
- •§ 1. Поняття про інформаційне моделювання
- •Опорний конспект
- •§ 2. Етапи розв’язання задач на комп’ютері
- •§ 3. Середовища розробки проектів
- •§ 4. Властивості елементів керування
- •§ 1. Поняття про інформаційне моделювання 2
- •Контрольна робота № 1
- •§ 5. Створення проектів
- •§ 6. Основні поняття мови програмування
- •9. Процедура кнопки «Обчислити» для задачі про калькулятор.
- •§ 7. Алгоритм та його властивості
- •Запитання
- •§ 8. Різновиди алгоритмів
- •Запитання
- •§ 9. Типи даних
- •§ 10. Лінійні програми
- •Запитання та вправи
- •Контрольна робота № 2
- •§11. Введення даних і виведення результатів
- •§ 12. Текстові файли даних
- •§ 13. Програми з розгалуженням
- •§ 1. Поняття про інформаційне моделювання 2
- •Запитання
- •§ 14. Елементи керування прапорці і перемикачі
- •§ 15. Алгоритмічна конструкція вибір
- •Контрольна робота № 3
- •§ 16*. Списки
- •§ 17. Підпрограми. Функції користувача
- •§ 18. Підпрограми. Процедури користувача
- •§ 19. Цикли. Цикл з параметром
- •§ 20. Задачі пошуку даних. Цикл «доки»
- •§ 21. Застосування циклів
- •Контрольна робота № 4
- •Розділ 2. Складені структури даних
- •§ 22. Одновимірні масиви. Створення масивів
- •§ 23. Пошук даних в одновимірному масиві
- •1. Пошук даних у масиві за заданим критерієм.
- •5. Проект «На метеостанції». Застосування масивів і процедур користувача у vb.
- •§ 24. Впорядкування одновимірного масиву
- •§ 1. Поняття про інформаційне моделювання 2
- •4. Моделювання предметних областей за допомогою масивів.
- •§ 25. Двовимірні масиви. Створення масивів
- •§ 26*. Опрацювання двовимірних масивів
- •1. Елементи керування DataGridView (vb) та DataGrid (vba).
- •Контрольна робота № 5
- •§ 27. Опрацювання текстових даних
- •§ 28. Структури даних (записи)
- •§ 1. Поняття про інформаційне моделювання 2
- •§ 29. Файли даних прямого доступу
- •5. Vb. Команди для роботи з файлами даних прямого доступу.
- •§ 30. Застосування файлів даних послідовного доступу
- •§ 31. Графіка у vb
- •§ 32. Поняття про об’єктно-орієнтоване програмування
- •Розділ 3. Задачі
- •Складніші задачі*
- •Розділ 4. Vba у програмах пакету ms office
- •§ 33. Застосування vba у ms word
- •§ 34. Vba у програмі ms excell
- •§ 35. Задача про облік товарів на складі
- •§ 36. Розв’язування математичних задач
- •§ 37. Робота 3 базами даних
- •Список літератури
- •§ 1. Поняття про інформаційне моделювання 2
§ 10. Лінійні програми
Лінійні алгоритми і відповідні їм програми складаються з команд присвоєння, введення-виведення даних та викликів процедур.
1. Команда присвоєння. Команду присвоєння використовують для надання початкового значення змінній або для зміни її поточного значення. Команда присвоєння має такий загальний вигляд:
<А> = <В> |
Тут А — назва змінної, В — вираз, «=» — символ присвоєння.
Вираз може складатись зі сталих, змінних, назв функцій, які з’єднані символами операцій.
Дія команди. Обчислюється значення виразу В і результат присвоюється змінній А. Попереднє значення змінної А втрачається.
Розглянемо чотири команди присвоєння:
а = 5:b=10:с = -2.6
d = (а + b) / (b - а) + с.
Яке значення буде присвоєне змінній d? Переконайтесь, що 0,4.
Коментуючи наведений вище фрагмент коду, не можна говорити: «а дорівнює 5, b дорівнює 10 і т.д.». Правильно висловлюватись так: «змінній а присвоїти значення 5, змінній b надати 10 і т.д.».
Зауваження. Якщо числовий тип змінної А в команді присвоєння не відповідає числовому типу виразу В, то після обчислення виразу результат автоматично буде перетворений до типу змінної А. Наприклад, якщо під час обчислення деякого виразу В отримано число 12.45, а змінна А описана як ціла, то результат буде такий: А= 12 (число заокруглиться до найближчого цілого).
2. Обмін значеннями між змінними. Розглянемо, як можуть дві змінні обмінятися значеннями. Обмін значеннями між двома змінними виконують за допомогою третьої допоміжної змінної. Нехай а та b — назви змінних, які обмінюються значеннями. Використаємо допоміжну (додаткову) змінну, яку назвемо с.
Нехай виконались команди а = 5 : b = 7. Обмін значеннями між змінними а і b можна здійснити за допомогою такого алгоритму:
с = а 'змінна с набула значення 5
a = b 'змінна а набула значення 7
b = с 'змінна b набула значення 5
Чому не можна цю задачу розв’язати так: a = b : b = а? Переконайтеся, що тоді обидві змінні отримають значення 7 і обмін не відбудеться.
3. Арифметичні вирази. Арифметичні вирази призначені для описування дій з числовими даними. Вони дають змогу за допомогою позначень, близьких до математичних, закодувати формули. Результатом обчислення арифметичного виразу є число.
Арифметичні вирази будує користувач, комбінуючи сталі, змінні, функції і поєднуючи їх за допомогою символів операцій.
Над числовими даними можна виконати такі операції:
піднесення до степеня (^);
множення (*) та ділення (/);
додавання (+) та віднімання (-).
Послідовність виконання операцій у виразах така ж, як у математиці. Її описують правилом пріоритетів (порядком виконання операцій). Наведемо цей порядок за спаданням:
обчислюються значення аргументів і значення функцій (якщо вони є у виразі);
виконуються всі наявні операції піднесення до степеня;
виконується операція присвоєння знаку;
виконуються операції множення та ділення;
виконуються операції додавання та віднімання.
*Переконайтеся, що вирази -2 – 3 * -4 чи 3 * —4 – 2 дають 10.
Операції одного рівня виконуються послідовно зліва направо.
Для зміни послідовності виконання операцій використовують круглі дужки. Кількість відкритих і закритих дужок повинна бути однаковою. Спочатку обчислюються вирази у дужках. Якщо є вкладені дужки, то спочатку обчислюються вирази у внутрішніх дужках, а потім — у зовнішніх та н..
Оформлення виразів. Вирази записують в одному або у кількох рядках. Символом переносу є «_». Символи арифметичних операцій у випадку переносу дублювати не можна.
Правило лінійного запису виразів: показник степеня, індекси, чисельники та знаменники розміщують у горизонтальному рядку (у лінію). Потрібно уважно записувати знаменники. У багатьох випадках їх беруть у дужки. Зазначимо, що зайва пара дужок у складному виразі до помилки не призводить.
4. Стандартні математичні функції. Функції поділяють на стандартні та нестандартні. Аргумент функції завжди беруть у круглі дужки. Аргументом може бути стала, змінна, арифметичний вираз, інша стандартна функція. Основні стандартні функції наведені в табл. 1.6.
Таблиця 1.6. Стандартні функції
Функція в VB |
Функція в VBA |
Математичний запис |
Коментар |
Sin(X) |
Sin(X) |
sin x |
x задають у радіанах |
Cos(X) |
Cos(X) |
cos x |
х задають у радіанах |
Tan(X) |
Tan(X) |
tg x |
х задають у радіанах |
Atan(X) |
Atn(X) |
arctg x |
Арктангенс х |
Abs(X) |
Abs(X) |
|x| |
Модуль x |
Sqrt(X) |
Sqr(X) |
|
Квадратний корінь х |
Log(X) |
Log(X) |
ln x |
Логарифм натуральний х |
Exp(X) |
Exp(X) |
ex |
Експонента |
Floor() |
Int(X) |
[x] |
Заокруглення числа до цілого, яке є не більше від x |
Стор. 146 |
Rnd(X) |
|
Випадкове число з проміжку [0;1) |
У середовищі VB математичні функції записують, зазначаючи cлово Math з крапкою перед функцією, наприклад, Math.sin(). Це означає, що у VB математичні функції є компонентами класу Math. Про інші функції можна дізнатися, набравши в тексті коду слово Math з крапкою — отримаєте вікно з усіма функціями класу Math. Розглянемо приклади значень деяких функцій у двох середовищах.
VB |
VBA |
Значення |
Math.Tan(O) |
Tan(0) |
0 |
Math.Abs(-4) |
Abs(-4) |
4 |
Math.Sqrt(2 * 2 + 5) |
Sqr(2 * 2 + 5) |
3 |
Math. Floor (2.5) |
Int(2.5) |
2 |
Math. Floor (-2.5) |
Int(—2.5) |
-3 |
5. Друга задача про трикутник. Розглянемо задачу, під час розв’язування якої використаємо стандартну функцію і навчимося правильно записувати вирази.
Задача 1. Написати програму для обчислення площі трикутника за відомими трьома сторонами а, b, с, де а = 5; b = 3,6; с = 4,2.
Розв’язування. Периметр і площу трикутника зберігатимемо у змінних pis. Для обчислення площі застосуємо формулу Герона.
‘ Про трикутник
Dim a As Single, b As Single, с As Single
a = 5 : b = 3.6 : c = 4.2
Dim p As Single, s As Single
p = a + b + c : p = p/ 2
s = Math.Sqrt(p * (p - a) * (p - b) * (p - c)) 'Це для VB
s = Sqr(p * (p - a) * (p - b) * (p - c)) 'Це для VBA
<вивести s>
Завдання 1. Реалізуйте проект розв’язування задачі 1.
Завдання 2. Виконайте програму, якщо a=8,2; b=6,3; c=9,1.
Завдання 3. Модифікуйте код так: обчисліть висоту трикутника, опущену на сторону a.
6. Дві нові операції \ та Mod, або як обчислити суму цифр у числі. З цілими даними можна виконати ще дві операції:
• обчислення цілої частини від ділення (символ операції \);
• обчислення остачі від ділення двох чисел (операція Mod).
Перша операція відкидає дробову частину результату, наприклад, 5\2=2, 359\100=3, а друга – обчислює остачу: 5 Mod 2=1, 17 Mod 3=2.
Задача 2. Дано тризначне ціле число А. Обчислити суму його цифр.
Розв’язування. Позначимо шукані цифри с1, с2, с3, а суму – s. Розглянемо будь-яке тризначне число, наприклад 357, і переконаємося, що наступна програма обчислює суму (15) його цифр:
'
Сума
цифр числа
Dim а, с1, с2, с3, s As Integer 'Це для VB
а = 357
с1 = а \ 100 'отримаємо 3
с2 = а \ 10 Mod 10 'отримаємо 5
с3 = a Mod 10 'отримаємо 7
s = с1 + с2 + с3
<вивести s>
Завдання. Реалізуйте проект розв’язування задачі 2.