Середньо розвинуті країни з перехідною економікою.

Йдеться про групу країн, в яких сформувався сучасний механізм ринкової

Економіки, але їх господарство має економічні показники поки що скромніші, порівняно з економічно розвинутими країнами, і не до кінця сформовані господарські структури. Серед них розрізняють д в і п і д г р у п и к р а ї н:

1.Країни, що із запізненням стали на шлях капіталістичного розвитку.

2.Країни нової індустріалізації.

До першої підгрупи відносять І с п а н і ю, П о р т у г а л і ю, Г р е ц і ю, Т у р е ч ч и н у тощо.Всі вони віддавна відігравали важливу роль у світовій історії, перші три навіть мали у свій час могутні колоніальні імперії. Однак, їх розвиток деякий час стримувався пережитками суспільних відносин попередніх формацій. Втім, незважаючи на скромніші економічні показники, протягом останніх десятиліть саме тут відбуваються найбільш динамічні процеси економічної перебудови.

У країнах н о в о ї і н д у с т р і а л і з а ц і ї ідуть особливо динамічні процеси перебудови господарства. В азійських країнах , так званих далекосхідних тиграх (Р е с п у б л і к а К о р е я, Т а й в а н ь, С и н г а п у р та ін.) поштовх прискоренню економічного розвитку дали значні інвестиції американського та японського капіталу, залучення передових технологій промислово розвинутих країн. У Латинській Америці до країн цього типу відносять М е к с и к у, А р г е н т и н у, У р у г в а й, Б р а з и л і ю, Ч і л і.

Постсоціалістичні країни перехідної економіки.

Наприкінці 80- х років 20 століття частка країн соціалістичної системи в усьому світі становила за площею 26 % , за населенням 33%, за обсягом виробництва - трохи менше 30%.

У 90 – ті роки більшість цих країн стала на шлях побудови ринкового господарства. На території колишнього Р а д я н с ь к о г о С о ю з у виникло 15 незалежних держав, на території колишньої Ю г о с л а в і ї – 5, роз”єднались Ч е х і я і С л о в а ч ч и н а , а територія Н Д Р ввійшла до складу Ф Р Н . Враховуючи рівень завершеності економічних реформ та економіко- географічне положення виділяють постсоціалістичні країни Євразії і незалежні країни – колишні республіки СРСР.

Постсоціалістичні країни Євразії:П о л ь щ а, Ч е х і я , С л о в а ч ч и н а, У г о р щ и н а, Р у м у н і я , Б о л г а р і я , Ю г о с л а в і я , С л о в е н і я ,Х о р в а т і я ,Б о с н і я т а Г е р ц о г о в і н а , М а к е д о н і я, А л б а н і я – Центральна Європа та М о н г о л і я у Азії..

Молоді незалежні країни на території колишнього СРСР: Р о с і я , У к р а ї н а , Б і л о р у с ь, Л и т в а, Л а т в і я , Е с т о н і я, М о л д о в а , Г р у з і я, В і р м е н і я, А з е р б а й д ж а н, К а з а х с т а н, У з б е к и с т а н , К и р г и з і я, Т а д ж и к и с т а н, Т у р к м е н і с т а н.

Основні особливості господарства цих країн: - високий рівень суспільного та географічного поділу праці,

- сформовані господарські системи, які мало відрізняються від відповідних структур економічно розвинутих країн. Але на сучасному етапі країнам бракує капіталу і більшість галузей вікористовує застарілі техніку і технологію. У всіх у них розпочалася економічна перебудова на ринкових засадах, певних успіхів досягли п о л ь с ь к а , ч е с ь к а та у г о р с ь к а моделі економічних реформ.