Розрахунок і побудова плану пришвидшень

1. Послідовність побудови плану пришвидшень така ж, як і для плану швидкостей. При наданому перманентному закону руху ( ) повне пришвидшення точки А кривошипа повністю збігається з доцентровим (нормальним) пришвидшенням ( ). Модуль цього пришвидшення розраховується за формулою:

.

Вектор нормального пришвидшення завжди спрямований від точки А до центру обертання – точці О, тобто . На вільному місці креслення обираємо полюс і від нього відкладаємо вектор , який у масштабі зображує пришвидшення . Масштабний коефіцієнт плану пришвидшень:

.

2. Для визначення пришвидшення точки на підставі теореми про пласкопаралельний рух твердого тіла запишемо векторне рівняння

.

У наведеному рівнянні визначений за величиною і напрямком, тому його підкреслене двічі. Вектор нормальної складової відносного пришвидшення спрямований від точки B до точки А. Величина його розраховується за формулою

.

Тангенційна складова відносного пришвидшення спрямована перпендикулярно до АВ, тобто . Величина цього вектора невідома, тому у векторному рівнянні його підкреслено однією рисою. Точка B знаходиться на повзуні 3, який рухається поступально, тому вектор пришвидшення спрямований уздовж осі OB. Величина цього вектора також невідома, в рівняннях його підкреслено однією рисою.

3. Для визначення пришидшення точки через точку на плані пришидшень проводимо пряму паралалельну до лінії АВ на шатуні 2 і відкладаємо на ній відрізок . Цей вектор спрямований від точки В до точки А, тобто . З одержаної таким чином точки проводится лінія, яка перпендикулярна АВ. З полюса проводится пряма, паралельна осі циліндра. На їх перетині одержимо точку – кінець вектора , який зображує пришидшення . Відрізок на плані зображує повне відносне пришидшення . Після вимірювання усіх векторів обчислюємо пришидшення: ; ; .

4. Кутове пришвидшення шатуна 2 обчислюється за формулою

.

5. Для визначення пришидшення точки скористаємость теоремою подібності. За цією теоремою складемо пропорцію , з якої розрахуємо: ; . За одержаними розмірами на плані пришвидшень за допомогою зарубок будується трикутник , подібний і схоже розташований до трикутника .

6. Пришидшення точки визначимо на підставі теореми про пласкопаралельний рух, . У наведеному рівнянні вектор визначений за величиною і напрямком, тому його підкреслене двічі. Вектор нормальної складової відносного пришвидшення спрямований від точки D до точки C. Величина його розраховується за формулою

.

Тангенційна складова відносного пришвидшення спрямована перпендикулярно до CD, тобто . Величина цього вектора невідома, тому у векторному рівнянні його підкреслено однією рисою. Точка D знаходиться на повзуні 5, який рухається поступально, тому вектор пришвидшення спрямований уздовж осі OD. Величина цього вектора також невідома, в рівняннях його підкреслено однією рисою.

7. Для визначення пришидшення точки через точку на плані пришидшень проводимо пряму паралалельну лінії CD на шатуні 4 і відкладаємо на ній відрізок . Цей вектор спрямований від точки D до точки C, тобто . З одержаної таким чином точки проводится лінія, яка перпендикулярна CD. З полюса проводится пряма, паралельна осі циліндра OD. На їх перетині одержимо точку – кінець вектора , який зображує пришидшення . Відрізок на плані зображує повне відносне пришидшення . Після вимірювання усіх векторів обчислюємо пришидшення: ; ; .

8. Кутове пришвидшення шатуна 4 обчислюється за формулою

.

Після виконання усіх розрахнків і побудов необхідно порівняти результати, отримані обома методами. Цей аналіз виконується у табличной формі. Результати методу кінематичних діаграм визначаються з графіков згідно наданому для методу планів значенню узагальненої координаті . Відхилення результатів розраховується за формулою: , де і – відповідні значення кінематичних параметрів, одержані за методом планів і діаграм.

Таблиця. Порівняльний аналяз кінематичних параметрів, визначених за методами кінематичних діаграм і планів

Кінематичний параметр		Метод кінематичних діаграм	Метод планів	Відхилення, %
Переміщення	, м
	, м
Швидкість	, м/с
	, м/с
Пришвидшення	, м/с2
	, м/с2

Лабораторна робота № 4

Нарізання зубчастих коліс методом обкатки

Ціль роботи: Ознайомлення з експериментальним профілюванням евольвентних зубів методом обкатки і дослідити вплив зміщення інструментальної рейки на форму і розміри зубів.

Лабораторне обладнання і приладдя. Прилад ТММ-42 (рис.1), паперові круги (заготовки) з ватману, олівець, лінійка, циркуль, калькулятор. Рейка 1 для одержання профілю зубчастого колеса має наступні параметри: модуль ; число зубів колеса ; діаметр ділільного кола .

Рис. 1. Схема приладу ТММ-42