3. Характеристика груп природних ресурсів.

3.1. Мінеральні ресурси – природні речовини мінерального походження, що використовуються в господарстві як сировина або джерело енергії:

Мінеральні ресурси – головне джерело матеріального виробництва суспільства. Так , основою енергетики нині є енергетичні, або паливні , ресурси, а саме – вугілля, нафта, природний газ, сланці тощо. Особливо активно людство почало використовувати ці ресурси у другій половині 20 століття.

Запаси мінерально- сировинних ресурсів, особливо тих, що знаходяться в надрах землі не безмежні і практично невідновлювальні. Прогнози на перспективу про можливі запаси мінеральної сировини оцінюються фахівцями досить неоднознвчно. Наприклад, для розвинутих країн і країн, що розвиваються , починаючи з 2000 року , запасів вугля, залізної, марганцевої та хромової руд при споживанні на сучасному рівні має вистачити ще на 100-300 років.Запасів поліметалічних руд, що містять нікель, кобальт, вольфрам, мідь, свинець, цинк, олово залишається тільки на 30-60 років.

Родовища корисних копалин, як і природні ресурси взагалі, розміщені досить нерівномірно. Так, США, Канада, Австралія, Китай, Росія володіють найбільшими запасами металевих корисних копалин. У країнах Близького та Середнього Сходу зосереджено понад ½ запасів нафти світу.

Г рупи мінеральних ресурсів світу

Будівельні (глина, гіпс, природний камінь)

Енергохімічні (вугілля, нафта, природний газ, уран, торій, горючі сланціЮ, торф тощо)

Рудні (руди чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів)

Нерудні і металургійні

(флюси, вогнетриви)

Мінеральні ресурси

(200 видів)

Гірничохімічні(апатити, нефеліни, кам’яна та калійна солі, сірка, сірчаний колчедан, барій, фосфорити)

Гідротермальні (прісні й мінеральні природні підземні та поверхневі води)

Мінеральні ресурси поділяються на

-- енергохімічні (вугілля, нафта, природний газ, уран, торій, горючі сланці, торф тощо);

-- рудні (руди чорних, кольорових, рідкісних, благородних металів);

-- нерудні і металургійні (флюси, вогнетриви);

-- гірничохімічні (апатити, нефеліни, кам’яна та калійна солі, сірка, барій, фосфорити);

-- технічні (алмази, азбест, тальк, графіт, слюда);

-- будівельні (глина, гіпс, природний камінь);

-- гідротермальні (прісні, й мінеральні природні підземні та поверхневі води).

Особливе значення у ХХ ст. мають енергетичні або паливні ресурси, які людство почало використовувати дуже активно.

Родовища корисних копалин розміщені досить нерівномірно. Так, США, Канада, Росія, Австралія, Китай володіють найбільшими запасами металевих корисних копалин. У країнах Близького та Середнього Сходу зосереджено понад ½ запасів нафти світу.

3.2.Водні ресурси- складова частина невичерпних природних ресурсів. Це води суходолу, морів, океанів.

Із загальних запасів води на Землі (1386 км ³) 96,5 % припадає на води Світового океану. І далі послідовно за об’ємом води йдуть такі водні об’єкти:

-- льодовики - 24064 тис км³;

-- підземні води – 23400 тис км³;

-- озера – 176 тис км³ ;

-- болота – 11,5 тис км³ ;

-- річки – 2,12 тис км ³.

Але прісної води на Землі тільки 2,5% від загальної кількості, 2/3 з неї законсервовано в льодовиках та сніжниках.

Вода на суходолі розташована дуже нерівномірно, в одних районах її достатьньо або й надмір (Амазонка, річки Росії та Канади, що впадають в Північний Льодовитий океан), в інших, насамперед у величезному аридному поясі Землі, який охоплює 1/3 території суходолу з населенням 850 млн. чол., її недостатньо.

Один з найбільших споживачів води – сільське господарство, а також – теплові електростанції. Проблема нестачі води пов’язана також з її забрудненням, яке інтенсивно розвивається в останні 20-30 років. На очах одного покоління виникла одна з найбільших проблем людства – проблема води, яка охоплює її комплексне використання та охорону.

3.3. Земельні ресурси необхідні для проживання людей і для всіх галузей господарства. Недарма кажуть : “Труд – батько багатства, а земля – мати його”.Земельні ресурси – основа розміщення господарських об”єктів, головний засіб виробництва в сільскому, лісовому та інших господарствах, де використовується та відіграє роль родючість грунтів.

Земельний фонд становить 26,3% загальної площі планети Земля.

Сільськогосподарськими землями зайнято (включаючи ріллю, луки, пасовища, сади, плантації) близько 35%, лісами та чагарниками – понад 30%,населеними пунктами, промисловістю та транспортом – 3% земельного фонду.

Структура його в цілому не дуже сприятлива . Тим більшу цінність становлять оброблювальні землі , які дають людству 88% необхідних продуктів харчування. Оброблювальні (насамперед орні) землі в основному зосереджені в лісових, лісостепних і степових зонах нашої планети. Найбільші їх масиви знаходяться в Росії, США, Індії, Китаї, Канаді і Бразилії. Неабияке значення мають і пасовищні землі, що забезпечують 10 % їжі, яку споживає людство.

Але структура земельного фонду планети не лишається незмінною. На неї постійно впливають два процеси, що мають протилежний характер. З одного боку, протягом тисячоліть людство невпинно розширює землі, придатні для проживання і сільськогосподарського використання. Тільки у ХХ ст. розораність суходолу збільшилася удвічі. Невеликі малоземельні країни – Нідерланди, Японія ведуть наступ на узбережні ділянки морів. З другого боку, весь час відбувається погіршення, виснаження земель, вилучення їх із сільськогосподарського обороту.І в наші дні щороку площа сільськогосподарських земель у світі знижується на 6 млн га.

Але поки що у протиборстві цих двох процесів “сильнішим” виявляється другий процес за розрахунками вчених, до 2000 р. загальна площа оброблювальних земель у світі може зменшитися до 1 млрд га. Внаслідок цього “навантаження” на землю весь час зростає, а забезпеченість земельними ресурсами зменшується.

Таблиця 5. Використання земель у країнах світу.

Країна	Площа всієї землі, млн га	% до всієї площі орних земель, багаторічних насаджень, луків і пасовищ
Нігерія Казахстан Україна Аргентина Австралія Індія Франція Китай Мексика США Бразилія Росія Канада	92,4 271,7 60,3 276,7 771,3 328,8 55,1 959,7 195,8 937,3 851,2 1707,0 997,6	78,3 71,6 69,0 61,2 60,0 55,3 55,3 51,7 50,6 45,5 29,0 12,9 7,4

3.4. Біологічні ресурси. Біомасу Землі створюють рослинні і тваринні організми. При цьому рослинні утворюють не меньш як 98 % усієї біомаси, а тваринні – близько 2 %. З майже 6 тис видів культурних рослин найпоширеніші 1,5 тис видів. З-поміж рослинних за значенням виділяються лісові ресурси. Вони характеризуються розмірами лісової площі і запасом деревини на пні (350 млрд м³). Завдяки постійному приросту цей запас щороку збільшується на 5,5 млрд м³. І все ж проблема скорочення лісових ресурсів, збезлісіння стає за нашого часу дедалі актуальнішою. Це пояснюється винищенням лісів під ниви і плантації, широким використанням дров (приблизно ½ всієї заготовлюваної в світі деревини), зростаючими потребами у будівельній і виробній деревині. На кінець ХХ ст. щорічний світовий приріст буде використаний майже повністю.

3.5. Кліматичні ресурси – невичерпні природні ресурси, що включають сонячну енергію, вологу та енергію вітру. Кліматичні ресурси не споживаються безпосередньо у матеріальній та нематеріальній діяльності людей, не знищуються в процесі використання, але можуть погіршуватись (забруднюватись) або покращуватись (за умов цілєспрямості діяльності).

Теплова потужність сонячної енергії, що досягає земної поверхні, в десятки раз перевищує всю енергію, яка міститься в розвіданих запасах мінерального топлива, і в тисячі разів – сучасний рівень світового енергоспоживання.

Вітрова енергія в нижніх шарах атмосфери має дуже велику потужність. Сонячна і вітрова енергії – практично невичерпні ресурси, але вони дуже непостійні в часі і в просторі, їх не так просто “приручити”.

Агрокліматичні ресурси – тепло, волога і світло. Сума активних температур – дуже великий показник “родючості клімату”.

3.6.Рекреаційні ресурси – це сукупність природних, природно-технічних, соціально-економічних комплексів та їх елементів, що сприяють відновленню та розвитку фізичних та духовних сил людини, її працездатності.

Міста – столичні та історичні центри

Міста – курорти або курортні місцевості місцевості

Узбережжя теплих морів

Релігійно-культові комплекси та окремі споруди поза межами населених пунктів окремі

споруди поза межами населених пунктів

Береги річок, озер і водосховищ

Давні міста, форти, каменярні

Передгір’я та гірські країни

Лісові та лучні масиви

Види

рекреаційних

ресурсів

Рис.3 Види рекреаційних ресурсів.

Розрізняють природні та культурно-історичні ресурси рекреаційної діяльності.

Природні рекреаційні ресурси – особливості природи, природні та природно-технічні геосистеми, тіла, явища природи, їх компоненти, природоохоронні об’єкти.

Культурно – історичні ресурси – культурні об’єкти, пам’ятки історії, архітектури, етнографічні особливості території (Московський Кремль, Софійський собор у Київі, Вестнінстер у Лондоні, римський Колізей, Єгипетські піраміди щороку відвідують мільйони людей).

На характер використання рекреаційних ресурсів надзвичайно впливає екологічний стан території – чистота чи забрудненість вод, повітря, грунтів, порядок чи безладдя в соціально-політичному житті суспільства, економіці краіни.

Література:

[ 8 ] - § 5, 6, 7

[ 2 ] - гл. 2

Питання для самоконтролю.

1. Що таке “географічне середовище” ?

2. Які взаємозв’язані проблеми існують у взаємодії суспільства і природи ?

3. Дайте визначення поняття “природні ресурси” і назвіть основні типи природних ресурсів.

4. Що розуміють під поняттям “вичерпні та невичерпні природні ресурси”? Наведіть приклади.

5. Що таке відновлювані та невідновлювані природні ресурси? Наведіть приклад.

6. Що треба робити для економії відновлюваних ресурсів?

7. Що таке мінеральні ресурси?

8. На які групи поділяється мінеральна сировина?

9. Дайте визначення поняття “водні ресурси”.

10. Що розуміють під поняттям “земельні ресурси”?

11. Що розуміють під поняттям “кліматичні” та “біологічні” ресурси?

12. Що таке “рекреаційні ресурси” ? Перелічіть їх види.

13. Чому проблеми ресурсозабезпеченості і екології особливо гостро постали перед людством у другій половині ХХ ст.?

Охорона навколишнього середовища.

Екологічні проблеми людства та їх вирішення.

Екологічна проблема – це проблема взаємовідносин суспільства і природи, збереження навколишнього середовища.

Особливо різко зросло навантаження на навколишне середовище в другій половині ХХ ст. Екологічна проблема не тільки дуже гостра, але й багатогранна. Вона проявляється практично в усіх галузях виробництва (особливо у сільському господарстві, хімічній промисловості, металургії, атомній енергетиці).

Розглянемо головні напрямки погіршення навколишнього середовища.

1). Великих розмірів набуло знищення лісів. Щороку з лиця Землі зникає 11 млн га тропічних лісів – це в 10 разів перевищує масштаби лісонасаджень. Знищуються головні масиви тропічних лісів Амазонії та Південно-Східної Азії. Все це призводить до знищення унікального генофонду тропічних лісів, порушення водного режиму, зменшення їх ролі як “легенів планети”

2). Процес “наступу пустель”. Він щорічно робить непридатними близько 6 млн га земель. Найбільше це проявляється в сахельських країнах Африки. Там застосовувались екстенсивні методи експлуатації грунтів, перевипас худоби, що й призвело до кризи.

3). Також гостро стоїть проблема водозабезпечення. Це не тільки кількісна нестача води, а й дефіцит чистих прісних вод. Найбільш забрудненими є річки Дунай, Сена, Волга, Дніпро та інші.

4) На забруднення навколишнього середовища впливає і видобуток мінеральних ресурсів.

Щорічно видобувається близько 120 млрд т мінеральної сировини, 90% її у вигляді відходів

потрапляє у грунти, воду, атмосферу. Наприклад, забруднення двоокисами сірки призводить до такого явища , як кислотні дощі. Тільки у США та Західній Європі ними знищено більш ніж 30 млн га. лісів. У ФРН захворіла половина лісової рослинності.

5). Порушений також баланс вуглекислого газу в атмосфері. Це призводить до парникового ефекту – потепління клімату, танення льодовиків, збільшення рівня Світового океану.

6). В останні роки з’явилася ще одна екологічна загроза – порушення озонового шару.

Цей шар захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання Сонця. Причина його руйнування – виробництво і використання фреонів в холодильниках, у вигляді аерозолів і т.д.

7). До значних екологічних проблем можна відносити також забруднення Світового океану та ряд інших.

Екологічні проблеми будуть вирішені тільки при світовому співробітництві. Для того, щоб їх вирішити , треба раціонально використовувати корисні копалини, на підприємствах повинні бути ефективні очисні споруди, безвідходні технології, замкнені цикли виробництва, менше знищувати лісів, замінювати деревину пластмасами, керамікою та іншими штучними матеріалами, зменшити виробництво фреонів, зробити ефективним і екологічно чистим транспорт, зменшити , а в майбутньому зовсім припинити виробництво ядерної зброї.

Література:

[ 1 ] § 23

[ 2 ] § 42

Питання для самоконтролю:

1. Що таке екологічна криза і які можливі шляхи її подолання?

2. Запропонуйте перелік найважливіших, на ваш погляд, глобальних екологічних проблем.

3. “Природа – неподільна , а перебіг природних процесів (а разом з тим і розповсюдження забруднень) не зважає на державні кордони”. Аргументуйте цю тезу відомими вам прикладами.

4. Чому для розв’язання екологічних проблем потрібне міжнародне співробітництво?

5. Назвіть основні напрямки екологічної політики в природокористуванні та охороні природи.

Питання до семінарського заняття.

“Екологічні проблеми людства та шляхи їх вирішення”.

1. Суть та причини виникнення екологічних проблем у другій половині ХХ ст.

2. Знищення тропічних лісів та наслідки.

3. Наступ пустель на земній кулі.

4. Проблеми водопостачання та дефіцит чистих прісних вод.

5. Розширення видобутку мінеральних ресурсів.

6. Парниковий ефект: суть явища та можливі наслідки.

7. Порушення озонового шару, причини його руйнування та можливі наслідки.

8. “Ядерна зима” – суть можливого явища та наслідки для людства.

9. Забруднення Світового океану – глобальна екологічна проблема.

10. Забруднення повітряного шару Землі.

11. Забруднення водних об’єктів суші.

12. Шляхи розв’язання екологічних проблем.