
з ВП або прицілу на одну тисячну.
Для одержання ЦГР на найвигіднішій висоті, необхідно ввести коректуру рівня.
де:
-
найвигідніша висота розрива снарядів
над ціллю в метрах (із ПС і УВ
ст.129);
- найвигідніша висота розривів снарядів у поділках кутоміра для ВП.
Мр - середня висота повітряних розривів у поділках кутоміра з КСП;
р - висота розривів снарядів у поділках кутоміра, для ВП.
Порядок пристрілювання цілей на повітряних розривах, переходу до стрільби на поразку.
Живу силу і неброньовані цілі розташовані відкрито або в окопах (траншеях) без перекриттів уражають стрільбою снарядами з дистанційним підривником.
Пристрілювання снарядами з дистанційним підривником на повітряних розривах ведуть з установкою прицілу по шкалі тисячних.
Заряд для стрільби снарядами з дистанційним підривником із розрахунком, щоб Врв не перевищувало 20 м.
Показати ТС, порядок визначення Врв.
Пристрілювання цілі на повітряних розривах ведуть за допомогою квантового далекоміра або сполученого спостереження.
Для засічки цілі і розривів визначають їхній кут місця: кут місця вимірюють щодо обрію спостережного пункту. Приладом (далекоміром, бусоллю, розвідувальним теодолітом), у котрого вивірене місце нуля.
На обчислених установках прицілу, кутоміра, підривника й обчисленої установки рівня, збільшеного на 10...20 поділок призначають один постріл основним гарматим. Отримавши наземний розрив ("клювок"), збільшують установку рівня на 5.... 10 поділок і повторюють постріл. Так роблять до одержання повітряного розрива, після чого призначають цій гарматі 4-и постріли з темпом, що забезпечує засічки кожного розрива. За результатами засічки повітряних розривів (не менше трьох) вводять коректури дальності, напрямку, підривника і рівня, після чого переходять до стрільби на поразку.
Коректури дальності і напрямку визначають по відхиленнях центру групи повітряних розривів від цілі по загальних правилах за допомогою ПРК, ПУВ, М або розрахунковим засобом по формулах.
По коректурі дальності визначають коректуру прицілу П.
Коректуру прицілу супроводжують коректурою підривника , що розраховують по формулі:
де: - коректура прицілу в тисячних;
- розмір зміни установки підривника, що відповідає зміні куту місця розривів з ВП або прицілу на одну тисячну.
(с точністю 0,1)
де:
-
дальність К, цілі топографічна;
- зміна висоти розрива в метрах при зміні установки підривника на 1 поділкау (береться з ТС по топографічній дальності).
Для одержання ЦГР на найвигіднішій висоті, необхідно ввести коректуру рівня.
де:
- найвигідніша висота розрива снарядів над ціллю в метрах (із ПС і УО ст.129);
- найвигідніша висота розривів снарядів у поділках кутоміра для ВП.
Мр - середня висота повітряних розривів у поділках кутоміра з КСП;
р - висота розривів снарядів у поділках кутоміра, для ВП.