
- •Теплогазопостачання і вентиляція житлових будинків
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано вченою радою ДонДту (Протокол № 7 від 29.10.2010)
- •2.1 Системи скріпленої теплоізоляції
- •2.2 Вентильований фасад з повітряним зазором
- •2.3 Системи, сконструйовані за принципом "сандвіч", утеплення цегляних будинків за методом колодязного мурування та енергозберігаюче захисне покриття
- •Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-технічної бази виробництва теплоізоляційних матеріалів
- •4.1 Теплопередача через огородження та способи передачі тепла
- •4.2 Температурні поля
- •5.1 Теплова обстановка в приміщеннях
- •5.2 Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
- •5.3 Тепловтрати через огороджуючі конструкції
- •5.4 Питома теплова характеристика будівлі
- •6.1 Вимоги до опалювальних установок
- •6.2 Класифікація систем опалення
- •6.3 Характеристика теплоносіїв для систем опалення
- •6.4 Техніко-економічне порівняння систем опалення
- •7.1 Вимоги до нагрівальних приладів
- •7.2 Основні види нагрівальних приладів
- •7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
- •7.4 Визначення необхідної поверхні нагрівальних приладів
- •7.5 Трубопроводи систем центрального опалення,
- •7.6 Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів
- •8.1 Класифікація систем водяного опалення
- •8.2 Будова і принцип дії систем водяного опалення
- •8.3 Деталі будови систем водяного опалення
- •Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
- •9.2 Розрахунок трубопроводів двотрубної системи водяного
- •9.3 Сфера застосування систем водяного опалення
- •9.4 Розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.5 Особливості розрахунку однотрубних систем водяного
- •9.6 Сфера застосування систем водяного опалення
- •10.1 Властивості пари як теплоносія в системі
- •10.2 Класифікація систем парового опалення
- •10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
- •10.4 Гідравлічний розрахунок систем парового опалення
- •10.5 Визначення обсягу конденсаційного бака і підбір насоса
- •10.6 Системи парового опалення високого тиску
- •10.7 Розрахунок трубопроводів систем парового опалення
- •11.1 Класифікація систем повітряного опалення:
- •11.2 Розрахунок систем повітряного опалення
- •12.1 Загальні відомості
- •12.2 Системи панельно-променевого опалення
- •12.3 Техніко-економічні характеристики систем
- •13.1 Загальні відомості про котельні установки
- •13.2 Визначення поверхні нагрівання котлів
- •13.3 Димові труби і лежаки
- •13.4 Визначення річної витрати палива
- •13.5 Компонування котельні
- •14.1 Загальні відомості про теплопостачання
- •14.2 Класифікація систем теплопостачання
- •14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
- •14.4 Способи прокладки теплопроводів
- •14.5 Приєднування споживачів до теплових мереж
- •14.6 Будова, розрахунок, підбір і установка гідроелеватора
- •15.1 Основні завдання експлуатації систем опалення
- •15.2 Пуск систем опалення в дію
- •15.3 Експлуатація теплових мереж
- •16.1 Газові магістральні й розподільні мережі
- •16.2 Будова внутрішніх газопроводів
- •16.3 Газові прилади
- •16.4 Основні положення з експлуатації систем
- •89. Энергоаудит и энергетическая паспортизация жилых зданий – путь стимулирования энергосбережения. // Электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы». – 2004. – №4.
10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
На рис. 10.1 приведено схему системи парового опалення низького тиску з верхнім розведенням, двотрубну, тупикову, замкнуту із сухим конденсатопроводом.
Перед
пуском системи відкривають вентиль на
водопровідній лінії і вода заповнює
систему до рівня 1-1 у парозбірнику.
Вентиль закривають і починають топити
котел. Температура води в котлі
піднімається, вода закипає. Пара з котла
по головному стояку 1 унаслідок різниці
тисків у котлі та у нагрівальних приладах
піднімається в магістральні паропроводи
2, парові стояки 3 і через відводи 4 у
нагрівальні прилади 5, де конденсується.
Конденсат по відводах 6 із приладів
надходить у конденсаційний магістральний
трубопровід 7, а з нього в котел, що
знаходиться значно нижче нагрівальних
приладів для того, щоб стовп конденсату
врівноважував тиск пари в котлі (при
тиску пари в котлі
стовп конденсату
повинен бути не менше 2 м).
Для нормального видалення повітря з системи діаметр конденсатопроводу в аналізованій схемі повинен бути таким, щоб конденсат, який стікає, заповнював не більше половини діаметра труби. Такий конденсатопровід називається сухим. Повітря важче пари, тому конденсат видаляється через конденсаційну лінію і повітряну лінію 10. Місце приєднання повітряної труби до конденсаційного трубопроводу повинно бути вище рівня води в загальному конденсаційному стояку на 200÷250 мм.
Рисунок 10.1 – Схема системи парового опалення низького тиску з верхнім розведенням, безпосереднім поверненням конденсату в котел, сухим конденсатопроводом
Перед нагрівальними приладами для регулювання кількості пари, що надходить у прилади, встановлюють вентиль 8.
При регулюванні системи необхідно переконатися, що пара не надходить із приладів у конденсатопровід, а повністю в них конденсується, на відводах від приладів рекомендується встановлювати трійники 9 з пробками.
На рис. 10.2 подано схему системи парового опалення низького тиску з нижнім розведенням, двотрубну, тупикову, замкнуту, із сухим конденсатопроводом. Від попередньої схеми вона відрізняється тільки положенням магістрального паропроводу.
1 – розподільна парова магістраль; 2 – паровий стояк; 3 – нагрівальний прилад; 4 – конденсаційний стояк; 5 – гідравлічний затвор; 6 – збірна конденсаційна магістраль; 7 – котел
Рисунок 10.2 – Схема системи парового опалення низького тиску з нижнім розведенням
Парова
магістраль прокладається з ухилом
0,01÷0,005 у бік руху пари. Це робиться з
метою попередження, а також для
забезпечення стікання конденсату у
напрямку руху пари. З кінцевої точки А
конденсат відводиться через петлю (рис.
10.3), що представляє собою гідравлічний
затвор, який не дозволяє парі проникнути
в конденсаційну магістраль. При роботі
системи під впливом тиску пари вода в
петлі буде знаходитися на різних рівнях
і різниця цих рівнів
буде врівноважувати тиск пари в точці
приєднання петлі до магістрального
паропроводу. У нижній точці петлі
знаходиться трійник з пробкою, що служить
для спуску води та прочищення. Швидкість
руху пари в подавальних стояках не
повинна перевищувати 10÷14 м/с. При великих
швидкостях пара підхоплює конденсат,
який утворюється в стояках, що призводить
до шуму та гідравлічних ударів.
Рисунок 10.3 – Гідравлічний затвор
Безпосереднє повернення конденсату в котел здійснюють при невеликому тиску пари 0,01÷0002 МПа, тому що при більш високому тиску прийшлося б значно заглиблювати котли, з метою уникання подання води з них у прилади.
При тиску пари вище 0,02 МПа застосовують так звану розімкнуту схему (рис. 10.4).
За такою схемою прилади можуть установлюватися на одному рівні з котлом і навіть нижче за нього.
Конденсат із приладів самопливом відводиться в конденсатний бак, звідки він подається в котел насосом. Для того щоб насос міг перекачувати гарячу воду, його встановлюють нижче рівня дна конденсаційного бака.
Повітря із системи видаляється по конденсаційних магістралях та виходить в атмосферу через конденсатний бак. У системах із тиском пари більше 0,04 МПа з метою запобігання виходу пари в атмосферу через конденсаційну магістраль на кінці цієї магістралі в бак встановлюється конденсатовідводчик. На постачальному трубопроводі між котлом і насосом встановлюють зворотний клапан для того, щоб при установці насоса воду з котла не було видавлено паром у конденсаційний бак через насос.
1 – котел; 2 – парова магістраль; 3 – паровий стояк; 4 – нагрівальний прилад; 5 – конденсаційна магістраль; 6 – конденсаційний бак; 7 – насос; 8 – повітряна труба; 9 – конденсатовідводчик; 10 – зворотний клапан
Рисунок 10.4 – Схема розімкнутої системи парового опалення низького тиску