
- •Теплогазопостачання і вентиляція житлових будинків
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано вченою радою ДонДту (Протокол № 7 від 29.10.2010)
- •2.1 Системи скріпленої теплоізоляції
- •2.2 Вентильований фасад з повітряним зазором
- •2.3 Системи, сконструйовані за принципом "сандвіч", утеплення цегляних будинків за методом колодязного мурування та енергозберігаюче захисне покриття
- •Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-технічної бази виробництва теплоізоляційних матеріалів
- •4.1 Теплопередача через огородження та способи передачі тепла
- •4.2 Температурні поля
- •5.1 Теплова обстановка в приміщеннях
- •5.2 Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
- •5.3 Тепловтрати через огороджуючі конструкції
- •5.4 Питома теплова характеристика будівлі
- •6.1 Вимоги до опалювальних установок
- •6.2 Класифікація систем опалення
- •6.3 Характеристика теплоносіїв для систем опалення
- •6.4 Техніко-економічне порівняння систем опалення
- •7.1 Вимоги до нагрівальних приладів
- •7.2 Основні види нагрівальних приладів
- •7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
- •7.4 Визначення необхідної поверхні нагрівальних приладів
- •7.5 Трубопроводи систем центрального опалення,
- •7.6 Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів
- •8.1 Класифікація систем водяного опалення
- •8.2 Будова і принцип дії систем водяного опалення
- •8.3 Деталі будови систем водяного опалення
- •Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
- •9.2 Розрахунок трубопроводів двотрубної системи водяного
- •9.3 Сфера застосування систем водяного опалення
- •9.4 Розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.5 Особливості розрахунку однотрубних систем водяного
- •9.6 Сфера застосування систем водяного опалення
- •10.1 Властивості пари як теплоносія в системі
- •10.2 Класифікація систем парового опалення
- •10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
- •10.4 Гідравлічний розрахунок систем парового опалення
- •10.5 Визначення обсягу конденсаційного бака і підбір насоса
- •10.6 Системи парового опалення високого тиску
- •10.7 Розрахунок трубопроводів систем парового опалення
- •11.1 Класифікація систем повітряного опалення:
- •11.2 Розрахунок систем повітряного опалення
- •12.1 Загальні відомості
- •12.2 Системи панельно-променевого опалення
- •12.3 Техніко-економічні характеристики систем
- •13.1 Загальні відомості про котельні установки
- •13.2 Визначення поверхні нагрівання котлів
- •13.3 Димові труби і лежаки
- •13.4 Визначення річної витрати палива
- •13.5 Компонування котельні
- •14.1 Загальні відомості про теплопостачання
- •14.2 Класифікація систем теплопостачання
- •14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
- •14.4 Способи прокладки теплопроводів
- •14.5 Приєднування споживачів до теплових мереж
- •14.6 Будова, розрахунок, підбір і установка гідроелеватора
- •15.1 Основні завдання експлуатації систем опалення
- •15.2 Пуск систем опалення в дію
- •15.3 Експлуатація теплових мереж
- •16.1 Газові магістральні й розподільні мережі
- •16.2 Будова внутрішніх газопроводів
- •16.3 Газові прилади
- •16.4 Основні положення з експлуатації систем
- •89. Энергоаудит и энергетическая паспортизация жилых зданий – путь стимулирования энергосбережения. // Электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы». – 2004. – №4.
10.6 Системи парового опалення високого тиску
Пара високого тиску використовується в якості теплоносія для систем опалення і вентиляції виробничих та допоміжних будівель, якщо її виробляють в заводських котельнях для потреб виробництва.
На рис. 10.5 показано тупикову парову систему опалення високого тиску з верхнім розведенням пари. Пара тиском вище 3 кг/см2 подається із заводської котельні по паропроводу 1 у паророзподільну гребінку, від якої по відгалузку 2 вона надходить на технологічні потреби.
У системах опалення тиск пари знижують за допомогою редукційного клапана РК; пара надходить у паророзподільну гребінку з тиском не вище 3 кг/см2. На гребінці встановлено запобіжний клапан ПК, що забезпечує тиск у мережі не вище заданого. Якщо редукційний клапан не знизить тиск пари до 3 кг/см2, запобіжний клапан відкриється для випуску пари в атмосферу.
Від паророзподільної гребінки пара по паропроводу надходить до стояків і далі до нагрівальних приладів. В останніх пар конденсується, віддаючи заховану теплоту паротворення. Конденсат по конденсатопроводам надходить у котельню.
У парових системах високого тиску температура конденсату практично дорівнює температурі пари, що знаходиться в приладі, тобто є вищою 100°С. Тому конденсат, на відміну від парових систем низького тиску, видаляється не самопливом, а тиском пари.
На відміну від системи низького тиску, в даному випадку на обох підводках до нагрівальних приладів (паровій та конденсаційній) встановлюють вентилі. При вимиканні нагрівального приладу необхідно закрити обидва вентилі.
На конденсаційній магістралі на групу стояків установлюють конденсатовідводчик. Конденсат із паророзподільних гребінок видаляється аналогічно. При пуску системи високого тиску повітря під тиском пари витискається із системи через конденсатопроводи та обхідні лінії у конденсатовідводчиках.
1 – пара з котельні; 2 – пара на технологічні потреби (тиск вище 3 кг/см2); 3 – пара до калориферів вентиляції; 4 – пара в систему опалення; 5 – П-образний компенсатор; 6 – нерухома опора; КГ – конденсаційний горщик; РК – редукційний клапан; ПК – запобіжний клапан; 7 – обвідна лінія (на випадок ремонту редукційного клапана); 8 – манометр
Рисунок 10.5 – Схема тупикової парової системи опалення високого тиску з верхнім розведенням пари
Для компенсації температурних подовжувань паропроводів і конденсаційної магістралі встановлюють компенсатори у відповідних місцях системи між нерухомими опорами.
Щоб забезпечити надійнішу роботу всіх нагрівальних приладів парової системи опалення високого тиску, доцільно застосувати побіжне розведення магістральних конденсатопроводів (рис. 10.6). Аналогічно насосній системі водяного опалення з побіжним рухом води в паровій системі опалення довжина всіх розрахункових кілець – парової лінії плюс конденсаційної – буде однаковою.
Розрахунок трубопроводів парової системи опалення високого тиску з побіжним рухом конденсату необхідно виконувати особливо ретельно. Метод розрахунку є аналогічним розрахунку трубопроводів водяного опалення з побіжним рухом води в магістральних трубопроводах: визначають тиск у точках приєднання стояків до парової та конденсаційної магістралей.
При цьому тиск у точках відгалузків від паропроводу повинен бути більше тиску у відповідних точках приєднання тих самих стояків до конденсатопроводу. У протилежному випадку конденсат може рухатися знизу вверх, тобто буде відбуватися своєрідна оборотна циркуляція конденсату.
Рисунок 10.6 – Схема системи парового опалення високого тиску з побіжним рухом конденсату