Таксування порошків, свічок, пілюль і мазей

При таксуванні порошків:

• визначають кількість кожного інгредієнта шляхом множення прописаної кількості кожної речовини на число доз;

• оцінюють кожен інгредієнт окремо;

• оцінюють упаковку;

• розраховують тарифи за виготовлення;

• знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення.

При таксуванні мазей оцінюють діючі речовини, основу, упаковку, розраховують тариф та знаходять загальну вартість лікарської форми до і після округлення. Коли не вказана концентрація мазі, то виготовляють 10 % мазь. Якщо лікар не зазначив основу і пропис мазі не фармакопейний, то мазь виготовляють на вазеліні, а якщо мазь очна, то беруть основу, яка складається з 1 частини ланоліну і 9 частин вазеліну сорту для очних мазей.

Свічки таксують аналогічно порошкам, якщо в рецепті вказана маса кожного інгре­дієнта.

Коли в прописі свічок не зазначена кількість основи, виходять із середньої маси ректальної свічки для дорослих 3 г, вагінальної -4 г. Визначають загальну масу свічок, вираховують з неї масу прописаних інгредієнтів і знаходять необхідну кількість основи.

Якщо свічки виготовляють методом виливання, то для визначення кількості основи використовують коефіцієнти заміщення лікарських засобів (або зворотні коефіцієнти).

Для таксування пілюль необхідно знати технологію їх виготовлення (співвідно­шення густих, рідких та порошкоподібних інгредієнтів, можливості використання тієї чи іншої допоміжної речовини тощо, взятих за потребою - quantum satis) і оцінювати всі інгредієнти, які беруться при виготовленні пілюль. Для обсипання пілюль використову­ють 1-1,5 г лікоподію (або цукрової пудри чи білої глини) на кожні ЗО пілюль. Середня маса пілюлі при відсутності вказівки в рецепті - 0,2 г.

Таксування водних витяжок, спирту і спиртових розчинів

Настої і відвари таксують, виходячи з сухих екстрактів-концентратів або лікарської рослинної сировини.

Якщо кількість лікарської рослинної сировини на рецепті не зазначена, то витяжку готують у співвідношенні 1: 10. Водні витяжки з лікарської рослинної сировини групи сильнодіючих виготовляють тільки за прописами лікарів. Якщо відсутні дані про кон­центрацію витяжки, то слід брати 1 вагову частину сировини на 400 об’ємних частин води. Водні витяжки з трави горицвіту, коренів і кореневищ валеріани і коріння істоду виготовляють у співвідношенні 1 : ЗО.

При таксуванні водних витяжок необхідно знати їх офіціальні прописи, технологію виготовлення, коефіцієнти водопоглинання чи витратні (видаткові) коефіцієнти (для алтейного кореня). Оцінюють сировину, воду, посуд, розраховують тарифи та загальну вартість до і після округлення.

При виготовлені спиртових розчинів, якщо немає інших вказівок, використовують спирт етиловий. Коли міцність етилового спирту не зазначена, то використовують 90 % спирт. Якщо на спиртовий розчин затверджена аналітично-нормативна документація, то використовують спирт тієї міцності, яка у ній зазначена. Готуючи рідкі лікарські форми, до складу яких входить спирт, його дозують за об’ємом, а готуючи ін’єкційний розчин - за масою.

Ціна етилового спирту в чистому вигляді та у суміші однакова, оскільки її визнача­ють за вмістом 96 % спирту у виписаній лікарській формі.

Коли етиловий спирт відпускається у чистому вигляді, то беруть тариф за відпуск спирту, якщо ж він входить у склад лікарської форми, то рахується як компонент.