ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
Кафедра педіатрії №1
з дитячими інфекційними хворобами
Оперізуючий герпес у дітей Методична розробка
для студентів медичного факультету
Полтава – 2011
Затверджено на навчально-методичному засіданні кафедри педіатрії №1 з дитячими інфекційними хворобами
"29" серпня 2011 року. Протокол №1.
Автори:
• доцент кафедри педіатрії №1 з дитячими інфекційними хворобами, к.мед.н. Прилуцький К.Ю.;
• асистент, к.мед.н Пікуль К.В.
Друкується по рішенню ЦМК Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» "__"___________ 2011 року. Протокол №
Оперізуючий лишай – гостра інфекційна хвороба, яка розвивається здебільшого внаслідок активізації в організмі вірусу вітряної віспи в умовах порушеного імунологічного гомеостазу, інколи – внаслідок екзогенного інфікування. Характеризується запальним процесом обмеженої ділянки шкіри (відповідних слизових оболонок) з появою згрупованих плямисто-папульозно-везикульозних елементів висипки, що розвивається на тлі попереднього локального невралгічного болю в зоні ураження.
Етіологія
Враховуючи епідеміологічні спостереження та вірусологічні дослідження встановлено ідентичність вірусів оперізуючого лишаю та вітряної віспи.
Епідеміологія
Джерелом інфекції може бути як хворий на вітряну віспу, так і хворий оперізувальним герпесом. Після первинної інфекції, спричиненої Varicella Zoster, можливий перехід її в латентну форму, при якій вірус зберігається в нервових клітинах міжхребцевих гангліїв. Реактивацію вірусу стимулюють Т-лімфоцити. Внаслідок ослаблення Т-клітинного імунітету (тяжкі соматичні захворювання, злоякісні новоутворення, імуносупресивна терапія, ВІЛ-інфекція) можливий розвиток оперізувального герпесу. І все ж оперізувальний герпес – це здебільшого інфекція дорослих.
Шлях передачі – повітряно-крапельний, контагіозність нижча, ніж вітряної віспи. Захворювання виникає частіше в холодний період року і характеризується спорадичністю.
Патогенез
Вірус оперізувального герпесу нейродермотропний. У спинальних нервових гангліях, корінцях чуттєвих нервів, рогах спинного мозку розвиваються некротичні і дегенеративні процеси. При електронній мікроскопії в клітинах гангліїв і в сусідніх клітках виявляються внутрішньоядерні включення і вірус, що характерно для персистенції вірусу.
VZV може уражати і речовину головного мозку, при цьому виникають зміни, характерні для енцефаліту і ділянки некрозу, периваскулярний набряк, петехіальні крововиливи.
Сприяти активації VZV можуть різні фактори, що знижують захисні сили організму. Це може бути пов’язане з новими інфекційними захворюваннями, чи перегріванням, переохолодженням, ультрафіолетовим опроміненням, радіацією, стресами, гормональними порушеннями, важкими захворюваннями (лейкози, злоякісні новоутворення, прийом деяких ліків (глюкокортикостероїди, цитостатики, імунодепресанти та ін.).
Активація інфекції супроводжується дегенеративними змінами клітин нервових гангліїв, швановських клітин, нервових волокон, інфільтрацією тканин лімфоцитами і полінуклеарами, стазами в кровоносних судинах.
Віруси зі зруйнованих клітин у період загострення надходять і в кровоносне русло, стимулюючи як специфічний імунітет, так і розвиток алергійних процесів. При оперізувальному герпесі, на відміну від вітряної віспи, на перший план виступають не стільки епітеліотропні, скільки нейротропні властивості вірусу.