
- •Теплогазопостачання і вентиляція житлових будинків
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано вченою радою ДонДту (Протокол № 7 від 29.10.2010)
- •2.1 Системи скріпленої теплоізоляції
- •2.2 Вентильований фасад з повітряним зазором
- •2.3 Системи, сконструйовані за принципом "сандвіч", утеплення цегляних будинків за методом колодязного мурування та енергозберігаюче захисне покриття
- •Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-технічної бази виробництва теплоізоляційних матеріалів
- •4.1 Теплопередача через огородження та способи передачі тепла
- •4.2 Температурні поля
- •5.1 Теплова обстановка в приміщеннях
- •5.2 Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
- •5.3 Тепловтрати через огороджуючі конструкції
- •5.4 Питома теплова характеристика будівлі
- •6.1 Вимоги до опалювальних установок
- •6.2 Класифікація систем опалення
- •6.3 Характеристика теплоносіїв для систем опалення
- •6.4 Техніко-економічне порівняння систем опалення
- •7.1 Вимоги до нагрівальних приладів
- •7.2 Основні види нагрівальних приладів
- •7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
- •7.4 Визначення необхідної поверхні нагрівальних приладів
- •7.5 Трубопроводи систем центрального опалення,
- •7.6 Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів
- •8.1 Класифікація систем водяного опалення
- •8.2 Будова і принцип дії систем водяного опалення
- •8.3 Деталі будови систем водяного опалення
- •Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
- •9.2 Розрахунок трубопроводів двотрубної системи водяного
- •9.3 Сфера застосування систем водяного опалення
- •9.4 Розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.5 Особливості розрахунку однотрубних систем водяного
- •9.6 Сфера застосування систем водяного опалення
- •10.1 Властивості пари як теплоносія в системі
- •10.2 Класифікація систем парового опалення
- •10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
- •10.4 Гідравлічний розрахунок систем парового опалення
- •10.5 Визначення обсягу конденсаційного бака і підбір насоса
- •10.6 Системи парового опалення високого тиску
- •10.7 Розрахунок трубопроводів систем парового опалення
- •11.1 Класифікація систем повітряного опалення:
- •11.2 Розрахунок систем повітряного опалення
- •12.1 Загальні відомості
- •12.2 Системи панельно-променевого опалення
- •12.3 Техніко-економічні характеристики систем
- •13.1 Загальні відомості про котельні установки
- •13.2 Визначення поверхні нагрівання котлів
- •13.3 Димові труби і лежаки
- •13.4 Визначення річної витрати палива
- •13.5 Компонування котельні
- •14.1 Загальні відомості про теплопостачання
- •14.2 Класифікація систем теплопостачання
- •14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
- •14.4 Способи прокладки теплопроводів
- •14.5 Приєднування споживачів до теплових мереж
- •14.6 Будова, розрахунок, підбір і установка гідроелеватора
- •15.1 Основні завдання експлуатації систем опалення
- •15.2 Пуск систем опалення в дію
- •15.3 Експлуатація теплових мереж
- •16.1 Газові магістральні й розподільні мережі
- •16.2 Будова внутрішніх газопроводів
- •16.3 Газові прилади
- •16.4 Основні положення з експлуатації систем
- •89. Энергоаудит и энергетическая паспортизация жилых зданий – путь стимулирования энергосбережения. // Электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы». – 2004. – №4.
15.2 Пуск систем опалення в дію
Після закінчення монтажу опалювальної системи або після капітального ремонту здійснюється пуск системи опалення в дію. Він включає такі основні операції:
– підготовку системи до пуску;
– гідравлічне випробування;
– промивання системи;
– підключення її до тепломережі або до котельні;
– установлення циркуляції теплоносія.
До початку випробувань у системах перевіряють: відповідність виконаних робіт затвердженому проекту, правильність з’єднань, ухилів гнучких труб, установку нагрівальних приладів, кріплень, компенсації трубопроводів, установку арматури, захисних пристроїв, розташування спускних і повітряних кранів, контрольно-вимірювальних приладів; справну дію арматури і контрольно-вимірювальних приладів.
У системі не допускається пропускання пари (у стиках, згонах, з’єднаннях секцій радіаторів, засувках та ін.).
Усі виявлені при перевірці несправності заносяться до дефектної відомості і підлягають усуненню.
Гідравлічне випробування системи
Його виконують для визначення щільності трубопроводів та їх з’єднань. Перед початком випробувань систему доцільно прогріти до розрахункової температури води, витримати при цій температурі протягом доби, потім охолодити. Це дозволить виявити ті дефекти, що можуть виникнути у з’єднаннях під впливом температурних подовжувань.
При наповненні систем водою для гідравлічного випробування слід звернути увагу на видалення повітря з системи, тому що при наявності його тиск під час випробування буде підніматися повільно, а це унеможливить якісну перевірку щільності з’єднань.
Для гідравлічного випробування систему опалення треба ізолювати від трубопроводів теплоцентралі або від місцевої котельні засувками. Розширювальний бак (якщо такий є) від’єднують, а з’єднувальні трубопроводи перекривають заглушками.
Тиск у систему нагнітають за рахунок фактичного тиску води в міському водопроводі або спеціальним гідропресом. Труба від водопроводу (або гідропресу) приєднується до оборотної лінії системи. Величина випробувального тиску залежить від виду системи і способу теплопостачання та повинна перевищувати робочий тиск на 0,1 МПа, але бути не менше 0,3 МПа.
При наповненні системи водою відкривають усі регулюючі та повітряні крани. Воду в систему напускають повільно з метою кращого видалення повітря. Наповнення здійснюється аж поки з повітряних кранів не піде вода. Після цього повітряні крани закривають і створюють у системі необхідний тиск.
Систему визнають випробуваною, якщо протягом 5 хвилин перебування її під установленим тиском падіння тиску за манометром не буде перевищувати 0,02 МПа. При виявленні течі в процесі випробування слід спустити воду й усунути дефекти.
При гідравлічному випробовуванні повинен застосовуватися перевірений манометр із ціною поділки 0,01 МПа.
Узимку з метою уникнення заморожування трубопроводів гідравлічне випробування всієї системи в цілому не здійснюється. Проте це не повинно затримувати здачу в експлуатацію системи опалення. У цьому випадку систему приймають без гідравлічного випробування, але з обов’язковим черговим випробуванням на тиск усіх стояків системи опалення.
При відсутності води для випробувань або необхідності проведення їх у зимовий період можна використати стиснене повітря.
Для виявлення щілин місця з’єднань трубопроводів обмазують мильною піною з незначною кількістю гліцерину.
Системи парового опалення з робочим тиском до 0,07 МПа повинні випробовуватися гідравлічним тиском, рівним 0,25 МПа в нижній точці системи, а системи з робочим тиском більше 0,07 МПа – гідравлічним тиском, рівним робочому тиску плюс 0,1 МПа, але не менше 0,3 МПа у верхній точці системи.
Система парового опалення вважається випробуваною, якщо протягом 5 хвилин перебування її під установленим тиском падіння тиску не буде перевищувати 0,02 МПа.
Гідравлічне випробування систем панельного опалення здійснюється тиском 1 МПа протягом 15 хвилин, при цьому допустиме падіння тиску повинно бути не більше 0,01 МПа.
Промивання систем
Після монтажу, а також улітку систему опалення необхідно промити (для видалення бруду і шлаку) – багаторазово швидко спустити воду. Для цього в найнижчій точці системи встановлюють штуцер великого діаметра (80÷100 мм), до якого приєднують трубу або шланг з виводом у каналізацію. Ефективнішим є застосування води зі стисненим повітрям для створення в системі бурхливого (із значною швидкістю) руху води (барботаж).