Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Частина ІІІ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
185.86 Кб
Скачать

Розвиток періодонту і кісткової альвеоли.

Утворення періодонту відбувається з мезенхіми зубного мішечка паралельно з утворенням кореня зуба. Після утворення цементу з мезенхімних клітин внут­рішнього шару зубного мішечка, решта клітин, які містяться в зовнішньому шарі, періодонтобластичиій пластинці, дають початок щільній сполучній тканині періодонту. Пучки колагенових волокон періодонту (періцементу) одним кінцем замуровуються в основну речовину цементу, другим переходять до основної речовини альвеолярної кістки. Завдяки цьому корінь щільно прикріплюється до стінки кісткової альвеоли.

Кісткові альвеоли виникають у ході розвитку верхньої і нижньої щелеп. Верхня щелепа має десмогениий шлях розвитку (мезенхіма — кістка), у нижній щелепі спочатку в мезенхімі розвивається її хрящова модель (меккелів хрящ). Але хрящ прямо не перетворюється в кістку, а дегенерує, і на його місці внаслідок десмогенного скостеніння навкруги залишків меккелевого хряща виникає з двох закладок нижня щелепа. Таким чином, меккелевий хрящ не окостеніває, а зазнає зворотнього розвитку і, нарешті, зникає.

Процес прямого остеогенезу (десмогенне скостеніння) відбувається, в основ­ному, шляхом утворення спочатку первинної, "перетинчастої", остеоїдної кісткової тканини з наступним відкладенням в ній солей кальцію, фосфору і т.п. Він перебігає в чотири стадії.

I стадія - утворення скелетогенного острівця. У місцях розвитку майбутньої кістки відбувається вогнищеве розмноження мезенхімальних клітин і васкуляризація цієї ділянки.

II стадія - диференціація клітин остеогенного острівця на остеобласти і остеоцити. Ці клітини продукують оксифільну міжклітинну речовину з колагеновими фібрилами. Остеобласти функціонують надзвичайно інтенсивно, оточують себе міжклітинною речовиною, тим самим ніби "замуровуючись". Такі клітини втрачають здатність розмножуватись і перетворюються в остеоцити. Решта остеобластів розташовується на периферії острівця, ділиться і поповнює популяцію цих клітин.

III стадія - кальцифікація міжклітинної речовини. У результаті цього процесу утворюються кісткові перекладинки або балки, формується ретикулофіброзна кісткова тканина.

IV стадія — заміна вторинною губчастою кісткою, або пластинчастою кістковою тканиною.

Прорізування молочних зубів.

Молочні зуби починають прорізуватись в дитини у віці 6 - 8 місяців. До цього часу закінчується розвиток коронки молочного зуба і починається формування його кореня. Одночасно з цим відбувається ряд змін у тканинах, які оточують зуб. Сполучна тканина ясен, що лежить на шляху пересування зуба, який прорізується, поступово стискається і атрофується. Редукований емалевий епітелій, який покриває коронку зуба, стикається з епітелієм ясен і зливається з ним. Слід за цим відбувається прорив епітелію над верхівкою коронки і вона з'являється в порожнині рота. З прорізуванням зуба довкола нього по краю ясен епітелій порожнини рота переходить у редукований емалевий епітелій. Він покриває ділянки коронки, які ще не прорізалися.

Одна з перших теорій, які пояснювали прорізування зубів, запропонована Хантером (1870). Він вважав, що причиною прорізування зубів є ріст і розвиток їх коренів. Корені, які ростуть, впираються в нерухоме дно кісткової альвеоли і ніби виштовхують зуб із неї.

Під час прорізування коронка вкрита залишками амелобластів та інших клітин емалевого органу, які в цей час утворюють декілька шарів кубічного епітелію. Кісткова тканина над коронкою резорбується. Залишки епітелію емалевого органу зшиваються з епітелієм порожнини рота, утворюючи щільний епітеліальний вузол. Його центральні клітини дегенерують, внаслідок чого формується канал проростання, через який проходить коронка. Таким чином, підчас прорізування зуб практично не контактує зі сполучною тканиною власної пластинки слизової оболонки, не руйнує її структури зокрема, кровоносних судин. Саме тому процес прорізування зуба не супроводжується кровотечею.

У процесі прорізування над емаллю утворюється кутикула за рахунок залишків епітелію емалевого органу і епітелію слизової оболонки порожнини рота. Кутикула забезпечує зв'язок емалі з яснами. Від щільності зубо-ясенного з'єднання залежить нормальний стан і ясен, і періодонту.

На противагу цьому, Ясвоїн (1929, і 936) вважав, що не ріст кореня викликає прорізування зуба, а, навпаки, корінь розвивається в зв'язку з прорізуванням. Причина прорізування, на його думку, закладена в самій тканині зубного сосочка, яка диференціюється. Клітини мезенхіми перетворюються в дентинобласти, фібробласти. Останні виробляють велику кількість основної речовини, об'єм тканини на верхівці сосочка збільшується, створюється тиск всередині зубного зачатка, що примушує зуб рухатись до вільного краю ясен. Момент повного прорізування коронки співпадає з часом остаточного формування пульпи зуба. Кац (1940) вказує, що однією з причин прорізування є відкладання утвореної кісткової тканини на дні зубної альвеоли і довкола зуба, що розвивається, - попереду і позаду від зубного зачатка при одночасному зростанні напруження в базальній його частині. Підвищення внутрішньососочкового тиску і наростання кісткової тканини на дні альвеоли викликають рух зубного зачатка в бік меншого опору.

Останнім часом привернули до себе увагу особливості будови періодонтальної зв'язки. Фібробласти, які знаходяться в її складі, розташовуються ланцюжками, сполучаючись між собою за допомогою десмосом. У них добре розвинені елементи цитоскелету з особливо вираженою сіткою актинових філаментів. Останні зв'язані з певними ділянками цитолеми, до яких приєднується фібронектин (адгезивний глікопротеїн позаклітинного матриксу) і колагенові волокна. Така конструкція передбачає можливість скорочення фібробластів. Зусилля, яке розвивається при цьому, передається на ділянки прикріплення колагенових волокон. У результаті зуб може рухатися відносно стінок зубної альвеоли.

Однак прорізування зубів не можна пояснити тільки впливом місцевих фак­торів. Як і інші біологічні процеси, воно відбувається під впливом нейрогумораль­них факторів, тобто, це багатофакторне явище.

Терміни прорізування молочних зубів:

6-8місяць - медіальні різці,

8-10 місяць - латеральні різці,

16-20місяць - ікла,

10-16місяць - перші кутні,

20-30 місяць - другі кутні зуби.