2. Поняття, структура та функції культури. Матеріальна та духовна культура.

Пропоную студентам навести приклади того, в якому значені вони використовують слово “культура”.

Термін “культура” належить до тих, які вживаються досить часто. Зокрема, його використовують, визначаючи культуру праці, поведінки, побуту, мови, особистості, культуру правову, політичну, художню, фізичну... Цей перелік різноманітних явищ, об’єднаних єдиним терміном, свідчить як про його велике змістове навантаження, так і про складність його загального визначення.

Історія виникнення поняття “культура”.

За підрахунками американських дослідників Альфреда Кребера і Клайда Кланхона, з 1871 р. до 1919 р. існувало лише 7 визначень культури. З 1920 до 1950 р. з’явилося ще 157, а сьогодні їх уже понад 500. На думку більшості дослідників, поняття “культура” походить від латинського слова cultura у значенні “обробка ґрунту”, в якому його використовували в Стародавньому Римі. Згодом слово “культура” набуло іншого значення. Давньоримський філософ Цицерон вживав його у значенні культури душі як “обробки” її людиною і розвитку своєї духовності. Зокрема, з культурою душі людини він ототожнював філософію.

За доби Відродження античне розуміння культури було поновлено. Широко вживаним поняттям у значенні засобу розвитку особистості, сукупності усіх набутків людей, і передусім знань, науки і мистецтва, культура стала за доби Просвітництва. Першим запровадив у науковий обіг термін “культура” в такому значенні німецький філософ ХVІІІ ст. Самуель Пуфендорф.

Використання поняття “культура” у різних значеннях:

• історично вихідне значення: обробіток і догляд за землею;

• найширше значення: все те, що твориться людиною, на відміну від того, що твориться природою, або створена людиною друга природа;

• ступінь розвитку тілесно-душевно-духовних сил, схильностей і здібностей людини;

• сукупність способів і прийомів організації, реалізації та поступу людської життєдіяльності, способів людського буття;

• сукупність матеріальних і духовних надбань на певному історичному рівні розвитку людини та суспільства;

• локалізоване у просторій часі соціально-культурне утворення.

Завдання

1.Чим можна пояснити наявність різних тлумачень цього поняття?

Насамперед тим, стверджують сучасні філософи, що культура відображає глибину і багато вимірність людського буття. Тією мірою, якою невичерпна сама людина, різноманітна і різноаспектна створена нею культура.

• Словник:

Культура – це вид діяльності, засобами якого по історичній вертикалі створюються духовні та матеріальні цінності.

Культура виконує чітко визначені функції, кожна з яких детермінована щодо суспільного життя.

? Згадайте, що таке функції.

Функція – це діяльність, роль об’єкта в рамках певної системи, до якої він належить. Функціями культури є її ролі у суспільстві.

Розкриваю основні функції культури на основі опорної схеми (див. Додаток № 1).

Функції культури:

• пізнавальна: осягнення світу шляхом узагальнення емпіричного набутого звання і наукового пізнання

• прогностична: формування уявлень про майбутнє

• інтегративна:об’єднання людей навколо певних ідей, поглядів, ідеалів тощо

• комунікативна:розвиток і вдосконалення особистості через спілкування

• ціннісно-орієнтаційна: забезпечує ціннісну орієнтацію людей у соціумі

• освітньо-виховна: засвоєння індивідом системи знань, норм, цінностей, призвичаєння до певних соціальних ролей, нормативної поведінки

• соціальної пам’яті: забезпечує зв'язок між минулим, сучасним і майбутнім, безперервність людської історії