- •Тема 1: „Лінійна алгебра”
- •План проведення лекції та розрахунок часу
- •1. Структура дисципліни і зв’язок з іншими навчальними дисциплінами 5хв.
- •Навчальні матеріали
- •I. Текст лекції іі.Основна частина
- •1. Різновиди матриць
- •2. Визначники
- •3. Властивості визначників:
- •5. Ранг матриці та обернена матриця
- •4. Найпростіші дії з матрицями
2. Визначники
Визначником
n-го
порядку квадратної числової матриці А
порядку п
називають число, яке знаходять з
елементів
матриці А
за певним правилом і позначають |А|
або
(А).
Правило знаходження визначника 2 порядку. Визначник другого порядку дорівнює різниці добутків елементів головної та допоміжної діагоналей, тобто
.
(1)
Схему цієї формули можна зобразити таким чином
Знак (+) вказує, що добуток елементів головної діагоналі треба брати зі своїм знаком, знак (–) означає, що добуток елементів неголовної діагоналі треба брати з протилежним знаком.
Приклад 1. Обчислити визначники
a)
b)
c)
Розв'язання. Будемо обчислювати задані визначники за формулою (1):
a)
;
b)
;
c)
.
Правило знаходження визначника 3-го порядку. Визначник третього порядку знаходять за формулою
.
Кожен доданок у правій частині (2) має 3 множники з різних рядків та стовпців. Три перших доданка із знаком (+) є добутками елементів головної діагоналі і елементів вершин трикутників з основами паралельними головній діагоналі (дивись схему а) малюнка 1). Три останні доданки у правій частині (2) мають від'ємний знак. Вони є добутками елементів неголовної діагоналі та елементів вершин трикутників із основами паралельними неголовній діагоналі (мал. 1, b)
Мал. 1.
Ця схема обчислення визначника третього порядку називається правилом Саріуса. Існують також інші схеми обчислення визначника 3-го порядку.
Приклад
2.
Обчислити визначник
Розв'язання. Згідно з формулою (2) одержимо
.
Для обчислення визначників порядку n >3 використовують алгебраїчні доповнення.
Означення 1. Мінором Мij елемента аij визначника n-го порядку називається визначник (n – 1) порядку, який одержуємо з визначника |А| шляхом викреслювання і-го рядка та j-го стовпця, на перетині яких знаходиться елемент аij.
Означення 2. Алгебраїчним доповненням Аij елемента аij визначника називають мінор цього елемента, взятий зі знаком (–1)i+j, тобто
.
(3)
Приклад 3. Знайти алгебраїчні доповнення до елементів а21,
та
а33
визначника
.
Розв'язання. Алгебраїчні доповнення до елементів а21 та а33 позначимо А21 та А33, відповідно. Згідно з означенням 2
А21 = (–1)2+1М21 = –М21; А33 = (–1)3+3М33 = М33 (4)
Мінори М21 та М33 знайдемо згідно з означенням 1;
;
.
Підставимо ці значення мінорів у відповідні рівності (4), одержимо шукані алгебраїчні доповнення
Тепер можемо сформулювати правило обчислення визначника n-го порядку.
Правило. Визначник n-го порядку дорівнює сумі добутків усіх елементів будь-якого стовпця (або рядка) на відповідні їм алгебраїчні доповнення.
У випадку використання і-гo рядка це правило математично можна записати так
.
Рівність (5) називають розкладом визначника за елементами і-ro рядка. Визначник можна розкласти і за елементами k-го стовпця (k = 1, 2, ..., n).
Отже, обчислення визначника n-го порядку зводиться до обчислення визначників (n – 1) порядку шляхом розкладу визначника за елементами будь-якого рядка або стовпця.
Зауваження. Для скорочення обчислень визначника доцільно його розкласти за елементами такого рядка чи стовпця, який містить найбільшу кількість нулів. У такому випадку не треба знаходити алгебраїчні доповнення до елементів, що дорівнюють 0 (добуток 0 на будь-яке алгебраїчне доповнення дорівнює нулеві).
Таким чином, для ефективного використання методу обчислення визначника шляхом його розкладу за елементами будь-якого рядка або стовпця треба навчитись робити еквівалентні перетворення визначника, які дають можливість одержати нулі у деякому рядку або стовпці.
Виконання таких перетворень здійснюється з використанням деяких властивостей визначника.
