Хвороби, при яких застосовують безрецептурні препарати, та основні правила самолікування

Безрецептурні препарати найчастіше застосовуються для лікування:

• головних, зубних і м'язових болів;

• застуди і високої температури;

• кашлю і болю в горлі;

• серцевих нападів;

• печії, блювання і нудоти;

• шлункових розладів та закрепів;

• шкірних хвороб (вугрова висипка, бородавки, герпес, лупа, сухість шкіри, гриб­кове ураження стоп, мозолі, сверблячка тощо);

• ушкоджень шкіри (порізи, подряпини, забиття, укуси комах).

Незважаючи на те, що безрецептурні препарати займають провідне місце у лікуванні багатьох захворювань, обізнаність споживачів про їх застосування через недостатню інформованість залишається на невисокому рівні.

Необхідна відповідна підготовка медичних і фармацевтичних фахівців щодо вико­ристання лікарських засобів безрецептурного відпуску. Головне, щоб безрецептурні препарати, мали докладну і зрозумілу для хворого інструкцію щодо їх застосування з обов'язковим зазначенням протипоказань, побічних ефектів та заходів перестороги. Запорукою ефективного самолікування повинна стати грамотна і докладна консульта­ція у фармацевтичного фахівця, оскільки отримання консультації у лікаря пов'язане з певними труднощами (запис на прийом, черга тощо), а інститут сімейної медицини поки що знаходиться в зародковому стані.

Які ж основні правила самолікування?

1. Лікувати лише ті порушення самопочуття, де ознаки хвороби вам добре відомі.

2. Використовувати лише ті ліки, які добре відомі і перевірені.

3. Використовувати мінімум ліків. Якщо турбує тільки нежить і висока темпера­тура, то лікують ці симптоми, а не кашель і біль в горлі заодно, використовуючи складні комплексні ліки.

4. Не нашкодити собі. Якщо на другий, щонайбільше на третій день самолікування не покращує самопочуття - необхідно йти до лікаря.

5. Уважно читати інструкцію про застосування.

6. Суворо притримуватися правил приймання ліків (а цього дотримується лише третина опитаних відвідувачів аптек).

Критерії віднесення медикаментів до безрецептурних ліків та характеристика вітчизняного Переліку лікарських засобів, які відпускаються без рецептів з аптек

Важливе значення для вирішення проблем самолікування мають критерії віднесення медикаментів до категорії лікарських засобів, що відпускаються без рецепта:

• лікарський засіб при його застосуванні згідно з інструкцією не становить загрози для здоров'я, активні інгредієнти препаратів використовуються в країні протягом тривалого часу, їх побічна дія добре відома;

• лікарський засіб застосовується для усунення симптомів захворювання, які паці­єнт може визначити самостійно;

• лікарський засіб має спеціально розроблену для споживача інструкцію про засто­сування, яка не містить незнайомих медичних термінів;

• інформація на листівці-вкладці, що стосується препарату іноземного виробництва, відповідає існуючим в Україні схемам лікування;

• лікарський засіб призначається лише для перорального та зовнішнього застосу­вання.

Перелік лікарських засобів безрецептурного відпуску затверджений наказом Мініс­терства охорони здоров'я України від 03.11.2008 р. № 633. Сюди внесені лікарські пре­парати під торговими назвами вітчизняного та іноземного виробництва, які зареєстро­вані (перереєстровані) Державним фармакологічним центром МОЗ України на 5 років станом на 01.09.2008 р. і відпускаються без рецептів лікарів з аптек, аптечних пунктів та аптечних кіосків.

Найчисленнішими у Переліку є групи препаратів, що застосовуються:

а) для лікування шлунково-кишкового тракту;

б) протизапальні, знеболюючі та жарознижувальні засоби;

в) вітаміни;

г) дезінфікуючі та антисептичні засоби;

д) препарати для лікування інфекційних захворювань;

е) ліки, що діють па органи дихання.

Найменша кількість препаратів у таких групах, як анестезуючі засоби; препарати, що застосовуються при мігрені, імуномодулятори; ендокринні препарати; засоби, що засто­совуються при анафілаксії та алергії.

Варто зазначити, що до безрецептурного відпуску віднесено аналгін, який є шкід­ливим для здоров'я, оскільки призводить до необоротних змін у системі кровотво­рення. Через це він як індивідуальний препарат заборонений до застосування у понад 40 країнах світу, а в ряді інших держав є рецептурним препаратом. Крім цього, низка рецептурних лікарських засобів відноситься до безрецептурних препаратів залежно від кількості разових доз чи об'єму, наприклад: солпадеїн в капсулах № 2, № 12, таблетках № 6, № 12 і таблетках розчинних № 2, № 12 підлягає безрсцептурному відпуску, а сол­падеїн в капсулах № 24, № 48, таблетках № 24, № 48 і таблетках розчинних № 24, № 48 - рецептурному; цинаризин у таблетках по 25 мг № 10, № 50 - безрецептурний, цинари-зин у таблетках по 0,025 № 25 х 10 - рецептурний препарат.

Безрецептурний відпуск нових зареєстрованих (перереєстрованих) лікарських засо­бів, які не увійшли до згаданого вище Переліку, здійснюється відповідно до умов, визна­чених в інструкції для медичного застосування цих медикаментів.