
- •Теплогазопостачання і вентиляція житлових будинків
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано вченою радою ДонДту (Протокол № 7 від 29.10.2010)
- •2.1 Системи скріпленої теплоізоляції
- •2.2 Вентильований фасад з повітряним зазором
- •2.3 Системи, сконструйовані за принципом "сандвіч", утеплення цегляних будинків за методом колодязного мурування та енергозберігаюче захисне покриття
- •Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-технічної бази виробництва теплоізоляційних матеріалів
- •4.1 Теплопередача через огородження та способи передачі тепла
- •4.2 Температурні поля
- •5.1 Теплова обстановка в приміщеннях
- •5.2 Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
- •5.3 Тепловтрати через огороджуючі конструкції
- •5.4 Питома теплова характеристика будівлі
- •6.1 Вимоги до опалювальних установок
- •6.2 Класифікація систем опалення
- •6.3 Характеристика теплоносіїв для систем опалення
- •6.4 Техніко-економічне порівняння систем опалення
- •7.1 Вимоги до нагрівальних приладів
- •7.2 Основні види нагрівальних приладів
- •7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
- •7.4 Визначення необхідної поверхні нагрівальних приладів
- •7.5 Трубопроводи систем центрального опалення,
- •7.6 Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів
- •8.1 Класифікація систем водяного опалення
- •8.2 Будова і принцип дії систем водяного опалення
- •8.3 Деталі будови систем водяного опалення
- •Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
- •9.2 Розрахунок трубопроводів двотрубної системи водяного
- •9.3 Сфера застосування систем водяного опалення
- •9.4 Розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.5 Особливості розрахунку однотрубних систем водяного
- •9.6 Сфера застосування систем водяного опалення
- •10.1 Властивості пари як теплоносія в системі
- •10.2 Класифікація систем парового опалення
- •10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
- •10.4 Гідравлічний розрахунок систем парового опалення
- •10.5 Визначення обсягу конденсаційного бака і підбір насоса
- •10.6 Системи парового опалення високого тиску
- •10.7 Розрахунок трубопроводів систем парового опалення
- •11.1 Класифікація систем повітряного опалення:
- •11.2 Розрахунок систем повітряного опалення
- •12.1 Загальні відомості
- •12.2 Системи панельно-променевого опалення
- •12.3 Техніко-економічні характеристики систем
- •13.1 Загальні відомості про котельні установки
- •13.2 Визначення поверхні нагрівання котлів
- •13.3 Димові труби і лежаки
- •13.4 Визначення річної витрати палива
- •13.5 Компонування котельні
- •14.1 Загальні відомості про теплопостачання
- •14.2 Класифікація систем теплопостачання
- •14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
- •14.4 Способи прокладки теплопроводів
- •14.5 Приєднування споживачів до теплових мереж
- •14.6 Будова, розрахунок, підбір і установка гідроелеватора
- •15.1 Основні завдання експлуатації систем опалення
- •15.2 Пуск систем опалення в дію
- •15.3 Експлуатація теплових мереж
- •16.1 Газові магістральні й розподільні мережі
- •16.2 Будова внутрішніх газопроводів
- •16.3 Газові прилади
- •16.4 Основні положення з експлуатації систем
- •89. Энергоаудит и энергетическая паспортизация жилых зданий – путь стимулирования энергосбережения. // Электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы». – 2004. – №4.
16.4 Основні положення з експлуатації систем
газопостачання
Газове господарство є потенційно небезпечним через можливість утворення вибухових газоповітряних сумішей при витоку газу. Крім того, окис вуглецю, метан, сірководень і т.д., що містяться в газу, при відтоку або неповному згорянні газу, погано організованому відводі продуктів згоряння і недостатній вентиляції приміщень можуть спричинити задушення або отруєння людей. Тому за будь-яким об’єктом здійснюється суворий контроль, що регламентується нормативними документами. Відповідальність за дотримання правил експлуатації та вживання заходів техніки безпеки покладається на керівних інженерно-технічних робітників, у веденні яких знаходиться газове господарство, і осіб, відповідальних за експлуатацію конкретної ділянки.
Експлуатацію систем газопостачання будівель здійснює служба внутрішньодомового газового устаткування управління газового господарства міста. Служба внутрішньодомового газового господарства приймає системи в експлуатацію, налагоджує їх, здійснює ремонт, обслуговування устаткування та мереж житлових і цивільних будівель, веде облік витрати мережевого газу.
Перед введенням в експлуатацію системи газопостачання житлових, цивільних будівель випробують на міцність (при тиску 0,1 МПа) і на щільність (при тиску 0,005 МПа – 500 мм вод. ст.). При іспиті на міцність не допускають видимого падіння тиску. Внутрішні газопроводи випробують на щільність при відключених вводах, газових приладах і знятих лічильниках, які замінюють перемичками. При наявності лічильників випробування на щільність здійснюються тиском 0,004 МПа (400 мм вод. ст.). Газопровід вважається випробуваним, якщо падіння тиску газу за 5 хвилин становить не більше 0,2 кПа (20 мм вод. ст.).
Внутрішні газопроводи промислових і комунальних будівель перевіряють на щільність тиском 0,01 МПа (1000 мм вод. ст.) при цьому не допускається падіння тиску в мережі більше, ніж на 0,6 кПа (60 мм вод. ст.) протягом 1 години.
Введенням в експлуатацію перевіряють також відповідність проекту виконаних робіт по монтажу системи, міцність кріплення, комплектність устаткування, стан допоміжних пристроїв (димовідвідних і вентиляційних пристроїв, освітлювального й електросилового устаткування).
За результатами перевірки оформлюють відповідні акти і разом із технічною документацією передають експлуатаційній організації. Перед пуском газу служба внутрішнього газового устаткування інструктує співробітників, у віданні яких знаходиться газове господарство, і населення про правила користування газом: способи запалювання пальників, виявлення витоку газу, місця розташування й засоби відключення приладів та ділянок газопроводів тощо.
Мешканцям квартир під розписку видається друкарська інструкція про правила користування газом.
16.4.1 Технічні заходи щодо експлуатації систем
газопостачання будівель
Для забезпечення безпечної експлуатації системи газопостачання і безперебійної подачі газу споживачу служба експлуатації повинна: регулярно оглядати газові мережі та устаткування, вживати заходи щодо виявлення й усунення витоку газу; спостерігати за правильним горінням газу в газових приладах; періодично очищувати газопроводи від твердих відкладень (іржа, нафталін), видаляти вологу, підтримувати в належному стані арматуру і контрольно-вимірювальні прилади.
Витік газу може відбуватися через розущільнення фланцевих, різьбових з’єднань, арматури, заглушок та інших елементів мережі; через отвори, що утворилися від корозії труб. Основним профілактичним заходом щодо виявлення витоку газу є періодичний обхід траси і замір загазованості (за допомогою газоіндикаторів) колодязів газопроводу і контрольних трубок, колодязів інших комунікацій та підвальних приміщень, що знаходяться на відстані 15 м з обох сторін газопроводу.
На внутрішніх газопроводах витік газу виявляється по запаху, а місця витоку виявляються по бульбашках, що утворюються при обмазці стиків і з’єднань арматури мильним розчином.
Служба експлуатації повинна не менше одного разу на місяць перевіряти технічну справність і герметичність газопроводів, лічильників, газових приладів та правильність їх експлуатації; перевіряти наявність тяги в димоходах і вентиляційних каналах.
Сталеві труби газопроводів зазнають корозії від дії вологи, вуглекислоти, кисню, що містяться в газі. Крім того, з газу іноді осаджується нафталін. Іржу, нафталін видаляють продуванням трубопроводів стисненим повітрям (при тиску 0,3÷0,4 МПа) вуглекислотою.
Запірна та регулююча арматура в процесі експлуатації зношується, тому вона потребує безупинного нагляду і профілактичного догляду. Пробкові крани необхідно періодично змащувати, протирати пробки, підкручувати натяжні гайки.
Ремонт газопроводів можна робити тільки після відключення домового розведення з дотриманням правил, установлених для газо- і вибухонебезпечних робіт. Зварювання труб здійснюється при тиску газу 0,001÷0,002 МПа (100÷200 мм вод. ст.). При меншому тиску можливо утворення в трубі вибухонебезпечної суміші газу й повітря, при більшому – газ загоряється при виході з отвору. У приміщенні, де ремонтують газопровід забороняється палити, запалювати вогонь, включати електричні прилади. Інструменти повинні бути виготовлені з матеріалів, що не дають іскор при ударах. Інженерно-технічні робітники, відповідальні за роботу газового господарства, повинні бути проінструктовані співробітниками управління газового господарства, знати систему газопостачання будівель.
Контрольні питання:
1. Призначення газорозподільних станцій (ГРС).
2. Який номінальний тиск газу у внутрішньодомовій газовій мережі?
3. Для чого одорують природний газ, який використовується для побутових потреб?
4. Для чого служать газорегулювальні пункти (ГРП)?
5. Які бувають міські газові мережі в залежності від наявного в них тиску?
6. Які повинні бути мінімальні об’єми кухонь для установки газових плит на 4, 3 і 2 конфорки?
7. Як проводять випробовування газопроводів житлових будівель.
8. Які основні завдання служби внутрішньодомового газового господарства?
9. Як виявляють витік газу на внутрішніх газопроводах?
Висновки
Розглянуті основні методи і способи, застосовувані в даний час для обігріву помешкань, є результатом багаторічної праці інженерно-технічних робітників та гігієністів. Опалювальна техніка постійно вдосконалюється. Технічний прогрес у цій області йде шляхом поліпшування теплозахисту будівель й удосконалювання опалювальних установок маючи на меті поліпшення мікроклімату в опалювальних приміщеннях, з урахуванням заходів щодо зменшення забруднення повітря установками, що виробляють тепло. Поширюється використання повторних енергоресурсів промислових підприємств для обігріву будівель.
Розробляються питання застосування нових теплоносіїв, так званих неньютонівських рідин, наприклад, антифризу, який має такі ж властивості, які звичний для нас теплоносій – вода, але транспортування його можливо за менших витрат енергії. Цей новий теплоносій дозволить зменшити витрату металу на спорудження теплових мереж завдяки меншому діаметру трубопроводів. Крім того, ця рідина не замерзає при аварійних ситуаціях, та негативній зовнішній температурі.
Автоматичне регулювання температури в опалювальних приміщення одержить найближчим часом повне визнання і наша промисловість почне випуск надійних кімнатних терморегуляторів.
Електронно-обчислювальна техніка також займе належне місце в питаннях проектування опалювальних установок, полегшуючи працю проектантів та увільняючи їх для рішення серйозніших задач.
Усе це далеко не повний перелік тих шляхів, якими може йти вдосконалення опалювальних установок. Цілком вірогідно, що подальший розвиток техніки дозволить винайти також і нові шляхи для удосконаленішого й економнішого використання тієї частини енергетичних ресурсів, що зараз витрачається на підтримку мікроклімату в закритих приміщеннях, необхідного для правильного функціонування людського організму.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Адамович Е. Практика применения систем наружной теплоизоляции фасадов Tex-Color. / Е. Адамович. // Строительство и реконструкция. – 2002. – №3. – С. 13.
2. АВОК Стандарт – 1-2004. Здания жилые и общественные. Нормы воздухообмена. – М.: АВОК-ПРЕСС, 2004.
3. Банхинди Л. Тепловой микроклимат помещений: расчет комфортных параметров по теплоощущениям человека. / Л. Бахинди. Пер. венг. В.М. Беляева. Под. ред. В.И. Прохорова, А.Л. Наумова. – М.: Стройиздат, 1981. – 248 с.
4. Беляев B.C. Экспериментальные исследования теплового эффекта, вентилируемых стеновых панелей. / В.С. Беляев. // Гражданское общество и архитектура. Экспресс информация. – М., 1984. – С. 9 – 17.
5. Беляев B.C. Пути повышения тепловой эффективности жилых зданий. / В.С. Беляев. // Сб. научн. тр.: Экономия топливно-энергетических ресурсов в жилищном строительстве. – М.: ЦНИИЭП жилища, 1985. – 340 с.
6. Беляев B.C. Вопросы теории теплового эффекта вентилируемых стеновых панелей. / В.С. Беляев, Н.В. Борисова. // Сб. научн. тр.: Экономия топливно-энергетических ресурсов в жилищном строительстве. – М.: ЦНИИЭП жилища, 1985. – С. 101 – 110.
7. Беляев B.C. и др. Исследования и опыт внедрения вентилируемых наружных ограждающих конструкций. Эксплуатационные свойства жилых зданий. / В.С. Беляев и др. – М.: ЦНИИЭП жилища, 1988.
8. Беляев В.С. и др. Вентилируемые стеновые панели. / В.С. Беляев, Н.В. Борисова, Г. Ижевская, Я.П. Бондарь. // Сельское строительство. – 1984. – №1. – С. 12 – 14.
9. Бобров Ю.Л. и др. Теплоизоляционные материалы и конструкции: Учебник для ст. сред. спец. учеб. заведений. / Ю.Л. Бобров, Е.Г. Овчаренко, Б.М. Шойхет, Е.Ю. Петухова. – М.: ИНФРА, 2003. – 267 с.
10. Богословский. В.Н. Тепловой режим здания. / В.Н. Богословский. – М.: Стройиздат, 1979. – 248 с.
11. Богословский В.Н. Строительная теплофизика (теплофизические основы отопления, вентиляции и кондиционирования воздуха). / В.Н. Богословский. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. школа, 1982. – 415 с.
12. Бродач М.М. Теплоэнергетическая оптимизация ориентации и размеров здания. / М.М. Бродач. // Тепловой режим и долговечность зданий: Сб. научн. тр. НИИСФ – М., 1987. – 120 с.
13. Бродач М.М. Многоэтажное энергоэффективное жилое здание в Нью-Йорке. / М.М. Бродач, Н.В. Шилкин. // АВОК. – 2003. – №4. – С. 38.
14. Блази В. Справочник проектировщика. Строительная физика. / В. Блази. – М.: Техносфера, 2004. – 480 с.
15. Богословский В.Н. Внутренние санитарно-технические устройства. Справочник проектировщика. В 3ч. Ч.1. Отопление. / В.Н. Богословский, Б.А Крупнов, А.Н. Сканави и др. Под ред. И.Г. Староверова, Ю.И. Шиллера. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1990. – 344 с.
16. Галузева програма підвищення енергоефективності у будівельній галузі на 2010 – 2014 роки. / Розроблена на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1567-р "Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів".
17. Гликин С.М. Навесные фасадные системы с эффективной теплоизоляцией и вентилируемым воздушным зазором. / С.М. Гликин, Э.Н. Кодыш. // Промышленное и гражданское строительство. – 2008. – № 9. – С. 36 – 37.
18. Граник Ю.Г. Теплоэффективные стены зданий. / Ю.Г. Граник. // Энергосбережение. – 2001. – №2. – С. 22 – 24.
19. Граник Ю.Г. Теплоэффективные ограждающие конструкции жилых и гражданских зданий. / Ю.Г. Граник. // Строительные материалы. – 1999. – №2. – С. 4 – 6.
20. Гусев Б.В. и др. Теплотехнические особенности проектирования утепленных наружных стен с вентилируемым фасадом: Учебное пособие. / Б.В. Гусев, В.А. Езерский, П.В. Монастырев, Н.В. Кузнецова. – М.: Изд-во Ассоциации строительных вузов, 2006. – 117 с.
21. ДБН В.2.6-31:2006. Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель. – Введ. 01.04.2007.
22. ДБН В.2.6-33:2008. Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації. – Введ. 01.07.2009.
23. ДСТУ Б В.2.6-34:2008. Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Класифікація і загальні технічні вимоги. – Введ. 01.07.2009.
24. ДСТУ Б В.2.6-35:2008. Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови. – Введ. 01.07.2009.
25. ДСТУ Б В.2.6-36:2008. Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками. Загальні технічні умови. – Введ. 01.07.2009.
26. Еремкин А.И. Тепловой режим зданий: Учебное пособие. / А.И. Еремкин, Т.И. Королева. – М.: Изд-во Ассоциации строительных вузов, 2000. – 368 с.
27. Жуковський С.С. Системи енергопостачання і забезпечення мікроклімату будинків та споруд: Навчальний посібник для ВЗО. / С.С. Жуковський, В.Й. Лабай. – Львів: Астрономо-геодезичне товариство, 2000. – 259 с.
28. Зезин В.Г. Эффективность применения в строительстве теплоизоляционных материалов. / В.Г. Зезин, Л. Кирюшечкина. – М.: СИ, 1974. – 168 с.
29. Иванов Г.С. и др. Радикальное решение проблемы энергосбережения в градостроительстве на основе применения новых конструкций окон. / Г.С. Иванов, А.Н. Дмитриев, А.В. Спиридонов, Ю.Д. Хромец. // Строительные материалы. – 1999. – №10. – С. 9 – 12.
30. Иванов Г.С. Энергосбережение в зданиях. / Г.С. Иванов, Л.А. Подолян. // Энергия. – 1999. – №12. – С. 25 – 32.
31. Иванов Г.С. и др. Концепция энергосбережения при реставрации и капитальном ремонте зданий на примере жилого дома. / Г.С. Иванов, А.В. Спиридонов, Д.Ю. Хромец, А.М. Морозов. // Журнал "Новости теплоснабжения". – 2002. – № 5 (21). – С. 41 – 44.
32. Иванов Г.С. Методика оптимизации уровня теплозащиты зданий. / Г.С. Иванов. // Стены и фасады. – 2001. – №1 – 2. – С. 7 – 10.
33. Идеал теплой стены 2005 – 2006. / 10 июня 2006. – http://articles/m-strou/ru/article_267.html.
34. Карапузов Є.К. Утеплення фасадів: Підручник. / Є.К. Карапузов, В.Г. Соха. – К.: Вища освіта, 2007. – 319 с.
35. Карапузов Є.К. та ін. Система скріпленої зовнішньої теплоізоляції «Ceresit»: Посібник з проектування, улаштування та експлуатації системи. / Є.К. Карапузов, В.Г. Соха, А.Н. Величко, А.М. Лівінський, Б.С. Дамаскін, М.Ф. Друкований. – К.: «МП Леся», 2005. – 280с.
36. Кочергин С.М. Теплоизоляция. Материалы, конструкции, технологии. / С.М Кочергин. – М.: Стройинформ, 2008. – 440 с.
37. Круглый стол ведущих производителей «мокрых» систем. / 24 сентября 2006г. В рамках обзора этого номера, посвященного «мокрым» фасадам, редакция журнала «Лучшие Фасады + Кровли» – http://wdvs.ru/news/2006/09/24/41.html.
38. Ливчак В.И. Энергоэффективность зданий. / В.И. Ливчак. // Энергосбережение. – 2001. – №2. – С. 16 – 19.
39. Ливчак В.И. Стратегия энергосбережения в жилищно-коммунальном хозяйстве и социальной сфере. / В.И. Ливчак. // АВОК. – 2001. – №6.
40. Малявина Е.Г. Учет теплопоступлений в помещения при расчете годового энергопотребления здания. / Е.Г. Малявина, С.В. Бирюков. // Стройпрофиль. – 2005. – № 2/1. – С. 38 – 40.
41. Матросов Ю.А. Новые государственные нормы Украины «Тепловая изоляция зданий» по показателю энергоэффективности. / Ю.А. Матросов, Г.Г. Фаренюк. // Жилищное строительство. – 2007 – №11. – С. 8 – 13.
42. Матросов Ю.А. Энергосбережение в зданиях. Проблема и пути ее решения. / Ю.А. Матросов. – М.: НИИСФ, 2008. – 496 с.
43. Методы энергосбережения. Основные способы сохранения тепла в здании. – http://www.mensh.ru/energosberezhenie.
44. Менейлюк А.И. Современные фасадные системы: Учеб. пос. / А.И. Менейлюк – К.: "Освіта України", 2008. – 340 с.
45. Монастырев П.В. Нормирование теплозащиты стен зданий. / П.В. Монастырев. // Жилищное строительство. – №71. – С. 9 – 10.
46. Монастырев П.В. Технология дополнительной теплоизоляции стен жилых зданий. / П.В. Монастырев. – АВС, 2002. – 160 с.
47. Монастырев П.В. Электронный учебник: e-mail: postmaster@hant.tstu.ru.
48. Облицовка коттеджа. Системы утепления фасадов. // Строительство и реконструкция. – 2007. – №4. http://www.sbs-association.com.ua/digest0407.php.
49. СНиП 2.04.05-91*. Отопление, вентиляция, кондиционирование. – М.: Стройиздат, 2000.
50. СНиП 2.04.05-91*У. Отопление, вентиляция и кондиционирование. Издательство неофициальное. – К.: КиевЗНИИЭП, 1996. – 89 с.
51. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. – Введ. 01.01.1984. – М.: Стройиздат, 1983. – 136 с.
52. Сканави А.Н. Отопление: Учеб. для вузов. / А.Н. Сканави, Л.М. Махов. – М.: АВС, 2002. – 576 с.
53. Свод правил по проектированию и строительству СП 23-101-2004. Проектирование тепловой защиты зданий. Одобрен и рекомендован для применения в качестве нормативного документа Системы нормативных документов в строительстве письмом Госстроя России от 26.03.2004г. № ЛБ-2013/9. Утвержден и введен в действие с 1 июня 2004г. совместным приказом ОАО "ЦНИИпромзданий" и ФГУП ЦНС №01 от 23 апреля 2004.
54. Табунщиков Ю.А. и др. Тепловая защита ограждающих конструкций зданий и сооружений. / Ю.А. Табунщиков, Д.Ю. Хромец, Ю.А. Матросов. – М.: Стройиздат, 1986. – 380 с.
55. Табунщиков Ю.А. Научные основы проектирования энергоэффективных зданий. / Ю.А. Табунщиков, М.М. Бродач. // АВОК. – 1998. – №1. – С. 5 – 10.
56. Табунщиков Ю.А. и др. Энергоэффективные здания. / Ю.А. Табунщиков, М.М. Бродач, Н.В. Шилкин. – М.: АВОК-ПРЕСС, 2003. – 200 с.
57. Табунщиков Ю.А. и др. Тепловая защита ограждающих конструкций зданий и сооружений. / Ю.А. Табунщиков, Д.Ю. Хромец, Ю.А. Матросов. – М.: Стройиздат, 1986. – 380 с.
58. Тимофеев М.В. Розрахунки теплової ізоляції будівель. / М.В. Тимофєєв, Г.Г. Фаренюк. – Донецьк: Норд-Прес, 2009. – 73 с.
59. Тихомиров К.В. Теплотехника, теплогазоснабжение и вентиляция: Учеб. для вузов. / К.В. Тихомиров, Э.С. Сергиенко. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1991. – 480 с.
60. Фаренюк Г.Г. Совершенствование ограждающих конструкций и повышение энергоэффективности зданий. / Г.Г. Фаренюк. // Вісник Академії будівництва України. – 1998. – С. 38 – 40.
61. Фаренюк Г.Г. Совершенствование принципов нормирования теплозащиты ограждающих конструкций зданий. / Г.Г. Фаренюк. // Оконные технологи. – 2000. – №4. – С. 62 – 64.
62. Фаренюк Г.Г. Теплофизические принципы проектирования энергоэффективных окон. / Г.Г. Фаренюк, Е.Г. Фаренюк. // Оконные технологи. – 2000. – №2. – С. 46 – 48.
63. Фаренюк Г.Г. Методические принципы оптимизации затрат на термореновацию зданий при их реконструкции. / Г.Г. Фаренюк. // Будівельні конструкції. – 2001. – Вып. 54. – С. 714 – 721.
64. Фаренюк Г.Г. Теплотехнические характеристики фасадных комбинированных систем. / Г.Г. Фаренюк, Е.Г. Фаренюк. // Оконные технологии. – 2001. – №6 – С. 35 – 45.
65. Фаренюк Г.Г. Метод расчета солнечной радиации при проектировании теплоизоляции светопрозрачных конструкций зданий и сооружений. / Г.Г. Фаренюк, В.В. Горин, Е.Г. Фаренюк. / Оконные технологии. – 2002. – №11. – С. 38 – 47.
66. Фаренюк Г.Г. Удосконалення нормативної бази ефективних огороджувальних конструкцій. / Г.Г. Фаренюк, М.О. Трохименко. // Будівництво України. – 2003. – №8. – С. 32 – 35.
67. Фаренюк Г.Г. Характеристики теплоизоляции ограждающих конструкций. / Г.Г. Фаренюк, Е.Г. Фаренюк. // Оконные технологии. – 2003. – №12. – С. 53 – 59.
68. Фаренюк Г.Г. Составляющие теплопотерь зданий первых массовых серий и возможности изменения их структуры. / Г.Г. Фаренюк. // Реконструкція житла. – 2003. – С. 99 – 102.
69. Фаренюк Г.Г. Методы определения расчетных величин теплофизических показателей строительных материалов. / Г.Г. Фаренюк. // Теплоізоляційні матеріали в будівництві. – 2004. – С. 59 – 64.
70. Фаренюк Г.Г. Функціональне проектування сучасних огороджувальних конструкцій. / Г.Г. Фаренюк. // Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка. – 2007. – №25. – С. 109 – 113.
71. Фаренюк Г.Г. Теплоізоляція будівель в площині нової нормативно-технічної бази. / Г.Г. Фаренюк. // Нові технології в будівництві. – 2007. – №1 (13). – С. 15 – 20.
72. Фаренюк Г.Г. Экономические аспекты повышения уровня теплоизоляции стеновых ограждающих конструкций при реконструкции зданий. / Г.Г. Фаренюк, А.Б. Тимощенко. // Реконструкція житла. – 2007. – Вып.8. – С. 377 – 385.
73. Фаренюк Г.Г. Класифікація систем утеплення за експлуатаційними та конструктивними ознаками та порівняльний аналіз їх теплотехнічних властивостей. / Г.Г. Фаренюк. // Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка. – 2008. – № 1 (28). – С. 45 – 53.
74. Фаренюк Г.Г. Методичні принципи визначення оптимального рівня теплоізоляції огороджувальних конструкцій будинків. / Г.Г. Фаренюк. // Будівництво України. – 2008. – №5. – С. 20 – 24.
75. Фаренюк Г.Г. Стани теплових відмов ізоляційної оболонки будинків та експериментальні методи їх визначення. / Г.Г. Фаренюк. // Реконструкція житла. – 2008. – Вип. 9. – С. 99 – 106.
76. Фаренюк Г.Г. Енергетична ефективність підвищення теплотехнічних показників основних елементів теплоізоляційної оболонки будинків. / Г.Г. Фаренюк. // Будівництво України. – 2008. – №8. – С. 12 – 14.
77. Фаренюк Г.Г. Основи забезпечення енергоефективності будинків та теплової надійності огороджувальних конструкцій. / Г.Г. Фаренюк. – К.: Гама-Принт, 2009. – 216 с.
78. Фаренюк Г.Г. Теплова надійність огороджувальних конструкцій та енергоефективність будинків при новому будівництві та реконструкції: Автореферат дисертації на здобуття доктора технічних наук: 05.23.01. – Полтава, 2010. – 36 с.
79. Фаренюк Г.Г. Метод посередньої оцінки показників теплової надійності огороджувальних конструкцій. / Г.Г. Фаренюк. // Реконструкція житла. – 2009. – Вип.11. – С. 187 – 192.
80. Фаренюк Г.Г. Імітаційний метод статичного моделювання теплової роботи конструкцій фасадної теплоізоляції. / Г.Г. Фаренюк, О.М. Соколов. // Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка. – 2009. – №1 (31). – С. 114 – 118.
81. Фаренюк Г.Г. Нормативне забезпечення при застосуванні конструкцій фасадної теплоізоляції житлових та громадських будинків. / Г.Г. Фаренюк. // Будівництво України. – 2009. – № 1 – 2. – С. 12 – 16.
82. Фаренюк Г.Г. Методологічні аспекти забезпечення енергоефективності та теплової надійності будинків. / Г.Г. Фаренюк. // Строительство, материаловедение, машиностроение. – 2009. – Вып. 50. – С. 593 – 597.
83. Фокин К.Ф. Строительная теплотехника ограждающих частей зданий. / К.Ф. Фокин. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1973. –287 с.
84. Фокин К.Ф. Строительная теплотехника ограждающих частей зданий. / К.Ф. Фокин. Под ред. Ю.А. Табунщикова, В.Г. Гагарина. – 5-е изд., пересмотр. – М.: АВОК-ПРЕСС, 2006. – 256 с.
85. Хоменко В.П. Справочник по теплозащите зданий. / В.П. Хоменко, Г.Г. Фаренюк. – К.: Будівельник, 1986. – 216 с.
86. Чернявський В.В. та ін. Теплоізоляційно-опоряджувальні фасадні системи як засіб термомодернізації житлового фонду України. / В.В. Чернявський, О.І. Юрін, Г.Г. Фаренюк. // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. – 2008. – Вип. 17. – С. 365 – 372.
87. Чернявський В.В. та ін. Аналіз стану та проблеми термомодернізації житла фасадними системами. / В.В. Чернявський, Р.В. Лопаткін, Г.Г. Фаренюк. // Ресурсоекономічні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. – 2009. – Вип. 18. – С. 424 – 430.
88. Шильд Е. и др. Строительная физика. / Е. Шильд, Х.Ф. Кассельман, Г. Дамен, Р. Поленц. Пер. с нем. В.Г. Бердичевсксого. Под ред. Э.Л. Дешко. – М.: Стройиздат, 1982. – 296 с.