
- •Педагогіка
- •Предмет та завдання педагогіки як науки
- •Особливості виховання у первісному суспільстві
- •10 Загальна характеристика епохи середньовіччя. Система середньовічних шкіл
- •12.)Виховання у Давньому Римі
- •13 . Школа і педагогічна думка епохи Відродження
- •14. Виникнення перших університетів у Західній Європі та організація навчання
- •15.) Вікові періодизації і системи шкіл коменського
- •18. Педагогічні ідеї д. Локка
- •19 / 20. Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо. Вікова періодизація та система виховання ж.-ж. Руссо
- •21. Життя та педагогічна діяльність й.Г. Песталоцці
- •31. Теорія навчання й виховання й. Гербарта
- •34. Зміст та організація навчання у київській русі
- •35. Виникнення і розвиток братських шкіл в Україні
- •40. Ідея фізичного виховання Лесгафта
- •41. Теорія й практика вільного вихованння л.Толстого
- •44. Просвітницька діяльність х.Алчевської
- •48 Педагогічна діяльність та погляди сухомлинського
- •49. Ідеї Сухомлинського становлення вчителя-вихователя
- •50. Ідеї сухомлинського щодо патріотичного виховання підростаючого покоління
- •51.) Основні категорії дидактики
- •55 / 56. Структура процессу навчання
- •Поняття процесу
- •59. Закономірності та принципи навчання
- •60. Сутність методів прийомів і засобів навчання
- •63. Методи контролю і самоконтролю у навчанні
- •67. Нормативні документи змісту освіти
- •68. Напрями вдосконалення змісту освіти
- •69. Система освіти, її структура
- •73. Вимоги до сучасного шкільного уроку
- •74 Позауросні форми навчання у школі
73. Вимоги до сучасного шкільного уроку
У поглядах на вимоги до уроку варто дотримуватися двох підходів — загально педагогічного і методичного. Останній зумовлений особливостями вивчення конкретної навчальної дисципліни. Ми будемо розглядати загально педагогічні вимоги, які є основою для творчого розвитку вимог до уроку щодо особливостей фахових методик.
Загалом можна виділити такі основні групи загально педагогічних вимог до уроку: санітарно-гігієнічні, психолого-фізіологічні, дидактичні, виховні.
Санітарно-гігієнічні вимоги.
Оптимальний повітряний режим.
Поріг підвищення працездатності учнів залежить певною мірою від віку.
Фізкультурні паузи мають увійти у структуру кожного уроку
Світловий режим.
74 Позауросні форми навчання у школі
У навчально-виховному процесі використовують: семінари, практикуми, факультативи, екскурсії, індивідуальні або групові додаткові заняття, предметні гуртки, домашню навчальну роботу.
Семінарські заняття
Семінарські заняття — обговорення класним колективом підготовлених учнями доповідей, рефератів, повідомлень, головних питань з основного розділу . Семінари складаються з — самостійного вивчення учнями матеріалу та обговорення результатів їх самостійної пізнавальної діяльності. Учитель заздалегідь визначає тему, мету і завдання семінару, формулює основні та додаткові питання, розподіляє завдання між учнями. Результати самостійної роботи учні подають у вигляді плану чи тез виступу, конспекту основних джерел, доповіді чи реферату. Обговорення відбувається у формі розгорнутої бесіди, повідомлення, коментованого читання першоджерел чи доповідей. Заняття розпочинається вступним словом учителя, в якому він нагадує завдання семінару, порядок його проведення, рекомендує, на що необхідно звертати увагу, що слід записати в робочий зошит.
Практикуми
Практикум — форма навчального процесу, за якою учні самостійно виконують практичні та лабораторні роботи, застосовуючи знання, навички й уміння.
Під час практикуму узагальнюють і систематизують теоретичні знання, дбаючи про їх практичне застосування, оволодіння елементами дослідницької діяльності. Проведенню практикуму передують уроки-повторення, узагальнення та систематизації матеріалу. Для зручності їх проведення учнів поділяють на групи. Учні самостійно виконують завдання, роблячи певні розрахунки й обчислення, креслення, проводячи спостереження, розв'язуючи геометричні задачі тощо. Практикум завершується обговоренням і теоретичним обґрунтуванням одержаних результатів.
Факультативні заняття
Факультатив (лат. facultatis — необов'язковий) — навчальний курс, не обов'язковий для відвідування.
Факультативні заняття впроваджено в шкільну практику як форму диференційованого навчання. Для факультативів розроблено варіанти програм, навчальні посібники. За освітніми завданнями виділяють такі види факультативів: з поглибленого вивчення навчальних предметів; з вивчення додаткових дисциплін; з вивчення додаткової дисципліни з одержанням спеціальності; міжпредметні факультативи.
Факультативи доручають, як правило, найдосвідченішим педагогам. Можливе запрошення для ведення факультативів фахівців з вищих навчальних закладів, наукових інститутів.
Навчальна екскурсія
Навчальна екскурсія — форма організації педагогічного процесу, спрямована на вивчення учнями поза межами школи і під керівництвом учителя явищ, процесів через безпосереднє їх сприймання.
Екскурсія є складною формою навчально-виховної роботи. Вона відкриває можливості для комплексного використання методів навчання, збагачує знаннями учнів і самого вчителя, допомагає виявити практичну значимість знань, сприяє ознайомленню учнів з досягненнями науки, є ефективним засобом виховання учнів, зокрема їх емоційної сфери. Екскурсії поділяють: за змістом (виробничі, історичні, географічні, краєзнавчі); за часом (короткотермінові, тривалі); за відношенням до навчальних програм (програмні та позапрограмні).
Додаткові групові, індивідуальні заняття.
Предметні гуртки
Проводять у післяурочний час або в групі подовженого дня. їх призначення — компенсувати відставання окремих учнів. Додаткові заняття з відмінниками проводять під час їх підготовки до предметних олімпіад, вступу до вузів. Спеціальним видом таких занять є уроки вдома з прикутими до ліжка хворими дітьми. Вчитель сам обирає методику проведення таких занять, їх періодичність і тривалість, готує до них матеріали
Предметні гуртки — науково-освітні гуртки, організовані з метою розширення й поглиблення знань учнів з різних предметів навчального плану школи й розвитку в них інтересу до відповідних галузей науки, художньої літератури й мистецтва, техніки тощо.
Вони посідають важливе місце серед позаурочних форм навчання. Створюють їх у школі відповідно до навчальних предметів (математичні, фізичні, літературні та ін.), керують ними учителі на громадських засадах.
Під час занять у гуртках педагог не повинен забувати про громадянське, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання учнів. Слід також дбати про організованість і дисципліну, активність і самостійність учнів. Всі гуртки працюють двічі на місяць. Очолюють їх ентузіасти-педагоги, батьки.
Домашня навчальна робота учнів
Домашня робота — самостійне виконання учнями навчальних завдань після уроків.
Їх виконують не тільки вдома, а й у школі, зокрема, в групах подовженого дня. Необхідність домашніх завдань зумовлена тим, що знання, навички й уміння засвоюються не відразу, а через періодичне повторення. Крім того, лише в домашній роботі учень може якнайкраще виявити, випробувати свої можливості, набути уміння самостійно вчитися, переборювати труднощі.
Домашні завдання мають бути чітко сплановані, своєчасно повідомлені на уроці. Вчитель повинен визначити зміст домашнього завдання, провести інструктаж щодо його виконання, систематично перевіряти, оцінювати їх виконання.