10.3 Будова систем парового опалення низького тиску

На рис. 10.1 приведено схему системи парового опалення низького тиску з верхнім розведенням, двотрубну, тупикову, замкнуту із сухим конденсатопроводом.

Перед пуском системи відкривають вентиль на водопровідній лінії і вода заповнює систему до рівня 1-1 у парозбірнику. Вентиль закривають і починають топити котел. Температура води в котлі піднімається, вода закипає. Пара з котла по головному стояку 1 унаслідок різниці тисків у котлі та у нагрівальних приладах піднімається в магістральні паропроводи 2, парові стояки 3 і через відводи 4 у нагрівальні прилади 5, де конденсується. Конденсат по відводах 6 із приладів надходить у конденсаційний магістральний трубопровід 7, а з нього в котел, що знаходиться значно нижче нагрівальних приладів для того, щоб стовп конденсату врівноважував тиск пари в котлі (при тиску пари в котлі стовп конденсату повинен бути не менше 2 м).

Для нормального видалення повітря з системи діаметр конденсатопроводу в аналізованій схемі повинен бути таким, щоб конденсат, який стікає, заповнював не більше половини діаметра труби. Такий конденсатопровід називається сухим. Повітря важче пари, тому конденсат видаляється через конденсаційну лінію і повітряну лінію 10. Місце приєднання повітряної труби до конденсаційного трубопроводу повинно бути вище рівня води в загальному конденсаційному стояку на 200÷250 мм.

Рисунок 10.1 – Схема системи парового опалення низького тиску з верхнім розведенням, безпосереднім поверненням конденсату в котел, сухим конденсатопроводом

Перед нагрівальними приладами для регулювання кількості пари, що надходить у прилади, встановлюють вентиль 8.

При регулюванні системи необхідно переконатися, що пара не надходить із приладів у конденсатопровід, а повністю в них конденсується, на відводах від приладів рекомендується встановлювати трійники 9 з пробками.

На рис. 10.2 подано схему системи парового опалення низького тиску з нижнім розведенням, двотрубну, тупикову, замкнуту, із сухим конденсатопроводом. Від попередньої схеми вона відрізняється тільки положенням магістрального паропроводу.

1 – розподільна парова магістраль; 2 – паровий стояк; 3 – нагрівальний прилад; 4 – конденсаційний стояк; 5 – гідравлічний затвор; 6 – збірна конденсаційна магістраль; 7 – котел

Рисунок 10.2 – Схема системи парового опалення низького тиску з нижнім розведенням

Парова магістраль прокладається з ухилом 0,01÷0,005 у бік руху пари. Це робиться з метою попередження, а також для забезпечення стікання конденсату у напрямку руху пари. З кінцевої точки А конденсат відводиться через петлю (рис. 10.3), що представляє собою гідравлічний затвор, який не дозволяє парі проникнути в конденсаційну магістраль. При роботі системи під впливом тиску пари вода в петлі буде знаходитися на різних рівнях і різниця цих рівнів буде врівноважувати тиск пари в точці приєднання петлі до магістрального паропроводу. У нижній точці петлі знаходиться трійник з пробкою, що служить для спуску води та прочищення. Швидкість руху пари в подавальних стояках не повинна перевищувати 10÷14 м/с. При великих швидкостях пара підхоплює конденсат, який утворюється в стояках, що призводить до шуму та гідравлічних ударів.

Рисунок 10.3 – Гідравлічний затвор

Безпосереднє повернення конденсату в котел здійснюють при невеликому тиску пари 0,01÷0002 МПа, тому що при більш високому тиску прийшлося б значно заглиблювати котли, з метою уникання подання води з них у прилади.

При тиску пари вище 0,02 МПа застосовують так звану розімкнуту схему (рис. 10.4).

За такою схемою прилади можуть установлюватися на одному рівні з котлом і навіть нижче за нього.

Конденсат із приладів самопливом відводиться в конденсатний бак, звідки він подається в котел насосом. Для того щоб насос міг перекачувати гарячу воду, його встановлюють нижче рівня дна конденсаційного бака.

Повітря із системи видаляється по конденсаційних магістралях та виходить в атмосферу через конденсатний бак. У системах із тиском пари більше 0,04 МПа з метою запобігання виходу пари в атмосферу через конденсаційну магістраль на кінці цієї магістралі в бак встановлюється конденсатовідводчик. На постачальному трубопроводі між котлом і насосом встановлюють зворотний клапан для того, щоб при установці насоса воду з котла не було видавлено паром у конденсаційний бак через насос.

1 – котел; 2 – парова магістраль; 3 – паровий стояк; 4 – нагрівальний прилад; 5 – конденсаційна магістраль; 6 – конденсаційний бак; 7 – насос; 8 – повітряна труба; 9 – конденсатовідводчик; 10 – зворотний клапан

Рисунок 10.4 – Схема розімкнутої системи парового опалення низького тиску