
- •Теплогазопостачання і вентиляція житлових будинків
- •Рецензенти:
- •Рекомендовано вченою радою ДонДту (Протокол № 7 від 29.10.2010)
- •2.1 Системи скріпленої теплоізоляції
- •2.2 Вентильований фасад з повітряним зазором
- •2.3 Системи, сконструйовані за принципом "сандвіч", утеплення цегляних будинків за методом колодязного мурування та енергозберігаюче захисне покриття
- •Розділ 3. Сучасний стан і перспективи розвитку матеріально-технічної бази виробництва теплоізоляційних матеріалів
- •4.1 Теплопередача через огородження та способи передачі тепла
- •4.2 Температурні поля
- •5.1 Теплова обстановка в приміщеннях
- •5.2 Необхідний опір теплопередачі зовнішнього огородження
- •5.3 Тепловтрати через огороджуючі конструкції
- •5.4 Питома теплова характеристика будівлі
- •6.1 Вимоги до опалювальних установок
- •6.2 Класифікація систем опалення
- •6.3 Характеристика теплоносіїв для систем опалення
- •6.4 Техніко-економічне порівняння систем опалення
- •7.1 Вимоги до нагрівальних приладів
- •7.2 Основні види нагрівальних приладів
- •7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
- •7.4 Визначення необхідної поверхні нагрівальних приладів
- •7.5 Трубопроводи систем центрального опалення,
- •7.6 Регулювання тепловіддачі нагрівальних приладів
- •8.1 Класифікація систем водяного опалення
- •8.2 Будова і принцип дії систем водяного опалення
- •8.3 Деталі будови систем водяного опалення
- •Розділ 9. Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.1 Природний тиск, що виникає в системах водяного опалення
- •9.2 Розрахунок трубопроводів двотрубної системи водяного
- •9.3 Сфера застосування систем водяного опалення
- •9.4 Розрахунок трубопроводів систем водяного опалення
- •9.5 Особливості розрахунку однотрубних систем водяного
- •9.6 Сфера застосування систем водяного опалення
- •10.1 Властивості пари як теплоносія в системі
- •10.2 Класифікація систем парового опалення
- •10.3 Будова систем парового опалення низького тиску
- •10.4 Гідравлічний розрахунок систем парового опалення
- •10.5 Визначення обсягу конденсаційного бака і підбір насоса
- •10.6 Системи парового опалення високого тиску
- •10.7 Розрахунок трубопроводів систем парового опалення
- •11.1 Класифікація систем повітряного опалення:
- •11.2 Розрахунок систем повітряного опалення
- •12.1 Загальні відомості
- •12.2 Системи панельно-променевого опалення
- •12.3 Техніко-економічні характеристики систем
- •13.1 Загальні відомості про котельні установки
- •13.2 Визначення поверхні нагрівання котлів
- •13.3 Димові труби і лежаки
- •13.4 Визначення річної витрати палива
- •13.5 Компонування котельні
- •14.1 Загальні відомості про теплопостачання
- •14.2 Класифікація систем теплопостачання
- •14.3 Районні котельні та теплоелектроцентралі (тец)
- •14.4 Способи прокладки теплопроводів
- •14.5 Приєднування споживачів до теплових мереж
- •14.6 Будова, розрахунок, підбір і установка гідроелеватора
- •15.1 Основні завдання експлуатації систем опалення
- •15.2 Пуск систем опалення в дію
- •15.3 Експлуатація теплових мереж
- •16.1 Газові магістральні й розподільні мережі
- •16.2 Будова внутрішніх газопроводів
- •16.3 Газові прилади
- •16.4 Основні положення з експлуатації систем
- •89. Энергоаудит и энергетическая паспортизация жилых зданий – путь стимулирования энергосбережения. // Электронный журнал энергосервисной компании «Экологические системы». – 2004. – №4.
7.3 Вибір, розміщення й установка нагрівальних приладів
При виборі виду нагрівальних приладів необхідно враховувати призначення приміщення, його архітектурно-планувальне рішення, тип системи опалення, вид і параметри теплоносія, а також техніко-економічні показники. Деякі загальні рекомендації що до вибору виду нагрівальних приладів наведено в табл. 7.2.
Таблиця 7.2 – Дані щодо вибору нагрівальних приладів і граничні середні температури теплоносія
Найменування помешкань, будівель |
Тип приладів |
|
Житлові, суспільно-адміністративні, лікувальні, навчальні, спортивні споруди, басейни, вокзали, аеропорти |
Радіатори, конвектори та панелі |
95 |
Дитячі ясла і садки |
Радіатори та панелі |
85 |
Лікарні та пологові будинки |
Панелі |
85 |
Музеї, картинні галереї, читальні зали, книгосховища |
Радіатори та панелі |
95 |
Лазні, пральні, душові павільйони |
Радіатори, ребристі труби, конвектори та панелі |
130 |
Виробничі приміщення: а) без виділення пилу б) із виділенням пилу |
Радіатори, ребристі труби, конвектори та панелі Радіатори, панелі, гладкі труби |
130 110 |
Побудові приміщення |
Радіатори, ребристі труби |
150 |
Нагрівальні прилади розташовують, як правило, вздовж зовнішніх огороджень, переважно під вікнами. За такого розташування приладів зменшуються холодні токи повітря від вікон та зовнішніх стін.
В окремих випадках при неможливості розміщення приладів під вікнами та уздовж зовнішніх стін припускається установка їх уздовж внутрішніх стін у безпосередній близькості до зовнішніх огороджень.
У будівлях сучасного будівництва нагрівальні прилади встановлюються безпосередньо біля стін, а при масивних цегляних стінах їх встановлюють у нішах глибиною до 130 мм, розташованих під вікнами.
Якщо прилад приєднується підводкою з качкою, то ширина ніші повинна перевищувати довжину нагрівального приладу на 0,6 м. У лікувальних установах нагрівальні прилади мають бути встановлені на відстані 100 мм від підлоги і 60 мм від стіни. Нагрівальний прилад можуть бути розміщений не по осі віконного прорізу. Для уніфікації заготівель радіаторних вузлів застосовують зміщену установку нагрівальних приладів (рис. 7.7).
Рисунок 7.7 – Схеми установки опалювальних приладів біля підлоги приміщень:
а) –
радіаторів у всіх приміщеннях (крім
перерахованих у п. б), б) – радіаторів у
приміщеннях лікувально-профілактичних,
санаторно-курортних і дитячих установ;
в) – конвекторів з кожухом (
– висота кожуха) настінного типу; г) –
конвекторів без кожуха плінтусних
Стояк у цьому випадку розташовується на відстані 150 мм від укосу віконного прорізу, а підводка робиться постійної довжини 380±20 мм. При діаметрі підводок 25 мм довжина їх має бути 500 мм. Радіатори встановлюються, як правило, на кронштейнах, але допускається установка їх і на спеціальних металевих підставках. У приміщеннях із високоякісним оздобленням прилади встановлюються в укриттях. В укриттях бажано передбачати нижні та верхні отвори для циркуляції повітря в приладі.
Нагрівальні прилади, призначені для обігріву сходових клітин у будівлях до чотирьох поверхів, встановлюють в одному місці при вході у сходову клітину. У будівлях більшої поверховості обігрів сходових клітин здійснюється рециркуляційними повітропідігрівачами, які розташовуються також у нижніх частинах сходових клітин. Гріючими елементами повітропідігрівачів можуть бути чавунні ребристі труби або конвектори. Установка нагрівальних приладів у відсіках тамбурів, що мають одинарні зовнішні двері, не дозволяється з метою уникнення їх замерзання. Огородження нагрівальних приладів передбачають і з архітектурних розумінь, і для охорони від опіків у дитячих закладах. У дуже високих приміщеннях із великими тепловтратами нагрівальні прилади доцільно розміщувати у два яруси. У верхньому ярусі встановлюють нагрівальні прилади, поверхня яких складає 30÷40% загальної поверхні всіх приладів, а інші 70÷60% поверхні нагрівання припадають на прилади, встановлені на підлозі.
7.3.1 Приєднування нагрівальних приладів до трубопроводів
систем опалення
Приєднування нагрівальних приладів до трубопроводів систем опалення і забезпечення їх теплоносієм може здійснюватися за схемою "зверху вниз", "знизу вниз" та "знизу нагору" (рис. 7.8).
У межах одного помешкання припустима установка приладів "на зчіпці". Приєднання "на зчепі" до приладів сусідніх помешкань припускається тільки для кухонь, коридорів, туалетів, умивальників та інших допоміжних помешкань. Приєднання приладів можливо як одностороннє, так і різнобічне. Різнобічне приєднання виконується обов’язково в тих випадках, коли число секцій у приладі перевищує 25 і "на зчіпці" з’єднуються більше двох нагрівальних приладів.
Рисунок 7.8 – Схеми приєднання радіаторів до трубопроводів систем опалення:
а), б) – "зверху вниз"; в) – "знизу вниз"; г), д) – "знизу нагору"
На підводках до нагрівальних приладів повинна передбачатися установка арматури, що забезпечує можливість проведення монтажного та експлуатаційного регулювання. Таку арматуру бажано застосовувати тільки при нижній підводці. При верхній підводці її установка не виключає циркуляцію води через нижню підводку.
При постачанні радіаторів теплоносієм за схемою "знизу вниз" для видалення з них повітря необхідно передбачити в одній з верхніх радіаторних пробок установку пристроїв для випуску повітря.