7.3.Атмосферний фронт.

Між двома повітряними масами, що володіють різними фізичними властивостями, утвориться проміжна зона або перехідний шар шириною від декількох кілометрів до 300 км, а товщиною й вертикальною потужністю від 100 до 1000 км. Вона називається атмосферним фронтом.

Фронтальні явища погоди (хмарність, опади й ін.) виникають переважно в більш теплій повітряній масі, що піднімається нагору над фронтальною поверхнею. По характеру руху атмосферні фронти діляться на стаціонарні, теплі й холодні. По вертикальному розвитку – на низькі ( 1-3 км), високі (не менше 5 км) і верхні (більше 5 км). По ознаці поділу повітряних мас – на головні й вторинні. До головного ставляться арктичний, помірний і тропічний фронти; пов'язані з рельєфом місцевості називаються вторинними.

7.4. Умови погоди в циклоні.

Вони визначаються повітряними масами, що перебувають у ньому, і фронтами; у передній частині молодого циклона спостерігається наявність теплого фронту, що й спричиняється погоду в даному районі. У тиловій частині циклона звичайно перебуває холодний фронт, що відповідно викликає певний стан погоди в даному районі земної поверхні.

Швидкість переміщення циклонів і антициклонів. Вона обумовлює швидкістю руху вітру на висоті 4-6 км. Там, де спостерігаються найбільші горизонтальні температурні градієнти, у нижній частині тропосфери циклони й антициклони переміщаються швидше, і навпаки, при малих контрастах температури швидкість переміщення циклонів і антициклонів повільніше. Тому взимку швидкість переміщення більше, ніж улітку. У середньому взимку швидкість переміщення 40 км/год, улітку - 30 км/год. Швидкості переміщення антициклонів близькі до швидкості переміщення циклонів.

7.5. Явища погоди в антициклонах.

Ці явища визначаються багато в чому географічним походженням повітряних мас, у яких сформувався антициклон, часом доби, року, температурних інверсій і характеру земної поверхні, що підстилає. Тому погода в антициклонах може бути різноманітної.

Посилення антициклонів приводить до встановлення сухої ясної погоди; ослаблення антициклону, що супроводжується падінням тиску, приводить до утворення хмар. Значне розходження в характері погоди спостерігається в рухливих і стаціонарних антициклонах. У рухливих антициклонах улітку вночі звичайно хмарно й прохолодно, удень – тепла погода з невеликою хмарністю, узимку переважно ясна безвітряна погода. У стаціонарних антициклонах погода характеризується більше однорідним розподілом температури у всіх частинах.

Вихор вітру. Вихор характеризує напрямок і швидкість обертового руху часток. При наявності вихрячи пряма, що з'єднує дві найближчі частки повітря, крім поступального руху робить ще й обертовий. Вона з деякою кутовою швидкістю рухається за годинниковою або проти годинникової стрілки. Для північної півкулі вихор у першому випадку вважається негативним (антициклонічним), у другому - позитивним (циклонічним).

Смерчі. Смерч – вихор з вертикальною віссю, що виникає під час шквалу або грози й має більшу швидкість обертання. З'єднуючи хмару із землею або водою, він переміщається з великою швидкістю й має велику руйнівну силу. Його діаметр над сушею до 1000 м, над водою – до 100 м; висота до 1000 м. Смерч над сушею називається торнадо (тромб). Тиск усередині смерчу при його русі падає до декількох десятків гПа, швидкість переміщення 250 м/с.