Тематика контрольних робіт з дисципліни “Психологія трудових відносин у колективі”

1. Становлення економічної психології.

2. Значення наукової психології для формування особистості керівника.

3. Психологія управління та психологія менеджменту.

4. Психологічні вимоги до менеджера.

5. Лідерство та керівництво.

6. Психологічний феномен керівництва.

7. Стилі керівництва.

8. Успішність та неуспішне керівництво.

9. Секрети працевлаштування, прийом на роботу.

10. Стимулювання та формування сталих мотивів для підвищення ефективності праці.

11. Психологія ділового спілкування.

12. Техніка ведення ділових переговорів та бесід.

13. Невербальна комунікація в практиці ділових стосунків.

14. Конфлікти. Причини ділових та міжособистісних конфліктів.

15. Моделі прогнозування та розв’язання конфліктних ситуацій.

16. Стилі розв’язання конфліктів.

17. Формування сприятливого психологічного клімату у колективі.

18. Активізація діяльності персоналу.

19. Евристично-професійне та активно-соціальне навчання.

20. Імідж організації.

21. Дизайн, ергономіка, реклама у структурі іміджу.

22. Інтегральна структура психологічної служби.

23. Профвідбір та його значення у формуванні колективу.

24. Безпека праці на виробництві.

25. Релаксація працівників та її значення.

26. Оформлення писемної документації та писемної кореспонденції.

27. Реклама та її значення для іміджу.

28. Механізм створення нового іміджу організації, особистості.

Засоби проведення контролю знань студентів.

Вивчення навчального курсу «Психологія трудових відносин у колективі» повинно супроводжуватися систематичним поточним контролем знань та оцінкою рівня засвоєння навчального матеріалу і вмінням використовувати ці знання на практиці.

Одним з запропонованих методів оцінки знань та сформованості вмінь у студентів є метод тестування. Він являє собою певний перелік адекватних змісту навчального матеріалу запитань. За структурою відноситься до закритих ( пропонується вибрати правильну із запропонованих відповідей) методик дослідження. Тестування повинно проводитися після завершення вивчення курсу на практичному занятті в межах однієї академічної групи. Тест містить запитання та варіанти відповідей, де кількість правильних відповідей може бути різноманітна.

Методичні поради для студентів. Щоб адекватно пройти тестування студенту потрібно розпочати підготовку до нього ще задовго до дати тестування. При цьому потрібно детально опрацьовувати матеріал лекційного та практичного курсу, а також усі пропоновані літературні джерела, практичні завдання та ситуаційні вправи. Без усвідомлення структурної побудови проблем, їх логічної взаємопов’язаності між собою та іншими предметами важко вибрати вірну відповідь. Тому розмірковуйте логічно, швидко, рішення приймайте рішуче, тому що на виконання кожного тесту відведено обмаль часу.

Слід уважно спершу прочитати запитання та спробуйте дати правильну відповідь подумки, а лише потім читайте пропоновані варіанти відповідей.

І пам’ятайте : що правильних варіантів відповідей може бути декілька і їх варіації змінюються залежно від запитання.

Дидактичний тест

Інструкція: Виберіть правильні відповіді із запропонованих варіантів

відповідей.

А. На які основні проблеми психотезніки були зорієнтовані праці

Мюнстерберга з метою сприяння здійсненню економічно важливих

завдань?

1. Боротьба між «бажаним» і «можливим».

2. Вибір підходящих людей.

3. Досягнення найвищої продуктивності праці.

4. Роль потреб у мотивації праці.

5. Досягнення бажаних психічних ефектів.

Б. Які основні лінії економічної психології виділилися з психології праці,

коли робоче місце вчені почали розглядати як техніко-економічну

систему?

1. Психологія виробництва.

2. Психологія права.

3. Інженерна психологія.

4. Психологія маркетингу.

5. Неофрейдизм.

В. Для вчених і менеджерів циклотимічного типу характерні:

1. Переважання «потягу до форми» над «потягом до змісту».

2. Багатогранність захоплень.

3. Екстенсивний характер роботи.

4. Сильні художні тенденції.

5. Схильність до надмірної чутливості.

6. Наочно-емпіричний напрям у роботі.

7. Здатність збирати конкретний матеріал.

Г. Для вчених та менеджерів шизотимічного типу характерні:

1. Любов до строгої побудови.

2. Схильність до накопичування.

3. Кабінетна вченість.

4. Схильність до ірреального.

5. Здатність описувати конкретні факти.

6. Непрактичність.

7. Любов до формального.

Д. Існує така типологія стилів керівництва:

1. Анархічне.

2. Публічне.

3. Невтручання.

4. Ліберальне.

5. Демократичне.

6. Сімейне.

7. Авторитарне.

Е. Фахівці розрозняють такі форми авторитарного управління:

1. Завдання.

2. Патріархальне.

3. Пілотаж.

4. Автократичне.

5. Бюрократичне.

6. Харизматичне.

7. Команда.

Є. Виділяють такі основні індивідуальні стилі керівництва:

1. Тепла компанія.

2. Холодний душ.

3. Завдання.

4. Золота середина.

5. Рондо.

6. Команда.

7. Невтручання.

Ж. Типи менеджерів, що існують у американській діловій культурі:

1. Флюгери.

2. Майстри.

3. Гравці.Імітатори.

4. Люди компанії.

5. Орачі.

6. Борці з джунглями.

7. Світлі голови.

8. Борці за справедливість.

З. Типи менеджерів, що існують у вітчизняній діловій культурі:

1. Борці за справедливість.

2. Конспіратори.

3. Орачі.

4. Штабісти.

5. Імітатори.

6. Майстри.

7. Світлі голови.

8. Флюгери.

И. У загальному випадку при викладі проблеми по телефону слід

дотримуватися таких правил:

1. Не закінчивши однієї думки, розпочинати розмову на іншу тему.

2. Максимально лаконічно будувати фразу.

3. Перебивати співрозмовника.

4. Точно формулювати речення.

5. Однозначно висловлюватися.

6. Затягувати паузу.

7. Дикція має бути чіткою.

І. Можливе таке розташування учасників переговорів в умовах робочого

кабінету за стандартним прямокутним столом.

1. Урочиста позиція.

2. Незалежна позиція.

3. Кутове розташування.

4. Позиція ділової взаємодії.

5. Ігноруюча позиція.

6. Конкретно-оборонна позиція.

7. Початкова позиція.

Й. Розрізняють такі види конфліктів:

1. Соціальні.

2. Біологічні.

3. Військові.

4. Самобутні.

5. Інтелектуальні.

6. Міжособистісні.

7. Превентивні.

8. Моральні.

9. Внутріособистісні.

10. Аналогічні.

11. Міжгрупові.

12. Фізичні.

К. Конфлікт, як процес, має такі основні стадії:

1. Зав’язка.

2. Розвиток.

3. Споглядання.

4. Післяконфліктний синдром.

5. Невтручання.

6. Розв’язання.

7. Передбачення.

8. Кульмінація.

9. Медитація.

Л. Основними ознаками сприятливого психологічного клімату є:

1. Довір’я та висока вимогливість членів групи один до одного.

2. Невтручання у справи інших, якщо вони не справляються з роботою.

3. Доброзичлива та ділова критика.

4. Непериймання кожного особистими проблемами інших.

5. Вільне висловлювання власної думки під час обговорення питань, які стосуються всього колективу.

6. Прийняття керівником значущих для групи рішень одноосібно.

7. Задоволення від належності до колективу.

8. Високий ступінь емоційного входження і взаємодопомоги в ситуаціях, які викликають стан фрустрації у когось з членів колективу.

9. Інформативність кожного лише в тих питаннях, що стосуються виконання безпосередніх функціональних обов’язків.

10. Прийняття на себе відповідальності за стан справ у групі кожним із її членів.

11. Достатня поінформованість членів колективу щодо його завдання і стану справ під час їх виконання.

12. Індивідуальна відповідальність тільки за свою роботу згідно з посадовою інструкцією.

13. Обережність у висловлюванні дуиок, перехід у дискусії на бік сильнішого.

14. Відсутність тиску керівників на підлеглих і визнання за ними права приймати значущі для групи рішення.

М. Принципи нешаблонного мислення можна підвести під такі рубрики:

1. Дослідження тільки тих явищ і предметів, які перебувають у причинно-наслідковому зв’язку.

2. Усвідомлення панівних або полярних ідей.

3. Пошуки різноманітних підходів до явищ.

4. Не відволікатися на оригінальні ідеї, якщо на даний час вони недоречні.

5. Використання випадку.

6. Звільнення з-під жорсткого контролю шаблонного мислення.

7. Діяти за чітко накресленим планом.

Н. Японська модель організації характеризується:

1. Неспеціалізована діяльність.

2. Індивідуальна відповідальність.

3. Підвищенна увага до підлеглих (“людський” чинник в управлінні).

4. Пожиттєвий найм.

5. Формальні, кількісні механізми контролю.

6. Колективне прийняття рішень.

7. Колективна відповідальність.

8. Поступова повільна оцінка і просування.

9. Неформальні, тонкі механізми контролю.

О. Американська модель організації характеризується:

1. Швидка оцінка та просування.

2. Короткочасний найм.

3. Неспеціалізована діяльність.

4. Формальні, кількісні механізми контролю.

5. Індивідуальне прийняття рішень.

6. Спеціалізована діяльність.

7. Використанню людського фактора в управлінні надається другорядне значення.

8. Колективне прийняття рішень.

9. Індивідуальна відповідальність.

П. Які основні функції психолога, який допомагає формувати економічну

політику організації:

1. Розробляти нормативну документацію з питань безпеки та ергономічності машин.

2. Вивчати соціально-побутові запити і психологічні характеристики можливих груп споживачів.

3. Формувати попит на продукцію методами психологічного впливу: реклама, пропоганда, мода, заохочення, мистецтво тощо.

4. Вивчати санітарно-гігієнічні умови виробництва і сприяти їх політшенню.

5. Брати участь у розробці пріоритетних напрямів діяльності відповідно до соціальної необхідності.

Р. Основні функції інженера-психолога на виробництві полягають у:

1. Розробляти логотипи, товарні знаки, промислові зразки машин.

2. Брати участь у складанні психограм на певні спеціальності та робочі місця.

3. Брати участь у випробуванні безпеки та ергономічності дослідних зразків машин.

4. Проводити дослідження психічних якостей персоналу, щоб люди з небажаними особистісними характеристиками (ризикованість, імпульсивність і т. д.) не потрапляли на травмонебезпечні місця роботи.

5. Брати участь у розробці інструкцій на робочі місця з дотриманням норм техніки безпеки.

6. Проводити естетико-ергономічну експертизу конструкторської документації на машини.

24