
- •Теплогазопостачання і вентиляція житлових будинків
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано вченою радою ДонДту (Протокол № 7 від 29.10.2010)
- •2.1 Системи скріпленої теплоізоляції
- •2.2 Вентильований фасад з повітряним зазором
- •2.3 Системи, сконструйовані за принципом "сандвіч", утеплення цегляних будинків за методом колодязного мурування та енергозберігаюче захисне покриття
- •Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-технічної бази виробництва теплоізоляційних матеріалів
- •4.1 Теплопередача через огородження та способи передачі тепла
- •4.2 Температурні поля
- •5.1 Теплова обстановка в приміщеннях
- •5.2 Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
- •5.3 Тепловтрати через огороджуючі конструкції
- •5.4 Питома теплова характеристика будівлі
- •6.1 Вимоги до опалювальних установок
- •6.2 Класифікація систем опалення
- •6.3 Характеристика теплоносіїв для систем опалення
- •6.4 Техніко-економічне порівняння систем опалення
- •7.1 Вимоги до нагрівальних приладів
- •7.2 Основні види нагрівальних приладів
- •7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
- •7.4 Визначення необхідної поверхні нагрівальних приладів
- •7.5 Трубопроводи систем центрального опалення,
- •7.6 Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів
- •8.1 Класифікація систем водяного опалення
- •8.2 Будова і принцип дії систем водяного опалення
- •8.3 Деталі будови систем водяного опалення
- •Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
- •9.2 Розрахунок трубопроводів двотрубної системи водяного
- •9.3 Сфера застосування систем водяного опалення
- •9.4 Розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.5 Особливості розрахунку однотрубних систем водяного
- •9.6 Сфера застосування систем водяного опалення
- •10.1 Властивості пари як теплоносія в системі
- •10.2 Класифікація систем парового опалення
- •10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
- •10.4 Гідравлічний розрахунок систем парового опалення
- •10.5 Визначення обсягу конденсаційного бака і підбір насоса
- •10.6 Системи парового опалення високого тиску
- •10.7 Розрахунок трубопроводів систем парового опалення
- •11.1 Класифікація систем повітряного опалення:
- •11.2 Розрахунок систем повітряного опалення
- •12.1 Загальні відомості
- •12.2 Системи панельно-променевого опалення
- •12.3 Техніко-економічні характеристики систем
- •13.1 Загальні відомості про котельні установки
- •13.2 Визначення поверхні нагрівання котлів
- •13.3 Димові труби і лежаки
- •13.4 Визначення річної витрати палива
- •13.5 Компонування котельні
- •14.1 Загальні відомості про теплопостачання
- •14.2 Класифікація систем теплопостачання
- •14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
- •14.4 Способи прокладки теплопроводів
- •14.5 Приєднування споживачів до теплових мереж
- •14.6 Будова, розрахунок, підбір і установка гідроелеватора
- •15.1 Основні завдання експлуатації систем опалення
- •15.2 Пуск систем опалення в дію
- •15.3 Експлуатація теплових мереж
- •16.1 Газові магістральні й розподільні мережі
- •16.2 Будова внутрішніх газопроводів
- •16.3 Газові прилади
- •16.4 Основні положення з експлуатації систем
- •89. Энергоаудит и энергетическая паспортизация жилых зданий – путь стимулирования энергосбережения. // Электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы». – 2004. – №4.
14.1 Загальні відомості про теплопостачання
Теплопостачання групи будівель або окремого району міста, яке здійснюється від одного теплового джерела – районної котельної установки або теплоелектроцентралі (ТЕЦ), прийнято називати централізованим теплопостачанням.
Основними перевагами централізованого теплопостачання у порівнянні з теплопостачанням від котельні невеликої потужності, що обслуговує одну або декілька будівель, є: зниження витрати палива на одиницю теплової енергії за рахунок підвищення ККД потужних котельних установок; можливість ефективного спалювання як низькосортного палива (торф, буре вугілля), так і найефективнішого (природного або штучного газу); впровадження механізації та автоматизації топкових процесів; зниження забруднення атмосфери продуктами згоряння тощо.
Під тепловим споживачем розуміють використання теплової енергії у комунально-побутових і виробничих цілях: опалення, вентиляція, кондиціонування повітря, гаряче водопостачання, технологічні процеси.
Споживачів тепла по характеру їх часового навантаження можна розділити на сезонні та цілорічні.
До сезонних споживачів відносяться системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, а до працюючих протягом року – системи гарячого водопостачання і технологічні апарати. Теплове навантаження споживачів не залишається постійним.
Витрати тепла на опалення, вентиляцію та кондиціонування повітря залежать, в основному, від кліматичних умов: температури зовнішнього повітря, напрямку та швидкості вітру, вологості повітря тощо Основне значення має температура зовнішнього повітря. Сезонне навантаження має порівняно постійний добовий графік та змінний річний графік. Опалення і вентиляція є зимовими тепловими навантаженнями.
Для кондиціонування повітря в літній період потрібен штучний холод. Якщо цей штучний холод виробляється абсорбційним або ежекторним методом, то ТЕЦ одержує додаткове літнє теплове навантаження. Об’єм і характер графіка навантаження гарячого водопостачання залежить від благоустрою житлових і цивільних будівель, складу населення та розпорядку його робочого дня, а також від режиму роботи комунальних підприємств – лазень, пральних тощо.
Об’єм і характер графіка технологічного навантаження залежить від характеру виробничих підприємств та режиму їх роботи.
Технологічне навантаження і гаряче водопостачання на відміну від сезонного навантаження мало залежить від зовнішньої температури. Ці навантаження мають змінний добовий графік та порівняно постійний річний графік. Винятком є деякі галузі промисловості, головним чином пов’язані з переробкою сільськогосподарської сировини (наприклад, цукрової), робота яких має сезонний характер.
14.2 Класифікація систем теплопостачання
Призначення будь-якої системи теплопостачання є забезпечення споживачів тепла достатньою кількістю теплової енергії необхідних параметрів.
Існуючі системи теплопостачання можна розділити: по взаєморозташуванню джерел тепла і споживачів на централізовані та децентралізовані. У централізованих системах теплопостачання одне джерело тепла обслуговує тепловикористовуючі пристрої ряду споживачів, розташовані окремо, тому передача тепла від джерела до споживачів здійснюється по спеціальних теплопровідних мережах. Кожна система централізованого теплопостачання складається з трьох основних елементів: джерела тепла (наприклад, теплоелектроцентралі або котельної), теплових мереж і споживачів тепла. У децентралізованих системах теплопостачання кожний споживач має власне джерело тепла.
Теплові мережі за призначенням поділяються на: магістральні – від джерела тепла до кварталів населених місць; розподільні – від магістральних теплових мереж до вузлових відводів окремих будівель; відводи до окремих будівель – від розподільних теплових мереж до вводу у будівлю; за видом теплоносія – на водяні та парові. Водяні теплові мережі в залежності від способу забезпечення теплом систем гарячого водопостачання окремих будівель можуть бути закритими (замкнуті) і відкритими (розімкнуті). У закритих системах вода, що циркулює в тепловій мережі, використовується тільки в якості теплоносія, і з мережі не відбирається. У відкритих системах вода, що циркулює, частково або цілком розбирається абонентами гарячого водопостачання.
Системи опалення можуть приєднуватися до водяних теплових мереж безпосередньо, а також через елеватори або теплообмінники.