- •Управління підготовкою юних спортсменів
- •Тема 9. Основи керування у системі підготовки
- •Тема 10. Контроль у спортивному тренуванні............ 39
- •2. Тема 1 Функціонування системи дитячого та юнацького спорту
- •3. Тема 2 Виховання та навчання юного спортсмена
- •4. Тема з
- •5. Тема 4
- •6. Тема 5
- •7. Тема 6
- •8. Тема 7 Соматичний розвиток та спортивні здібності
- •9. Тема 8
- •10. Самостійна робота студентів
- •Тема 10 Контроль у спортивному тренуванні
- •11. Питання до модульної контрольної роботи
6. Тема 5
Контроль та корекція спортивної підготовки
План
1. Педагогічне спостереження.
2. Тестування спортивної підготовленості.
1. Педагогічне спостереження.
Ефективність функціонування будь-якої системи, у тому числі й системи спортивної підготовки, визначається на підставі показників так званого зворотного зв'язку, який поступає від виконавця (спортсмена) до центру керування (тренера). За допомогою цього зв'язку надходить інформація про стан керованого об'єкта після виконання команд до дії. Яка ж інформація, якими каналами та засобами повинна поступати до тренера від його вихованців?
Зміст цієї інформації визначає структура спортивної підготовки. Каналами зворотного зв'язку може надходити інформація про стан різних систем організму. Цю інформацію одержують за допомогою спеціальної апаратури, а безпосередньо на практиці — методами педагогічного спостереження та тестування різних сторін діяльності юного спортсмена.
Спостереження - це цілеспрямоване та планомірне сприйняття предметів та явищ навколишньої дійсності, метод її пізнання на основі безпосереднього сприйняття.
У педагогічній практиці метод спостереження застосовується як оперативний контроль за діяльністю спортсмена, його технікою, тактикою, фізичним станом, а також за формуванням окремих сторін його особи та особи в цілому, його здібностей та можливостей.
Досвідчені тренери досягають ефективності спостереження, дотримуючись таких методичних правил:
• перш ніж проводити спостереження, необхідно чітко визначити його завдання;
• завдання повинні конкретно відноситися до певного об'єкта спостереження;
• визначити, який спосіб спостереження доцільно використовувати (словесний опис, графічне зображення, стенографування, фотографування, кінозйомка, звукозапис і т.ін.), та підібрати прийоми фіксації результатів спостережень;
• встановити конкретні методи аналізу результатів спостереження (оцінювальні таблиці, словесна характеристика, кіно-, фотограма і т.ін.).
Педагогічні спостереження можуть бути різними за обсягом: проблемні, коли проводяться спостереження за кількома взаємопов'язаними педагогічними явищами, й тематичні, коли спостерігається мінімум педагогічних явищ, що підлягають вивченню. Спостереження можуть бути різними за формою: включені, коли передбачається активна участь самого тренера в аналізі діяльності вихованців, і невключені, коли тренер фіксує дії юного спортсмена в своїх записах без їх негайного аналізу.
Програма спостережень може бути розвідувальною, тобто уточнюватися та видозмінюватися по ходу спостережень, та основною, коли є чітко розроблений план дій, визначена техніка фіксації результатів і т.ін.
Вихованці можуть знати, що за ними ведеться спеціальне спостереження, що їх дії записуються, а потім аналізуватимуться. Таке спостереження називається відкритим. Проводяться також приховані спостереження, про які вихованців не інформують.
2. Тестування спортивної підготовленості.
До змісту педагогічного контролю можуть входити вимірювання різних систем організму та особистих якостей учня. Розробка системи тестування різних видів підготовленості вимагає знань основ спортивної метрології.
1. Порівняння з тестом-еталоном. Результати, отримані при застосуванні розробленого тесту (наприклад, швидкісно-силова здатність вимірюється стрибком у довжину з місця), необхідно порівняти з показниками, отриманими за допомогою вже • існуючих тестів-еталонів. У нашому випадку таким тестом-еталоном може бути показник стрибка вгору за допомогою рук з використанням стрічкопротяжного механізму конструкції Абалакова.
2. Зіставлення з об'єктивними показниками. Найчастіше порівнюються результати розробленого тесту з показниками, отриманими за допомогою точних інструментальних методів. Наприклад, показники тесту на витривалість можна порівняти з показниками рівня максимального споживання кисню, отриманими при роботі на велоергометрі.
1. Доступність та інтерес. Складаючи тести, як правило, ураховують статеві та вікові особливості, рівень фізичної підготовленості й т.ін. Наприклад, комплексний тест для вимірювання спритності (перекидання вперед, перекидання назад, метання м'яча в мету) буде малоефективним у групах здоров'я для людей немолодого віку; його можна застосувати в підлітковому або старшому шкільному віці після попередньої апробації.
2. Практичність. Тренер повинен за 1-2 тренувальні уроки визначити рівень розвитку здібностей у більшості учнів, тобто за 60-90 мін провести тестування 4-5 здібностей або якостей особи.
3. Швидке розв'язання задачі. Якщо пропонований тест не дозволяє в найкоротший строк отримати інформацію, то він не знайде широкого застосування в практиці.
4. Стійкість результатів. Для практики контролю мають велике значення ті показники, які володіють значною стійкістю. Наприклад, якщо на показники тестування впливають на емоційні стани як учня, так і тренера, прийом тесту іншою особою й т.ін., то від таких тестів слід відмовлятися.
Контрольні питання до п 'ятої теми
1. Дайте визначення поняття «педагогічне спостереження».
2. Яких методичних правил потрібно дотримуватися, здійснюючи педагогічне спостереження?
3. Які Ви знаєте види тестування?
