- •Модуль 1. Кліматологія.
- •Тема1: Атмосфера та її основні властивості
- •1.1. Атмосфера. Її будова та загальні відомості про параметри, які характеризують її стан
- •1.2. Поділ атмосфери на шари
- •Лабораторна робота № 1
- •1.3. Атмосферний тиск. Методи та одиниці виміру
- •1.4. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Тема 2: Сонячна радіація й радіаційний баланс
- •2.1 Сонячна радіація
- •2.2. Радіаційний баланс земної поверхні.
- •Тема: Спостереження за сонячною, земною та атмосферною радіацією.
- •Тема 3: температурний режим грунту та повітря.
- •Лабораторна робота № 4
- •Тема 4: вода в атмосфері та грунті.
- •4.1. Випаровування і випаровуваність.
- •4.2. Конденсація і сублімація
- •4.3.Характеристика вологості.
- •4.4. Методи й прилади для виміру вологості повітря
- •Тема 5.Тумани, хмари, опади
- •5.1 Типи туманів, їх утворення і поширення
- •5.2. Хмари і умови їх утворення. Спостереження за хмарністю
- •5.2.1. Класифікація хмар. Типи хмар
- •5.3 Опади, їх види і генетичні типи
- •Тема 6: барічне поле та вітер.
- •6.1. Вітер. Шкала Ботфорта
- •6.2. Характеристики вітру
- •6.3.Місцеві вітри.
- •Тема 7. Циркуляція атмосфери.
- •7.1.Загальна атмосферна циркуляція
- •7.2. Утворення циклонів і антициклонів.
- •7.3.Атмосферний фронт.
- •7.4. Умови погоди в циклоні.
- •7.5. Явища погоди в антициклонах.
- •Лабораторна робота 12
- •Тема 8: погода. Клімат.
- •8.1.2. Синоптичний аналіз і завбачення погоди
- •8.1.3. Класифікація погоди
- •8.2.2. Класифікація кліматів.
- •Тема 9: великомаштабні зміни клімату.
- •9.1.Зміни і коливання клімату в геологічній історії Землі
- •9.2.Наукові дослідження кліматичних процесів.
- •9.3. Особливості клімату України.
- •9.3.1.Чинники формування клімату України.
- •9.3.2. Причини змін клімату.
- •9.3.3.Небезпечні погодні явища в Україні.
- •9.3.4. Кліматичне районування України. Загальне і спеціальне районування.
8.1.2. Синоптичний аналіз і завбачення погоди
Прогноз погоди - це науково обґрунтоване забезпечення її змін у тому або в іншому районі. Метеорологи при складанні прогнозів погоди не просто висловлюють свої здогадки про майбутню погоду, а спираються на закономірності фізичних процесів, які розвиваються в атмосфері. Адже погода – це природне явище, яке підпорядковане певним законам. Прогнози погоди бувають загальні і спеціалізовані. У загальних прогнозах подаються відомості про основні метеорологічні елементи й небезпечні явища.
Спеціалізовані прогнози складаються з урахуванням особливостей народного господарства. При складанні прогнозів погоди основну увагу звертають на можливість появи неперіодичних змін погоди та їх характер. Передусім потрібно знати місцезнаходження різних типів повітряних мас, атмосферних фронтів, циклонів та антициклонів.
Відомості про метеоєлементи передаються в Гідрометеорологічні центри в зашифрованому вигляді. Цифрами та значками ці дані наносять на синоптичні карти погоди, які складають 4 рази на добу або за кожний строк спостережень. Нині карти складають тільки в основних гідрометеоцентрах і передають за допомогою факсимільної передачі або комп’ютерного зв’язку в регіональні гідрометеоцентри. На синоптичних картах показують такі синоптичні об’єкти, як розподіл тиску, повітряні маси і фронти, розташування і властивості атмосферних хвилювань, характер і поширення хмарності та опадів, розподіл температури тощо. Синоптична карта дає інформацію про стан погоди в момент спостережень, а серія таких карт показує зміни стану атмосфери, рух і еволюцію атмосферних процесів, трансформацію і взаємодію повітряних мас. Від назви карти дістали сам метод завбачення поголи – синоптичний. Синоптична карта, образно кажучи, дає немовби знімок погоди в певний час доби над великою територією. Головною метою синоптичного аналізу є прогноз погоди.
Прогноз на 1 - 2 доби називають короткостроковим, а на тиждень, декаду, місяць, сезон - довгостроковим. Для завбачення погоди на 1 добу потрібні відомості на території всієї країни або материка, на 2 доби - відомості про всю півкулю, а на 3 доби - відомості про стан атмосфери на всій Земній кулі.
При завбаченнях погоди користуються передусім методом екстраполяції в часі й просторі на підставі зіставлення синоптичних карт. Іноді уточнюються результати за картами багатьох попередніх років виходячи із законів динаміки і термодинаміки атмосфери.
Короткострокові завбачення не вільні від помилок, але в цілому вважаються задовільними. Можливості поліпшення точності завбачення шукають у введенні обчислювальних методів прогнозу за допомогою електронно-обчислювальних машин, але в більшості випадків вони стосуються лише баричного поля. Прогноз погоди великої завчасності ґрунтується на доборі синоптичних карт - аналогів за минулі роки виходячи з міркувань, що атмосферним процесам властива ритмічність. Так складають прогнози на місяць. Важче скласти прогноз на сезон, оскільки потрібно аналізувати збурення полів температури і тиску на всій земній кулі.
Чималий інтерес із точки зору перспективи обслуговування сільського господарства становлять космічні методи досліджень. Зокрема, штучні супутники Землі, дають інформацію про стан рослинного покриву і фази його розвитку, розподіл снігу, пошкодження сільськогосподарських культур шкідливими організмами тощо на значних площах.
Прогноз складається для великої території. В кожній місцевості його уточнюють за місцевими ознаками або прикметами, які ґрунтуються на зовнішньому вигляді хмap, поведінці тварин, рослин тощо. Наприклад, роса вранці або туман в долинах - на добру погоду.