Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Правління Національного банку України

від 17 листопада 2004 року № 556,

від 16 червня 2005 року № 222,

від 3 жовтня 2005 року № 359,

від 1 грудня 2005 року № 457,

від 6 березня 2006 року № 76,

від 13 грудня 2006 року № 457,

від 22 червня 2007 року № 229,

від 31 серпня 2007 року № 310

(З 1 січня 2009 року до цієї Інструкції будуть внесені зміни згідно з по­становою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 ро­ку № 482)

Загальні положення

1. План рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі — План рахунків) — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського облі­ку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх банківсь­ких операцій з метою забезпечення потреб складання фінансової звітності.

2. План рахунків розроблено відповідно до загальноприйнятих у між­народній практиці принципів і міжнародних стандартів та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та є обов'язковим для вико­ристання банками України.

3. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі — Інструкція) встановлює порядок ведення рахунків

341

бухгалтерського обліку, визначає характеристику і коротке призначення рахунків для відображення інформації за типовими операціями.

За рахунками Плану рахунків відображаються операції, що визначені законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами На­ціонального банку України, відповідно до їх економічної суті.

4. В Інструкції терміни вживаються в такому значенні: дебіторська заборгованість — це сума вимог банку до юридичних і фі­ зичних осіб на певну дату щодо отримання активів, послуг тощо;

капітал банку — залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань;

контрактивні рахунки — це контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників активних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за па­сивними рахунками;

контрпасивні рахунки — це контрарні рахунки, які використовуються для регулювання показників пасивних рахунків. Відображення операцій за цими рахунками здійснюється за методами відображення операцій за ак­тивними рахунками;

контрарні рахунки — це рахунки бухгалтерського обліку, показники яких використовуються для регулювання оцінки об'єктів обліку, які відо­бражені в інших рахунках;

кредиторська заборгованість— це сума зобов'язань банку юридичним і фізичним особам на певну дату щодо надання активів, послуг тощо;

транзитні рахунки — рахунки, що використовують для обліку плате­жів на час до перерахування їх за призначенням згідно з нормативно-правовими актами або договорами.

5. Балансові рахунки в Плані рахунків класифікуються за типами конт­рагентів, характером операцій і ступенем ліквідності активів і зобов'язань.

6. План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій, суть яко­го полягає в обліку операцій в іноземній валюті за тими самими рахунка­ми, що і операцій у гривні.

7. Управлінський облік здійснюється за рахунками класу 8. Банки са­мостійно встановлюють внутрішні правила управлінського обліку.

8. Аналітичний облік є складовою системи бухгалтерського обліку, що надає детальну інформацію про кожного контрагента та кожну операцію. Ведення аналітичного обліку забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття аналітичних рахунків передбачає наявність обов'я­зкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Дода­ткова інформація, що необхідна для складання звітності та управління ба­нком, забезпечується за допомогою додаткових параметрів, які визнача­ються банком самостійно.

Вимоги до нумерації рахунків аналітичного обліку наведено в додатку до Інструкції.

(пункт 8 у редакції постанови Правління Національного банку України від 13.12.2006 р. №457)

9. У Плані рахунків наведені номери та найменування синтетичних ра­ хунків II, III, IV порядків, що забезпечують запис інформації про наявність

342

і рух активів, зобов'язань, капіталу та результати від операційної, інвести­ційної та фінансової діяльності банків. Першою цифрою номера визначено клас рахунків.

План рахунків складається з дев'яти класів:

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції.

Клас 2. Операції з клієнтами.

Клас 3. Операції з цінними паперами та інші активи і зобов'язання.

Клас 4. Фінансові та капітальні інвестиції.

Клас 5. Капітал банку.

Клас 6. Доходи.

Клас 7. Витрати.

Клас 8. Управлінський облік.

Клас 9. Позабалансові рахунки.

Кожний клас розподілений на:

рахунки II порядку (двозначні — розділ);

рахунки III порядку (тризначні — група);

рахунки IV порядку (чотиризначні — балансовий рахунок).

10. Клас 1 Плану рахунків призначений для відображення в обліку вза­ ємовідносин між Національним банком України та банками України, між банками України та іноземними банками, у тому числі операції з готівкою, банківськими металами, кредитами, депозитами та цінними паперами, що рефінансуються Національним банком України, тощо.

У цьому класі обліковуються казначейські та міжбанківські операції банків.

До міжбанківських операцій належать кредитні та депозитні операції між банками, ведення кореспондентських рахунків, безготівкові розрахун­ки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власни­ми зобов'язаннями одного банку перед іншим та іншими операціями згід­но із законодавством України.

У розділі «Банківські метали» обліковуються дорогоцінні метали, які визначені як банківські згідно з нормативно-правовими актами Національ­ного банку України. Інші дорогоцінні метали (лом, вироби з дорогоцінних металів) обліковуються в групі рахунків класу 3 «Запаси матеріальних цінностей». У цьому розділі не повинні обліковуватися дорогоцінні мета­ли, які зберігаються за дорученням третьої сторони, такі дорогоцінні мета­ли обліковуються за позабалансовими рахунками.

У розділах «Кошти у Національному банку України» та «Кошти Наці­онального банку України» відображаються активи та зобов'язання банку за операціями з Національним банком України. На кореспондентському рахунка банку в Національному банку України обліковуються також обов'язкові резерви банку.

11. У класі 2 Плану рахунків відображаються операції з клієнтами, зо­ крема операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкла­ дами (депозитами). Рахунки цього класу використовуються для обліку операцій за розрахунками з клієнтами (крім банків) — суб'єктами госпо­ дарювання, органами державної влади та самоврядування, фізичними осо­ бами.

343

За рахунками суб'єктів господарювання обліковуються кошти юриди­чних осіб та фізичних осіб — підприємців.

12. За класом 3 Плану рахунків відображаються операції з цінними па­ перами (окрім цінних паперів, що рефінансуються Національним банком України, та інвестицій в асоційовані та дочірні компанії), обліковуються запаси товарно-матеріальних цінностей, сформовані банківські резерви, субординований борг, розрахунки між філіями одного банку, позиція бан­ ку за іноземною валютою та банківськими металами тощо.

Рахунки 39 розділу «Розрахунки між філіями банку» призначені для здійснення розрахунків між філіями банку. У зведеному балансі банку — юридичної особи на звітну дату залишки за активними рахунками розділу повинні дорівнювати залишкам за пасивними рахунками розділу.

(абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з постановою Правління Національного банку України від 22.06.2007 р. № 229)

13. У класі 4 відображаються інвестиції банку в асоційовані та дочірні компанії, операції з основними засобами і нематеріальними активами.

14. За рахунками класу 5 відображається капітал банку, який включає статутний капітал, емісійні різниці, загальні резерви та інші фонди, ре­зультати минулих років, результати переоцінки.

Рахунки цього класу можуть кореспондувати з дебіторами, кредитора­ми та рахунками готівкових коштів у разі сплати дивідендів, викупу акцій (часток, паїв) в акціонерів (учасників) банку, збільшення капіталу банку шляхом переоцінки активів, з рахунками класів 6 та 7 під час формування фінансового результату діяльності банку за звітний рік. В іншому випадку рахунки класу 5 кореспондують тільки між собою.

15. Доходи та витрати банку відображаються відповідно за рахунками класу 6 «Доходи» та класу 7 «Витрати» незалежно від порядку їх оподат­ кування.

Банки в обліковій політиці самостійно визначають порядок формуван­ня аналітичних рахунків за балансовими рахунками класу 6 «Доходи» і класу 7 «Витрати» внутрішнього плану рахунків.

Під час формування фінансового результату банку за звітний рік дохо­ди і витрати зараховуються на рахунки 5040 «Прибуток звітного року, що очікує затвердження» або 5041 «Збиток звітного року, що очікує затвер­дження».

16. Рахунки в класі 8 відкриваються банками для ведення управлінсь­ кого обліку та кореспондують тільки між собою. Залишки за рахунками класу 8 не враховуються під час складання фінансової звітності банку.

17. У класі 9 обліковуються позабалансові операції. Бухгалтерський облік операцій за позабалансовими рахунками ведеться за системою по­ двійного запису. Позабалансові рахунки кореспондують тільки між собою.

Для відображення операцій за системою подвійного запису використо­вуються рахунки розділу 99. Рахунки можуть кореспондувати між собою без використання контррахунків.

Позабалансовий рахунок є активним, якщо під час переведення його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9020 «Гаран­тії, що надані клієнтам» — активний, тому що в разі сплати коштів за на-

344

даною гарантією банк дебетуватиме рахунок балансу «Сумнівна заборго­ваність за виплаченими гарантіями» або «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками».

Позабалансовий рахунок є пасивним, якщо під час переведення його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок 9110 «Зобов'язання з кредитування, що отримані від банків» — пасивний, тому що в разі отримання коштів за кредитною лінією банк кредитуватиме ба­лансовий рахунок групи 162 «Кредити, що отримані від інших банків».

Рахунки розділів 90—95 використовуються для обліку зобов'язань та вимог за укладеними, але ще не виконаними договорами, такими, як кре­дитні лінії, дозволений овердрафт, непокриті безвідкличні акредитиви, рі­зні гарантійні зобов'язання, зобов'язання за цінними паперами, спотові, форвардні контракти та договори з купівлі-продажу іноземної валюти й інших фінансових інструментів. Рахунки розділів 90—95 можуть бути ак­тивними або пасивними.

Рахунки розділів 96—98 використовуються для обліку списаних акти­вів, документів, цінностей, розрахунків за операціями з приватизації і до­вірчого управління.

Рахунки розділу 99 — це контррахунки, які використовуються для по­двійного запису операцій за рахунками 90—98. Контррахунки відкрива­ються в аналітичному обліку в будь-якому розрізі на розсуд банку.