Лабораторна робота № 26 – 29 Тема: Програма Microsoft Project 2010. Створення нового проекту. Робота з задачами проекту
Мета: отримати навики застосування програми Microsoft Project для створення нового проекту та роботи із задачами проекту
Створення нового проекту.
Настроювання базового календаря проекту.
Введення задач проекту.
Видалення задачі.
Переміщення задачі.
Вставка задачі.
Створення задач, що повторюються.
Визначення тривалості задачі.
Додавання підсумкової задачі проекту.
Методичні вказівки
Microsoft Project — система управління проектами, розроблена корпорацією Microsoft. Microsoft Project створений, щоб допомогти менеджерові проекту в розробці планів, розподілі ресурсів за завданнями, відстежуванні прогресу і аналізі обсягів робіт.
Microsoft Project створює розклади критичного шляху. Розклади можуть бути складені з урахуванням використовуваних ресурсів. Ланцюжок візуалізується в діаграмі Ганта.
Основне вікно програми розділено на три частини: панель представлень, таблична частина та діаграма (або календар проекту). За допомогою панелі представлень можна вибрати необхідний режим перегляду інформації щодо проекту. Панель з’являється після виконання команди «Вид → Инструменты диаграммы Ганта». Таблиця організована аналогічно електронній таблиці Excel. Ця таблиця складається із стовпчиків, кожний із яких містить однотипну інформацію про кожну з задач розкладу. У правій частині вікна відображається графік проекту у форматі діаграми Ганта. Графік наочно показує черговість виконання задач, їх тривалість і ресурси, що використовуються для виконання задач. Таблиця і діаграма Ганта розділені вертикальною лінією, переміщуючи яку можна змінювати розміри цих областей. Крім цього, у нижній частині кожної області є кнопки горизонтального прокручування, що дозволяють переглядати інформацію, яка не вміщується в області перегляду.
Створення нового проекту. Для того щоб створити проект необхідно визвати команду «Файл → Создать (File View)». Після створення нового проекту необхідно задати параметри проекту за допомогою команди «Шкала».
На першому кроці необхідно вибрати тип планування проекту Проект (Project) обрати «Сведения о проекте (Project Info)».
MS Project використовує два методи планування проекту, які задані у списку «Планирование». Якщо обирається значення «Даты начала проекта» (Project Start Date), то користувачем задається дата початку проекту, а дата завершення визначається програмою виходячи з тривалості задач проекту. Якщо ж необхідно завершити проект до визначеного терміну, але можна варіювати термін початку проекту, обирається значення «Даты окончания проекта» (Project Finish Date) і вводиться дата завершення робіт за проектом, а дата початку проекту визначається програмою.
У списку «Календар» (Calendar) користувач може обрати календар, за яким буде виконуватись проект. Програма пропонує три стандартних календарі: «стандартний» та «ночная смена» (роботи виконуються в нічний час), «24 часа» (цілодобовий режим роботи). У разі необхідності користувач може створити свій власний календар роботи і підключити його до проекту.
Для створення власного календаря необхідно визвати команду «Сервис → Изменить рабочее время» (Tools → Change Working time). За допомогою цього вікна «Изменение рабочего времени» можна змінити стандартний календар або створити новий календар за допомогою кнопки «Создать» (New). Для зміни робочого часу в будь-яку конкретну лату необхідно спочатку обрати дати, які треба змінити.
Дня того, шоб оголосити дату неробочим днем, необхідно виділити дату і встановити перемикач «Нерабочее время» (Nonworking Time).
Цей день буде виділений кольором і підкреслений. Для зміни розкладу роботи в певний день тижня (наприклад, п’ятниця) необхідно виділити потрібний день, клацнувши по назві заголовку (виділиться весь стовпчик) і встановити перемикач «Нестандартное рабочее время» (Nondefault Working Time). В полях «С» (From) і «По» (То) вводяться необхідні години роботи. Після введення нового розкладу Project відображує дати з нестандартним розкладом напівтінню.
Для того, щоб відновити розклад за замовчуванням для будь-яких дат, їх необхідно виділити і встановіть перемикач «Стандартное время».
Після створення нового календаря проекту його необхідно підключити до проекту, вибравши назву створеного календаря у списку «Календарі» у вікні «Сведения о проекте».
Робота з задачами. Наступним кроком у створенні проекту є введення переліку задач, що виконуються у проекті.
Для введення нової задачі необхідно виконати такі дії:
1. Перейти в режим діаграми Ганта. Це можна зробити за допомогою команди «Вид → Диаграмма Ганта» (View → Gantt Chart)» або натиснувши на відповідну піктограму на «Панели представлений».
2. У табличній частині перейти на рядок стовпчика «Название задачи» (Task Name) і в полі введення ввести ім’я задачі.
3. Натиснути на кнопку завершення введення або на клавішу «Enter» і ім’я введеної задачі з’явиться в списку задач проекту. За замовчуванням тривалість задачі встановлюється рівною одному дню, а дата початку задачі збігається з датою початку проекту (якщо планування відбувається від дати початку проекту).
Видалення задачі. Для цього потрібно виділити рядок з ім’ям задачі, натиснувши ліву клавішу миші в області нумерації задач, і виконати одну з наступних дій:
1. Використати команду «Правка → Удалить задачу» (Edit → Delete Task).
2. Обрати команду «Удалить задачу» (Delete Task) з контекстного меню.
3. Натиснути клавішу «Del».
Переміщення задачі. Задачі бажано розміщати в порядку їх виконання.
Якщо з’ясувалось, що в результаті введення не всі задачі відповідають цій рекомендації, можна перенести задачу на необхідний рядок. Дія цього потрібно викопати такі дії:
Обрати рядок із задачею, яка переміщується.
2. Натиснути на кнопку «Вырезать» (Cut) стандартної панелі інструментів або обрати команду «Правка → Вырезать» (Задачу) (Edit → Cut (Task)).
3. Обрати рядок, перед яким необхідно вставити задачу.
4. Натиснути на кнопку «Вставить» (Paste) стандартної панелі інструментів або обрати команду «Правка → Вставить» (Edit → Paste).
Вставка задачі. Якщо необхідно ввести нову задачу, її можна вставити в проект у будь-яке місце в списку задач. Для цього виконуються такі дії:
1. Обирається рядок, перед яким необхідно вставити нову задачу.
2. Виконується команда «Вставка → Новая задача» (Insert → Insert Task) або натискається клавіша Ins.
Визначення тривалості задачі. За замовчуванням для кожної нової задачі встановлюється тривалість виконання, що дорівнює одному дню.
Для зміни тривалості необхідно виконати такі дії:
1. Перейти у поле «Длительность» (Duration) обраної задачі.
2. Надрукувати кількість хвилин, годин, днів або тижнів. Для позначення тривалості використовується для одне з таких позначень: м (т) – хвилини; ч (h) – години; д (d) – дні; н (w) – тижні.
Під час визначення тривалості роботи враховуються вихідні дні. У деяких випадках необхідно вказувати календарну тривалість роботи. У цьому випадку перед позначенням тривалості вставляється символ а – астрономічна (е-elapsed).
Планування проекту в умовах невизначеності тривалості робіт.
Існують різні способи оцінки тривалості роботи в умовах невизначеності.
Закладений в MS Project аналіз за методом PERT дозволяє визначати тривалість роботи за оптимістичною, очікуваною та песимістичною оцінками її тривалості та вивчати найкращий і найгірший сценарії.
Для проведення аналізу за методом PERT необхідно задати оптимістичну, песимістичну й очікувану тривалості наявних задач для одержання зважених значень. За замовчуванням оптимістична й песимістична тривалості мають ваговий коефіцієнт 1, а очікувана – 4, при загальній вазі 6.
Задавши значення тривалості для кожного з трьох типів, можна скласти календарний план, заснований винятково на тривалостях одного типу – оптимістичних, песимістичних або очікуваних. Крім того, можна настроїти Microsoft Project на обчислення однієї тривалості з використанням уведених значень для кожного типу і їхніх вагових коефіцієнтів.
Щоб скористатися засобами аналізу за методом PERT, у меню Вид (View) необхідно обрати пункт «Панели инструментов» (Toolbars), а потім обрати команду «Анализ по методу PERT» (PERT Analysis).
На панелі інструментів «Анализ по методу PERT» (PERT Analysis) натиснути кнопку «Лист ввода PERT» (PERT Entry Sheet). Для кожної задачі ввести оптимістичне, очікуване й песимістичне значення тривалості в поля «Оптимистическая длительность» (Optimistic dur,), «Ожидаемая длительность» (Expected dur.) і «Пессимистическая длительность» (Pessimistic dur.)
Для розрахунку тривалості робіт необхідно натиснути кнопку «Вычисления по методу PERT» (Calculate PERT). Після цього Microsoft Project розрахує оцінку тривалості проекту на підставі середньозваженого заданих користувачем трьох значень тривалості кожної задачі (песимістичної, очікуваної, оптимістичної).
Далі можна в меню «Вид» (View) обрати пункт «Таблиця» (Table), а потім команду «Ввод» (Entry) для того, щоб з режиму PERT аналізу перейти в режим введення задач.
Структурування проекту. Дія структурування робіт проекту необхідно:
1. Установити курсор на строку таблиці, вище якої необхідно вставити підсумкову задачу (наприклад, назву етапу чи проекту в цілому) та визвати команду «Вставка → Новая задача» (Insert New Task).
2. Задати назву підсумкової задачі.
3. Виділити задачі проекту, які необхідно підпорядкувати даній підсумковій задачі.
4. Натиснути кнопку «на уровень ниже» на панелі інструментів.
Для підвищення рівня задачі у структурі проекту необхідно її виділити та натиснути на кнопку (на уровень выше).
Змістовий модуль 4. Інтегровані інформаційні системи
Лабораторна робота № 30 – 31
Тема: Автоматизація процесів бізнес-планування інвестиційних проектів та стратегічного оцінювання бізнесу
Мета: ознайомитись з можливостями використання програми Microsoft Office Excel на підприємстві для оцінки ризику інвестиційного проекту.
Методичні вказівки
Виконання аналізу ризику проекту за допомогою функцій Excel: СРОТКЛ, КВАДРОТКЛ, ЕСЛИ, ABS та ін.
Лабораторна робота № 32 – 35
Тема: Інтернет технології в діяльності підприємства
Мета: отримати навики роботи з електронною плшьлю, пошуковим та додатковими сервісами в Інтернет.
Робота з електронною поштою в мережі Інтернет.
Пошуковий сервіс в Інтернет.
Додаткові сервіси.
Методичні вказівки
Інтернет — це глобальна комп'ютерна мережа, яка складається з вузлів, серверів, з'єднань та інформаційних сервісів. Вузли мережі Інтернет розташовані по всьому світу. Користувачі підключаються до мережі з метою використання її інформаційних ресурсів. Для доступу в Інтернет користувач повинен скористатися терміналом (це зазвичай персональний комп'ютер користувача, загальнодоступний персональний комп'ютер), підключеним до певного вузла мережі (провайдера). Інформаційні сервіси мережі — це програмні засоби пошуку, зберігання, переробки та передачі інформації на запити користувачів.
Адресація об'єктів мережі Інтернет
Як і звичайне поштове відправлення, електронне відправлення теж повинно мати адреси відправника та адресата. Для цього кожному вузлу Інтернету присвоюється так звана IP-адреса чотири цілих числа з проміжку 0.255, які розділяються крапками. Наприклад, 204.146.46.133 — це IP-адреса сервера корпорації Microsoft, а 207.68.137.53 — IP-адреса сервера корпорації IBM. Для того, щоб користувачів не змушувати запам'ятовувати такі довгі послідовності чисел, для ідентифікації комп'ютерів застосовуються також доменні імена.
Доменне ім'я комп'ютера — це послідовність імен (ідентифікаторів, слів), розділених крапками. Ідентифікатор — це послідовність латинських літер, цифр та деяких розділових знаків: «—» (мінус), «_» (підкреслення), «~» (тильда). Наприклад, згадані вище корпорації мають зрозумілі та звучні доменні імена www.microsoft.com і www.ibm.com. Найчастіше таку послідовність імен можна трактувати так: www — це ім'я комп'ютера в мережі комп'ютерів корпорації, microsoft чи ibm — це назва корпорації, a com — ознака комерційної фірми (профіль діяльності організації, якій належить комп'ютер). Відмітимо, що в доменних іменах не розрізняються великі та малі літери.
Якщо від доменного імені комп'ютера по черзі відсікати ліве ім'я, то одержимо послідовність імен доменів, вкладених один в одного, як каталоги на диску. Наприклад, сервер корпорації Microsoft належить домену microsoft.com власної комп'ютерної мережі цієї фірми, а той — в свою чергу домену com комерційних організацій США. Таким чином, домен — це множина комп'ютерів або доменів нижчого рівня, об'єднаних за певною ознакою. Домени верхнього рівня стандартизовані — це або двобуквенні позначення країн світу, або трибуквенні позначення типів організацій:
com — комерційна організація;
gov — урядові організації;
edu — заклади освіти;
mil — військові організації;
net — організації, які мають відношення до мережі Інтернет;
org — організації, які не відносяться до жодної з названих категорій.
Сервіси Інтернету реалізовані згідно з архітектурою «клієнт-сервер». Ця архітектура спеціально призначена для підвищення ефективності повільних комп'ютерних мереж (до яких відноситься і Інтернет). Кожен сервіс, побудований за принципом «клієнт-сервер», складається з двох програм; програми-клієнта і програми-сервера. Програма-клієнт встановлюється на комп'ютер користувача і реалізує інтерфейсну частину сервісу: формування запитів на інформацію та відображення результатів пошуку. Програма-сервер встановлюється на вузол Інтернету з інформацією, яка може представляти інтерес для користувачів мережі. Ця інформація звичайно організується у вигляді бази даних, а програма-сервер здійснює пошук в базі даних інформації за запитами, які приходять через мережу, і поверненням результатів клієнтам.
Відмітимо, що інший принцип організації сервісу в мережі називається «файл-сервером» і годиться або для швидких (локальних) мереж, або для невеликих баз даних. При архітектурі «файл-сервера» обидві описані вище функції сервісу здійснюються однією програмою, встановленою на комп'ютері користувача. Ця програма здійснює пошук інформації безпосередньо в файлах бази даних, транспортуючи необхідні дані для здійснення пошуку через мережу на комп'ютер користувача. Проблема полягає в тому, що для знаходження необхідного блоку даних програмі часто приходиться обробити тисячі блоків проміжних даних (елементів файлів бази даних чи індексних файлів), а для цього їх потрібно попередньо транспортувати на комп'ютер користувача.
Одним з найпоширеніших сервісів Інтернету є поштовий сервіс, ним користуються практично всі учасники мережі. Деякі учасники мережі користуються лише ним. Поштовий сервіс базується на понятті поштової скриньки користувача, яка має унікальну адресу. Поштова скринька розміщується не на комп'ютері користувача, а на комп'ютері провайдера чи іншому вузлі Інтернет, на якому розміщується поштовий сервер. Тому для 12одержання електронних листів користувачу зовсім необов'язково тримати свій комп'ютер постійно включеним і під'єднаним до Інтернету. Електронні листи нагромаджуються в поштовій скриньці користувача на поштовому сервері і чекають, поки їх забере поштовий клієнт користувача.
Крім основного свого бізнесу — звичайного пошуку, Google пропонує ряд сервісів та послуг для різних потреб.
Більшість з них — веб-застосунки, що вимагають від користувача тільки наявності браузеру, в якому вони працюють, і інтернет-підключення. Це дозволяє використовувати дані в будь-якій точці планети і не бути прив'язаним до одного комп'ютера. Деякі з сервісів потребують встановлення додаткових програм (програвача Flash-графіки або клієнта для миттєвих повідомлень), крім того, для комфортної роботи необхідно високошвидкісне підключення (від 512 КБ/с для Google Video, від 256 КБ/с для Google Earth).
Переваги сервісів та послуг Google — наявність централізованого сховища даних і продуманий інтерфейс.
Сервіси Google
«Запитання та відповіді» (раніше Google Answers) — сервіс для колективного отримання відповідей на виникаючі питання.
Google Статистика пошуку — дозволяє дізнатись найбільш популярні, а також швидше за все набирали популярність запити в заданий відрізок часу.
Google AdSense — сервіс контекстної реклами, що дозволяє заробити господарям сторінок з великою відвідуваністю. Програма автоматично доставляє текстові та графічні оголошення, розраховані на веб-сайт і його зміст.
Google AdWords — сервіс контекстної реклами, працює з ключовими словами.
Google Alerts — відправлення на пошту результатів пошуку із заданою періодичністю.
Google Analytics — безкоштовний сервіс, що надає детальну статистику по трафіку веб-сайту.
Google ArtProject — інтерактивно-представлені популярні музеї світу.
Google App Engine — платформа для створення та хостингу масштабованих веб-застосунків на серверах компанії Google.
Google Apps — сервіс для використання служб Google разом зі своїм доменом.
Google Merchant Center (раніше Google Base) — дозволяє власникам контенту поміщати структуровану інформацію в сховище, автоматично отримуючи можливість пошуку за цією інформацією.
Blogger — це сервіс для ведення блогів, що дозволяє тримати на своєму хостингу не тільки програмне забезпечення, а всю інформацію: записи, коментарі та персональні сторінки в СУБД на серверах Google.
Google Bookmarks — дозволяє відзначати сайти закладками, додавати до них ярлики та примітки. По ярликах і приміток можна робити пошук, закладки зберігаються на сервері і доступні з будь-якого комп'ютера.
Google Buzz — інструмент соціальної мережі, розроблений компанією Google і інтегрований в Gmail. Інструмент припинив своє існування восени 2011 .
Google Calendar — онлайновий сервіс для планування зустрічей, подій і справ з прив'язкою до календаря. Можливо спільне використання календаря групою користувачів. Крім того, сервіс інтегрований з Gmail.
Google Checkout — сервіс обробки онлайнових платежів, що на меті спростити процес оплати онлайнових покупок. Веб-майстри можуть використовувати даний сервіс в якості однієї з форм оплати. Працює по всьому світу.
Google Cloud Print — технологія, за допомогою якої принтер підключається до інтернету, що дозволяє ряду користувачів роздруковувати документи віддалено.
Google Correlate — сервіс дозволяє дізнатися, які запити часто роблять разом із заданим.
Google Custom Search — дозволяє веб-розробникам інтегрувати пошук Google в їхні веб-застосунки.
Google Docs — веб-орієнтований застосунок для роботи з документами, що допускає спільне використання документа. Зараз замінений на Google Drive.
Google Directory (раніше Catalogs) — вміст мережі, впорядковані за тематичним категоріях. Закрився.
Google Dictionary — сервіс для перекладу окремих слів на інші мови.
Google Drive — хмарне сховище від Google з можливістю онлайн (в браузері) просмотру безлічі типів файлів (у тому числі і файлів фотошопу). Документи також можна редагувати і створювати як в Google Docs. Пропонується 5 Гб вільного місця.
Google Finance — сайт-агрегатор біржової інформації.
iGoogle (раніше Google Portal, Google Fusion і Personalized Homepage) — сервіс для створення персональних сторінок, що використовують AJAX. Підлягає закриттю 1 листопада 2013.
Gmail — безкоштовна електронна пошта з великим обсягом місця для зберігання повідомлень (більше 10.1 Гб), з доступом по POP3 і зручним веб-інтерфейсом. Також є OpenID-провайдером для всіх служб Google.
Google Groups — архів конференцій Usenet.
Google Health — являє собою онлайнову особисту медичну карту.
Google Knol — вікі-енциклопедія, що складається з авторських статей з заданих тем. Закрито в 2012 році.
Google Лабораторія — інкубатор ідей для нових сервісів, призначений для тестування інтерфейсу тощо
Google Maps — набір карт, побудованих на основі безкоштовного картографічного сервісу.
Google Maps API — інтерфейс, що дозволяє вбудовувати карти на зовнішні сайти за допомогою JavaScript.
Google Mars — карти Марса.
Google Moon — карти місяця.
Google Mobile — інтерфейс для використання застосунків Google за допомогою мобільних пристроїв.
Google News — автоматично створюваний новинний сайт, на якому зібрані заголовки більш ніж з 400 джерел новин по всьому світу: схожі статті групуються, а потім показуються згідно з особистими інтересами кожного читача.
Google Ngram Viewer — дозволяє вивести у вигляді графіка статистику вживання тих чи слів у російській, англійській, німецькій, французькій, іспанській, єврейської чи китайській літературі протягом заданого відрізка часу.
Google Notebook — веб-застосунок, що дозволяє створювати, зберігати і редагувати нотатки на сервері. Текст у нотатках може містити URL, а також містити розмітку. Частково закрито в січні 2009 року. З 11 листопада 2011 розпочнеться автоматичний експорт даних з блокнотів в Google Docs.
Google Orkut — соціальна мережа, в якій користувачі можуть вказувати свою персональну та професійну інформацію, створювати зв'язку з друзями і об'єднуватися в співтовариства за інтересами.
Google Picasa Web — персональні галереї фотографій.
Google Play — магазин застосунків від Google, що дозволяє власникам пристроїв з операційною системою Android встановлювати і купувати різні застосунки (власникам Android-пристроїв зі Сполучених Штатів і Росії також доступне придбання на Google Play книжкових видань, музики і фільмів).
Google Public Data Explorer — публічні дані та прогнози від ряду міжнародних організацій та наукових установ.
Google Public DNS — альтернативний DNS-сервер Google.
Google Reader — RSS-агрегатор, що дозволяє читати потоки новин у форматах Atom і RSS. Сервіс припинить існування з 1 липня 2013 року.
Google Talk — програма для обміну миттєвими повідомленнями (на основі протоколу XMPP) і інтернет-телефон.
Google Search History — історія пошукових запитів користувача.
Google Sites — безкоштовний хостинг, який використовує вікі-технологію.
Google Translate — система статистичного машинного перекладу слів, текстів, фраз, веб-сторінок між будь-якими парами мов.
Google Trends — частотність обраного пошукового запиту.
Google Voice — передача голосу по протоколу VoIP.
Google Wave — сайт, який об'єднує в собі функції електронної пошти, вікі, соціальної мережі, системи миттєвих повідомлень. Закрився.
Google Webmasters — інструменти для вебмайстрів.
Picnik — онлайн-сервіс для редагування фотографій. Закрито 19 квітня 2012
YouTube — відеохостинг.
Google One Pass — онлайн-магазин, де видавці можуть продавати доступ до свого контенту.
Google+ — Соціальна мережа
Google Building Maker — створення тривимірних (3D) моделей
Google Keep — сервіс для зберігання нотаток.