Тестові завдання до теми 10

1. Класичне розуміння лізингу походить з:

а) римського права;

б) європейських феодальних законів;

в) італійських середньовічних правових норм;

г) неписаних законів Дикого Заходу.

2. В основі лізингової операції лежать правові відносини з переданням майна:

а) постійне користування зі збереженням права власності за лізингодавцем;

б) постійне (довічне) користування з передачею права власності лізингоодержувачу;

в) тимчасове користування зі збереженням права власності за лізингодавцем.

3. Суб’єкт підприємницької діяльності, зокрема, і банківська або небанківська фінансова установа, що передає в користування об’єкти лізингу за договором лізингу, - це:

а) лізингодавець;

б) лізингоодержувач;

в) постачальник/продавець лізингового майна.

4. Суб’єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу, - це:

а) лізингодавець;

б) лізингоодержувач;

в) постачальник/продавець лізингового майна.

5. Суб’єкт підприємницької діяльності, що виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та/або продає власне майно, яке є об’єктом лізингу, - це:

а) лізингодавець;

б) лізингоодержувач;

в) постачальник/продавець лізингового майна.

6. Доповніть речення: «Об’єктом лізингу (згідно з чинним законодавством України) може бути …, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передання його у лізинг»:

а) нерухоме майно, незаборонене для вільного обігу;

б) рухоме майно, незаборонене для вільного обігу;

в) нерухоме майно, призначене для використання як основні фонди, незаборонене до вільного обігу.

7. Об’єктом лізингу не можуть бути:

а) земельні ділянки, інші природні об’єкти;

б) єдині майнові комплекси підприємств, та їх відокремлені підрозділи;

в) рухоме майно, не заборонене законом до вільного обігу на ринку;

г) нерухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку.

8. До базисних класифікаційних ознак лізингових угод, які зумовлюють їх концептуальний зміст, не належать:

а) склад учасників угоди;

б) об’єкт лізингу;

в) послуги з обслуговування майна;

г) рівень окупності об’єкта лізингу;

д) термін використання майна і пов’язана з ним амортизація;

е) характер лізингових платежів;

ж) належність права власності на майно після закінчення строку лізингу;

з) тип майна, що передається у лізинг;

і) сектор ринку, де здійснюються операції.

9. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути:

а) фінансовий;

б) оперативний;

в) зворотний;

г) пайовий;

д) міжнародний.

10. За складом учасників лізингової угоди розрізняють види лізингу:

а) фінансовий;

б) оперативний;

в) зворотний;

г) пайовий;

д) міжнародний.

11. Договір лізингу, за яким лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі), - це:

а) фінансовий лізинг;

б) оперативний лізинг.

12. Договір лізингу, у результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на термін, менший за той, за який амортизується 90 % вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору, - це:

а) фінансовий лізинг;

б) оперативний лізинг.

13. Виберіть відмінні риси фінансового лізингу:

а) метою лізингоодержувача є користування об’єктом лізингу для задоволення певної потреби впродовж нетривалого часу;

б) лізингоодержувач несе всі витрати і ризики, пов’язані з володінням та користуванням майном, включно з ризиком випадкового пошкодження або знищення майна;

в) лізингоодержувач може сплатити повну або майже повну вартість майна упродовж строку лізингу, а отже, взяти об’єкт лізингу у власність до завершення цього строку, якщо вартість об’єкта виплачена повністю;

г) економічне право власності на майно з усіма відповідними правами та обов’язками (зокрема, з ризиком випадкового пошкодження або знищення майна) належить лізингодавцю;

д) лізингове майно зараховується на баланс лізингоодержувача із зазначенням, що це майно взято у даний лізинг;

е) лізингодавець несе всі витрати зі страхування та утримання об’єкта лізингу, крім витрат на його експлуатацію та поновлення використаних матеріалів;

ж) лізингове майно залишається на балансі лізингодавця та зараховується на позабалансовий рахунок лізингоодержувача із зазначенням, що це майно одержано у лізинг.