- •Модуль 1. Кліматологія.
- •Тема1: Атмосфера та її основні властивості
- •1.1. Атмосфера. Її будова та загальні відомості про параметри, які характеризують її стан
- •1.2. Поділ атмосфери на шари
- •Лабораторна робота № 1
- •1.3. Атмосферний тиск. Методи та одиниці виміру
- •1.4. Прилади для вимірювання атмосферного тиску
- •Тема 2: Сонячна радіація й радіаційний баланс
- •2.1 Сонячна радіація
- •2.2. Радіаційний баланс земної поверхні.
- •Тема: Спостереження за сонячною, земною та атмосферною радіацією.
- •Тема 3: температурний режим грунту та повітря.
- •Лабораторна робота № 4
- •Тема 4: вода в атмосфері та грунті.
- •4.1. Випаровування і випаровуваність.
- •4.2. Конденсація і сублімація
- •4.3.Характеристика вологості.
- •4.4. Методи й прилади для виміру вологості повітря
- •Тема 5.Тумани, хмари, опади
- •5.1 Типи туманів, їх утворення і поширення
- •5.2. Хмари і умови їх утворення. Спостереження за хмарністю
- •5.2.1. Класифікація хмар. Типи хмар
- •5.3 Опади, їх види і генетичні типи
- •Тема 6: барічне поле та вітер.
- •6.1. Вітер. Шкала Ботфорта
- •6.2. Характеристики вітру
- •6.3.Місцеві вітри.
- •Тема 7. Циркуляція атмосфери.
- •7.1.Загальна атмосферна циркуляція
- •7.2. Утворення циклонів і антициклонів.
- •7.3.Атмосферний фронт.
- •7.4. Умови погоди в циклоні.
- •7.5. Явища погоди в антициклонах.
- •Лабораторна робота 12
- •Тема 8: погода. Клімат.
- •8.1.2. Синоптичний аналіз і завбачення погоди
- •8.1.3. Класифікація погоди
- •8.2.2. Класифікація кліматів.
- •Тема 9: великомаштабні зміни клімату.
- •9.1.Зміни і коливання клімату в геологічній історії Землі
- •9.2.Наукові дослідження кліматичних процесів.
- •9.3. Особливості клімату України.
- •9.3.1.Чинники формування клімату України.
- •9.3.2. Причини змін клімату.
- •9.3.3.Небезпечні погодні явища в Україні.
- •9.3.4. Кліматичне районування України. Загальне і спеціальне районування.
Тема 7. Циркуляція атмосфери.
План
7.1. Загальна атмосферна циркуляція
7.2. Утворення циклонів і антициклонів. Основні стадії розвитку циклонів.
7.3. Атмосферний фронт.
7.4.Умови погоди в циклоні. Швидкість переміщення циклонів і антициклонів.
7.5.Явища погоди в антициклонах.
7.1.Загальна атмосферна циркуляція
Загальна атмосферна циркуляція - сукупність повітряних мас на земній кулі. Ця циркуляція здійснює обмін між різними широтними районами земної кулі. Повітряні маси виникають і підтримуються неоднаковим нагріванням і охолодженням земної поверхні й повітря на різних широтах, а також над сушею й над морем.
До основних повітряних великих атмосферних рухів повітря циркуляції ставляться:повітряні маси, викликані різницею температур у різних широтах над поверхнею землі й на висотах; струменеві маси; повітряні маси в циклонах і антициклонах, які забезпечують обмін повітрям між широтами; пасати; мусони. У загальну систему циркуляції входять повітряні маси, які охоплюють тропосферу й нижню частину стратосфери. У цих областях атмосфери спостерігаються загальні закономірності протягом року й ряду років. Але вони часто порушуються циклонами й антициклонами. Загальна циркуляція впливає на формування погоди й клімату в тім або іншому місці земної кулі.
В атмосфері в цілому переважають стійкі вітри східного або західного напрямку в той або іншій широтній частині земної кулі. Однак на Землі є райони, де повітряні маси (вітер) переміщаються в мерідіальном напрямку: схід Азії. Відзначена вище широтна зональність руху повітряних мас яскраво виражена не в земної поверхні, а в тропосфері й нижній частині стратосфери.
Під впливом тертя й сил Коріоліса повітряні маси відхиляються в північній півкулі вправо, а в південному – вліво. Звідси треба, що у верхній тропосфері й нижній стратосфері будуть переважати західні вітри – це явище називається західним переносом. Виключення - найнижчі широти. Тому в приекваторіальної частини панує східний перенос повітряних мас.
Уздовж екватора дмуть зі сходу на захід вітри – пасати. У помірних широтах обох півкуль переважає західний перенос повітряних мас, що характерний у районах над океанами. Між полюсами й 650С північної й південної широт спостерігається східний перенос повітря.
7.2. Утворення циклонів і антициклонів.
Циклони (антициклони) – це не тільки області низького (високого) тиску, але і як вихри з обертовим рухом повітря.
Циклони та антициклони – це атмосферні вихори з особливою циркуляцією та специфічною структурою полів метеорологічних вершин.
У циклонах тиск до центру знижується, досягаючи свого мінімального значення в центральній частині, тому їх називають областями низького тиску. В антициклонах, навпаки, величина атмосферного тиску в центрі найбільша й зменшується до периферії, внаслідок чого антициклони називають областями високого тиску. Згідно з указаним розходженням тиску в циклонах рух повітря здійснюється по колу: у північній півкулі - проти годинникової стрілки, а в антициклонах– за годинниковою стрілкою. У південній півкулі рух повітря в циклонах здійснюється а годинниковою стрілкою, а в антициклонах – проти.
В атмосфері постійно відбувається утворення циклонів і антициклонів. Тривалість життя циклонів 5-7 днів, але при сприятливих умовах і більше. Розміри баричних систем великий: діаметр добре розвиненого циклона становить 1000 км, а антициклону - близько 2000 км, але вони можуть бути й більше - відповідно 2000 і 4000 км. Тиск у циклоні найчастіше становить 995-1005 мб. В антициклонах тиск усередині становить 1020-1030 мб.
Основний процес в атмосфері - це міжширотний обмін тепла й холоду, і він здійснюється в основному завдяки циклонічній діяльності. У тилу циклонів і передньої частини антициклонів переважно в нижніх шарах відбувається вторгнення холодного повітря. У передній частині циклонів і тиловий антициклонів у верхніх шарах здійснюється винос теплого повітря в більше холодний. Для того, щоб розвився глибокий циклон, необхідний рясний приплив вологого повітря.