
- •Теплогазопостачання і вентиляція житлових будинків
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано вченою радою ДонДту (Протокол № 7 від 29.10.2010)
- •2.1 Системи скріпленої теплоізоляції
- •2.2 Вентильований фасад з повітряним зазором
- •2.3 Системи, сконструйовані за принципом "сандвіч", утеплення цегляних будинків за методом колодязного мурування та енергозберігаюче захисне покриття
- •Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-технічної бази виробництва теплоізоляційних матеріалів
- •4.1 Теплопередача через огородження та способи передачі тепла
- •4.2 Температурні поля
- •5.1 Теплова обстановка в приміщеннях
- •5.2 Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
- •5.3 Тепловтрати через огороджуючі конструкції
- •5.4 Питома теплова характеристика будівлі
- •6.1 Вимоги до опалювальних установок
- •6.2 Класифікація систем опалення
- •6.3 Характеристика теплоносіїв для систем опалення
- •6.4 Техніко-економічне порівняння систем опалення
- •7.1 Вимоги до нагрівальних приладів
- •7.2 Основні види нагрівальних приладів
- •7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
- •7.4 Визначення необхідної поверхні нагрівальних приладів
- •7.5 Трубопроводи систем центрального опалення,
- •7.6 Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів
- •8.1 Класифікація систем водяного опалення
- •8.2 Будова і принцип дії систем водяного опалення
- •8.3 Деталі будови систем водяного опалення
- •Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
- •9.2 Розрахунок трубопроводів двотрубної системи водяного
- •9.3 Сфера застосування систем водяного опалення
- •9.4 Розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.5 Особливості розрахунку однотрубних систем водяного
- •9.6 Сфера застосування систем водяного опалення
- •10.1 Властивості пари як теплоносія в системі
- •10.2 Класифікація систем парового опалення
- •10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
- •10.4 Гідравлічний розрахунок систем парового опалення
- •10.5 Визначення обсягу конденсаційного бака і підбір насоса
- •10.6 Системи парового опалення високого тиску
- •10.7 Розрахунок трубопроводів систем парового опалення
- •11.1 Класифікація систем повітряного опалення:
- •11.2 Розрахунок систем повітряного опалення
- •12.1 Загальні відомості
- •12.2 Системи панельно-променевого опалення
- •12.3 Техніко-економічні характеристики систем
- •13.1 Загальні відомості про котельні установки
- •13.2 Визначення поверхні нагрівання котлів
- •13.3 Димові труби і лежаки
- •13.4 Визначення річної витрати палива
- •13.5 Компонування котельні
- •14.1 Загальні відомості про теплопостачання
- •14.2 Класифікація систем теплопостачання
- •14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
- •14.4 Способи прокладки теплопроводів
- •14.5 Приєднування споживачів до теплових мереж
- •14.6 Будова, розрахунок, підбір і установка гідроелеватора
- •15.1 Основні завдання експлуатації систем опалення
- •15.2 Пуск систем опалення в дію
- •15.3 Експлуатація теплових мереж
- •16.1 Газові магістральні й розподільні мережі
- •16.2 Будова внутрішніх газопроводів
- •16.3 Газові прилади
- •16.4 Основні положення з експлуатації систем
- •89. Энергоаудит и энергетическая паспортизация жилых зданий – путь стимулирования энергосбережения. // Электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы». – 2004. – №4.
14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
Централізоване теплопостачання житлових, цивільних і промислових будівель від котелень великої потужності поряд із теплофікацією, на сьогодні є одним з основних напрямків розвитку теплопостачання.
Це пояснюється такими причинами: можливістю ефективного спалювання низькосортного палива в котлах великої потужності; зменшенням забруднення атмосфери; зниженням витрати палива на одиницю теплової потужності; широкими можливостями механізації і автоматизації; меншим штатом обслуговуючого персоналу тощо.
У великих районних котельнях застосовують водогрійні котли ПТВМ-50, ПТВМ-100, ПТВМ-180 тепловою потужністю 58, 116 і 209 МВт, що працюють на газі та мазуті. Котли ПТВМ (піковий, теплофікаційний, водогрійний, мазутний) призначені для покриття пікових теплових навантажень у системах централізованого теплопостачання, але часто використовуються і для виконання основних теплових навантажень.
З метою зниження витрат на транспортування тепла районні котельні по можливості будують у центрі теплових навантажень. Проте при роботі котелень на твердому паливі доцільно з погляду охорони повітряного басейну виносити їх за місто.
Вищою формою централізованого теплопостачання є теплофікація. Теплофікація – це централізоване теплопостачання на базі комбінованого виробітку теплової та електричної енергії, здійснюване на ТЕЦ. За рахунок комбінованого виробітку на ТЕЦ теплоти та електроенергії забезпечується істотне зниження питомої витрати палива на виробіток електроенергії у порівнянні з роздільним виробітком теплоти в котельнях, а електроенергії – на конденсаційній електричній станції (КЕС).
При теплофікації різко зменшуються витрати тепла в конденсаторі та підвищується ККД теплової станції до 60÷65%, тоді як ККД сучасної конденсаційної станції складає не більше 40%.
На ТЕЦ широко виготовляються такі основні типи турбін: теплофікаційні (тип Т), виготовляються з конденсатором і регульованими доборами для покриття житлово-комунальних навантажень, наприклад, Т-100-180/565 (електрична потужність – 100 МВт, тиск перед турбіною – 18 МПа, температура перегрітої пари – 565ºС); промислово-теплофікаційні (тип ПТ), виконуються з конденсатором і регульованими доборами пари для покриття технологічних і житлово-комунальних навантажень, наприклад, ПТ-50-130/7 (електрична потужність – 50 МВт, тиск пари перед турбіною – 13 МПа, тиск промислової добірної пари – 0,7 МПа); протитискові (тип Р), що не мають конденсатора: відпрацьована пара після турбін направляється тепловим споживачам, наприклад, Р-50-130/5 (електрична потужність – 50 МВт, тиск пари перед турбіною – 13 МПа, протитиск – 0,5 МПа).
Розглянемо принципову схему ТЕЦ "комунального типу" з піковим мережевим підігрівачем, що покриває пікове теплове навантаження, рис. 14.1.
1 – котел; 2 – теплофікаційна турбіна; 3 – камера добору; 4 – електрогенератор; 5 – водопідігрівач; 6 – трубопровід; 7 – піковий котел; 8 – оборотний трубопровід; 9 – регулятор тиску; 10 – підживлювальний насос; 11 – грязьовик; 12, 13 – насоси; 14 – конденсатор; 15 – регенеративний підігрівач і деаератор
Рисунок 14.1 – Принципова схема ТЕЦ
Вода з теплової мережі прокачується насосом спочатку через основний підігрівач, потім – через піковий підігрівач. В основний підігрівач пара надходить з регульованого добору турбіни тиском 0,7÷2,5 бар.
Вода у мережі нагрівається до 110÷120ºС. У холодну пору року, коли тепла потрібно більше, включається піковий підігрівач. У піковий підігрівач подається пара тиском 5÷7 бар і вода, яка надходить з основного підігрівача, нагрівається до 130÷150ºС.
Та частина пари з регульованого добору турбіни, яка не використовується для підігріву води, що циркулює в системі теплопостачання, проходить через циліндр низького тиску турбіни, а потім із тиском 0,04÷0,05 бар надходить у конденсатор, де конденсується. Конденсат з підігрівача і конденсатора спрямовується в деаератор, звідки живильним насосом подається в котел.
Редукційно-охолоджувальна установка (РОУ) потрібна для редукування пари, що надходить з котельного агрегату з великим тиском (100÷150 бар і вище) та високою температурою (500÷600ºС), тоді як для підігріву води мережі достатньо пари з тиском 5÷7 бар і температурою не вище 200ºС.
Останнім часом замість пікових підігрівачів встановлюють піковий водонагрівальний котел, що являє собою вдосконаленіший спосіб другого підігріву води в мережі.