
- •Теплогазопостачання і вентиляція житлових будинків
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано вченою радою ДонДту (Протокол № 7 від 29.10.2010)
- •2.1 Системи скріпленої теплоізоляції
- •2.2 Вентильований фасад з повітряним зазором
- •2.3 Системи, сконструйовані за принципом "сандвіч", утеплення цегляних будинків за методом колодязного мурування та енергозберігаюче захисне покриття
- •Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-технічної бази виробництва теплоізоляційних матеріалів
- •4.1 Теплопередача через огородження та способи передачі тепла
- •4.2 Температурні поля
- •5.1 Теплова обстановка в приміщеннях
- •5.2 Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
- •5.3 Тепловтрати через огороджуючі конструкції
- •5.4 Питома теплова характеристика будівлі
- •6.1 Вимоги до опалювальних установок
- •6.2 Класифікація систем опалення
- •6.3 Характеристика теплоносіїв для систем опалення
- •6.4 Техніко-економічне порівняння систем опалення
- •7.1 Вимоги до нагрівальних приладів
- •7.2 Основні види нагрівальних приладів
- •7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
- •7.4 Визначення необхідної поверхні нагрівальних приладів
- •7.5 Трубопроводи систем центрального опалення,
- •7.6 Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів
- •8.1 Класифікація систем водяного опалення
- •8.2 Будова і принцип дії систем водяного опалення
- •8.3 Деталі будови систем водяного опалення
- •Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
- •9.2 Розрахунок трубопроводів двотрубної системи водяного
- •9.3 Сфера застосування систем водяного опалення
- •9.4 Розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.5 Особливості розрахунку однотрубних систем водяного
- •9.6 Сфера застосування систем водяного опалення
- •10.1 Властивості пари як теплоносія в системі
- •10.2 Класифікація систем парового опалення
- •10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
- •10.4 Гідравлічний розрахунок систем парового опалення
- •10.5 Визначення обсягу конденсаційного бака і підбір насоса
- •10.6 Системи парового опалення високого тиску
- •10.7 Розрахунок трубопроводів систем парового опалення
- •11.1 Класифікація систем повітряного опалення:
- •11.2 Розрахунок систем повітряного опалення
- •12.1 Загальні відомості
- •12.2 Системи панельно-променевого опалення
- •12.3 Техніко-економічні характеристики систем
- •13.1 Загальні відомості про котельні установки
- •13.2 Визначення поверхні нагрівання котлів
- •13.3 Димові труби і лежаки
- •13.4 Визначення річної витрати палива
- •13.5 Компонування котельні
- •14.1 Загальні відомості про теплопостачання
- •14.2 Класифікація систем теплопостачання
- •14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
- •14.4 Способи прокладки теплопроводів
- •14.5 Приєднування споживачів до теплових мереж
- •14.6 Будова, розрахунок, підбір і установка гідроелеватора
- •15.1 Основні завдання експлуатації систем опалення
- •15.2 Пуск систем опалення в дію
- •15.3 Експлуатація теплових мереж
- •16.1 Газові магістральні й розподільні мережі
- •16.2 Будова внутрішніх газопроводів
- •16.3 Газові прилади
- •16.4 Основні положення з експлуатації систем
- •89. Энергоаудит и энергетическая паспортизация жилых зданий – путь стимулирования энергосбережения. // Электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы». – 2004. – №4.
Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
У результаті охолодження води в нагрівальних приладах і трубопроводі виникає природний тиск. Визначимо його величину в системі опалення, елементарна схема якої приведена на рис. 9.1. Система складається з котла 1, теплопроводів 2, які з’єднують котел з нагрівальним приладом 4, і розширювальної посудини 3. Для циркуляції води в системі необхідна різниця тиску в будь-якому перерізі трубопроводу кільця.
Основна
зміна температури води в системі за
умови якісної теплоізоляції її
теплопроводів відбувається в котлі, де
вода нагрівається, і в опалювальних
приладах, де вона охолоджується. При
цьому вважають, що нагрівання води
відбувається в середині котла, а її
охолодження – у середині опалювального
приладу (в теплопроводах вода не
охолоджується). Тому теплопроводи від
котла до опалювальних приладів
(подавальні) заповнені гарячою водою з
температурою
,
°С, і густиною
,
кг/м3,
а від приладів до котла (оборотні) –
охолодженою водою з температурою
,
°С, і густиною
,
кг/м3.
Подавальні теплопроводи показані на
схемі суцільною лінією, а оборотні –
переривчастою.
Візьмемо, наприклад, переріз А-А нижньої труби і визначимо тиск праворуч і ліворуч.
Рисунок 9.1 – Схема для визначення природного тиску в двотрубній системі водяного опалення
Праворуч від перерізу А-А цей тиск буде більшим, ніж ліворуч, унаслідок більшої об’ємної ваги охолодженої води у порівнянні з об’ємною вагою гарячої води.
Тиск праворуч дорівнює:
,
Тиск ліворуч:
де
– природний тиск, який діє на поверхню
води у розширювальному баці.
Різниця тисків, або, як її прийнято називати, природний тиск:
Проводячи необхідні скорочення, одержимо:
|
(9.1) |
Таким чином, природний циркуляційний тиск дорівнює добутку прискорення вільного падіння на вертикальну відстань від середини котла (центру нагрівання) до середини нагрівального приладу (центру охолодження) і різниці густин охолодженої й гарячої води.
Крім того, з формули (9.1) і схеми системи опалення, показаній на рис. 9.1, випливає: атмосферний тиск і висота розташування розширювальної посудини впливу на величину природного тиску не мають; для підвищення природного тиску необхідно заглиблювати котел, з метою збільшення відстані від центру котла до центру приладу.
При виведенні формули для визначення природного тиску було припущено, що вода, яка рухається в системі, охолоджується тільки в нагрівальному приладі. Насправді вона охолоджується ще й у трубопроводах системи.
Загальна величина природного тиску в кільці системи з урахуванням додаткового тиску, що виникає внаслідок охолодження в трубопроводах:
|
(9.2) |
де
– додатковий природний тиск від
охолодження води в трубопроводах системи
з верхнім розташуванням подавальної
магістралі обумовлений додатком Л.
У системах з нижнім розведенням охолодження води в подавальних стояках (гарячих) зменшує дійсний тиск, а в спускному (оборотному) збільшує. Оскільки зменшення приблизно дорівнює збільшенню, то в системах з нижнім розведенням охолодження в трубопроводах не враховується.
У дво- і більше поверхових будівлях кількість циркуляційних кілець у двотрубній системі опалення дорівнює кількості нагрівальних приладів (без урахування приладів, які з’єднуються "на зчіпці"). Очевидно, що в кільці, яке проходить через прилад другого поверху, природний тиск, дорівнює:
|
(9.3) |
де
– природний
тиск у кільці через прилад першого
поверху;
– відстань від центру приладу першого поверху до центру приладу другого поверху.
У кільці через прилад третього поверху:
|
(9.4) |
де
– природний
тиск у кільці через прилад другого
поверху;
– відстань від центру приладу другого поверху до центру приладу третього поверху.
Надлишковий тиск у приладах верхніх поверхів призводить до інтенсивнішого руху води у відгалузках до приладу, що викликає перегрів приладів верхніх поверхів і недогрів приладів нижніх поверхів.
Тому на цих ділянках трубопроводів треба штучно створювати підвищений опір, а при монтажному регулюванні системи поповерхово змінювати ступінь відкриття кранів нагрівальних приладів.
В однотрубній системі кількість циркуляційних кілець дорівнює кількості опалювальних стояків. Вода охолоджується послідовно в приладах, приєднаних до стояка.
Природний тиск в однотрубних системах визначається з урахуванням зміни температури теплоносія.
Рисунок 9.2 – Схема для визначення природного тиску в проточній однотрубній системі водяного опалення
У проточній однотрубній системі двоповерхової будівлі (рис. 9.2) природний тиск за аналогією з попередньою формулою буде дорівнювати:
|
(9.5) |
Температура
і, отже, густина
визначається за формулою:
|
(9.6) |
Температура в будь-якій точці стояка однотрубної системи багатоповерхової будівлі може бути визначена за формулою:
|
(9.7) |
де
– теплове навантаження нагрівальних
приладів, розташованих вище точки X,
в якій визначається температура води,
Вт;
– теплове
навантаження всіх нагрівальних приладів,
приєднаних до даного стояка, Вт;
– температура гарячої води, що надходить у стояк, °С;
– температура охолодженої води, що виходить зі стояка, °С.