Контрольні запитання

1. Які документи повинен скласти Перевізник для отримання дозволу на відкриття міжнародного маршруту регулярних пасажирських перевезень?

2. В який термін повинна бути розглянута заява Перевізника на відкриття міжнародного маршруту регулярних пасажирських перевезень?

3. Який порядок допуску автобуса, що здійснює регулярні міжнародні перевезення пасажирів, на режимну територію пункту пропуску через державний кордон?

4. Які права має водій автобусу під час огляду автобусу в пункти пропуску через державний кордон?

5. Хто здійснює розрахунки за транспортні послуги і компенсацію заподіяних пасажирам збитків у результаті затримки автобуса з вини пасажирського перевізника?

Практична робота № 12

Визначення витрат на виконання перевезення

Мета: придбання навичок розрахунку сумарних експлуатаційних витрат на виконання перевезення в міжнародному повідомленні.

1. Виконати розрахунок експлуатаційних витрат на виконання рейса в грн. і валюті, використовуючи формули (12.1) - (12.9).

2. Визначити сумарні експлуатаційні витрати на виконання перевезення в міжнародному повідомленні. Інформацію представити в табл. 12.1.

Таблиця 12.1

Е ксплуатаційні витрати на виконання перевезення

3. Оформити звіт.

Методичні вказівки

Витрати підприємства на надання транспортних послуг у значній мірі визначають його конкурентноздатність.

Коректно виконані планові розрахунки витрат - це основа для формування обґрунтованих тарифів, що дозволяють підприємству, з одного боку, бути конкурентноздатним на ринку транспортних послуг, з іншого боку - не тільки стійко функціонувати, але і розвиватися. Методи визначення експлуатаційних витрат повинні враховувати специфіку міжнародних перевезень. Специфіка виду перевезень обумовлює характер відображення рівня і структури витрат на виробництво відповідної транспортної послуги.

Для розрахунку витрат буде потрібно вихідна інформація про маршрут, умови перевезення в різних країнах, нормах витрати матеріальних ресурсів і коштів . Ця інформація може бути сформована відповідно до рис. 12.1.

Рис. 12.1 Формування вихідної інформації для розрахунку витрат

1. Автомобільне паливо.

При розрахунку витрат на автомобільне паливо варто врахувати, по-перше, вплив маси вантажу на витрату палива, по-друге, наявність у витратах валютної складової. Тому витрати на паливо пропонується розраховувати наступним чином.

а) визначити норму витрати палива автопоїзда при різному навантаженні:

де k_об – узагальнений коефіцієнт, що враховує надбавки і зниження базової норми витрати палива при русі в різних умовах;

a₀ – базова норма витрати палива автомобіля-тягача, л/100 км [2];

k – норма витрати палива на вантажну роботу, л/100 ткм [2].

де G_п/п – власна маса напівпричепа;

G_конт – власна маса контейнера;

G_гр – маса вантажу брутто, т;

б) визначити оптимальні місця заправлень по шляху проходження транспортного засобу в прямому і зворотному напрямках по території різних держав Lj з урахуванням витрати палива й обмежень на ввіз палива в різні держави (j – страна следования, j = 4);

в) визначити витрати на паливо в j-й валюті:

де Ц_тj – вартість 1 л палива в j-й валюті.

Норми витрати палива і мастильних матеріалів публікуються в керівних документах Міністерства транспорту України, термін їх дії п'ять років. Для нових моделей і модифікацій автомобільної техніки, на які Мінтрансом не затверджені базові норми витрати палива, керівник підприємства вправі ввести в дію наказом по підприємстві тимчасову норму терміном до двох років. Норми витрати палива для найбільше часто використовуваних моделей приведені в додатку 8.

У таблиці 12.2 приведені величини норм витрати палива при експлуатації автопоїздів на дорогах Західної Європи. При русі на українських дорогах норму витрати палива на вантажну роботу k варто збільшити на 20 %.

Таблиця 12.2

Норми витрати палива на вантажну роботу для автомобілів

іноземного виробництва

У додатку 8 приведені значення базових норм витрати палива і норм витрати палива автопоїздів, відповідно отримані в результаті іспитів при різних умовах експлуатації.

2. Мастильні матеріали.

Витрати на мастильні матеріали і-го виду пропонується визначати по формулі

де Н_смi – норми витрати і-го виду мастильних матеріалів (олія для двигуна, трансмісійні олії й ін.), л/100 л загальної витрати палива;

Ц_смi – ціна і-го виду мастильних матеріалів.

Норми витрати мастильних матеріалів для деяких моделей автомобілів приведені в табл. 12.3.

Таблиця 12.3

Норми витрати і витрати на мастильні матеріали

3. Технічне обслуговування і поточний ремонт автотранспортних засобів.

Витрати по даній статті можна розрахувати в такий спосіб:

де Н_{ЗП р.р}, Н_з.ч, Н_матр.р – норми витрат на заробітну плату ремонтників, запасні частини і матеріали відповідно, грн./1000 км;

L – загальний пробіг автопоїзда за рейс, км.

Для розрахунку витрат норми можуть бути визначені в такий спосіб:

а) експериментальним шляхом (табл. 12.4). Даний спосіб може бути рекомендований для планових розрахунків для автомобілів іноземного виробництва і сучасних вітчизняних автомобілів. Очевидно, що величина витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт істотно змінюється в залежності від пробігу автомобілів з початку експлуатації (табл. 12.5-12.6);

Таблиця 12.4

Норми витрат на ТЕ і ТР автомобілів іноземного виробництва,

дол. США /1000 км пробігу

Таблиця 12.5

Питомі витрати на запасні частини по інтервалах пробігу для

деяких марок рухливого складу, дол. США /1000 км

Таблиця 12.6

Питомі трудомісткість проведення ТЕ і ТР по інтервалах пробігу

для деяких моделей рухливого складу, нормо-год /1000 км

б) у залежності від ціни нового рухливого складу. Узагальнення статистичних даних дозволило установити сумарну норму на технічне обслуговування і поточний ремонт автомобілів іноземного виробництва. Величина подібної норми складає 0,014 % від ціни нового автомобіля даної моделі на 1000 км пробігу.

При реалізації даного підходу також необхідні додаткові дослідження, що дозволяють уточнити величину норми в залежності від пробігу автомобілів з початку експлуатації.

4. Автомобільні шини.

В даний час порядок списання автомобільних шин регламентується "Інструкцією з обліку доходів і витрат по звичайних видах діяльності на автомобільному транспорті", затвердженої наказом Мінтрансу України. Витрати на відновлення зносу і ремонт автомобільних шин включаються до складу матеріальних витрат у витратах по звичайних видах діяльності в межах норм, затверджуваних Мінтрансом України, що вказується в обліковій політиці організації.

При визначенні витрат на відновлення зносу і ремонт шин необхідно скористатися однієї з наступних формул:

де Н_ш – норма витрат на відновлення зносу і ремонт шин, % на 1000 км;

Ц_ш – ціна одного комплекту шин (камера, покришка, ободная стрічка), грн.;

N_ш – кількість шин, од.

де Ц_ш.а і Ц_ш.пр – ціни шин, встановлених на автомобілі (тягачі) і напівпричепі відповідно,грн..;

L_ш.а і L_ш.пр – ходимость шин, встановлених на автомобілі (тягачі) і напівпричепі відповідно, км;

n_ш.а і n_ш.пр – кількість шин, установлених на автомобілі (тягачі) і напівпричепі (без запасних коліс), од.

Норми витрат, що рекомендуються, на відновлення зносу і ремонт деяких марок шин приведені в таблиці 12.7.

Таблиця 12.7

Норми пробігу і витрат на відновлення зносу і ремонт шин

5. Амортизація рухливого складу.

Витрати на амортизацию рухливого складу будуть розраховані в залежності від варіанта амортизації, прийнятого на підприємстві. Зокрема, з огляду на особливості експлуатації активної частини основних фондів автомобільного транспорту, витрати на амортизацію автопоїзда можуть бути визначені по наступній формулі:

де Ц_ат, Ц_ппр – балансова вартість автомобіля-тягача і напівпричепа відповідно, грн.;

Н_ат , Н_ппр – норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення автомобилятягача (% /1000 км) і напівпричепа (%) відповідно;

Д_р – тривалість рейса, дн.;

Д_к – кількість календарних днів у році, дн.

6. Заробітна плата водіїв з відрахуваннями.

У більшості країн оплата праці водіїв здійснюється за відпрацьований час (погодинна форма оплати). В Україні використовується кілька методів нарахування заробітної плати. При міжнародних перевезеннях застосовується оплата за кілометр пробігу в залежності від числа відпрацьованих днів, а також у вигляді визначеного відсотка від валового доходу, отриманого при виконанні перевезення.

7. Порейсовые витрати.

По своїй сутності порейсовые витрати є складовою частиною загальногосподарських витрат, однак доцільно виділяти їх в окрему групу, тому що дані витрати мають визначену величину, безпосередньо зв'язану з даним рейсом. У перелік порейсовых витрат включаються: вартість Книжки МДП, дозволів на проїзд по іноземній території і накладній міжнародного зразка, витрати на страхування усіх видів, витрати на придбання митних документів, дорожні збори, плата за супровід (оплата послуг фірм-експедиторів), користування платними магістралями, мостами, поромними переправами й іншими об'єктами, оплата послуг терміналів і ін.

8. Добові і "квартирні" водію.

Дана група є складовою частиною порейсовых витрат, однак, з огляду на її сутність і величину, доцільно розглядати її окремо.

Витрати на добові водію залежать від двох основних факторів: днів перебування на території тієї чи іншої держави Д_нi і норм добових при відряджанні співробітників за рубіж N_сутi . У формалізованому виді суму витрат можна представити в наступному виді:

де З_сут - затраты на суточные водителям.

Граничні норми добових встановлюються Міністерством фінансів України. Однак у випадку перевищення граничного значення різниця виплачується з прибутку, тобто в собівартість закладаються тільки граничні значення добових.

Витрати по найманню житлового приміщення, чи "квартирні", також залежать від тривалості перебування водія на територіях іноземних держав, по яких проходить маршрут, і граничних норм відшкодування витрат по найманню житлового приміщення в добу, установлюваних Міністерством фінансів України.

Приклад укрупненого розрахунку витрат, зв'язаних з виконанням перевезення вантажу в міжнародному повідомленні, приведений у додатку 11.