22. Філософський кросворд
Питання:
По горизонталі: 1. Філософська точка зору, яка наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) у пошуках правди. 2. Термін, що вживається для позначення філософських вчень про надчуттєві, недоступні досвідові начала буття; протилежний діалектиці спосіб мислення й метод пізнання, який розглядає предмети і явища поза їх внутрішнім зв'язком і розвитком. 3. Морально-етичний принцип, що полягає в нехтуванні інтересами суспільства та інших людей заради особистих інтересів. 4. Римський політик, філософ, оратор. 5. Крайня форма суб'єктивного ідеалізму, згідно з якою єдиною реальністю є свідомість суб'єкта, його «Я», а об'єктивна дійсність – продукт свідомості. 6. Певний рівень психічного відображення дійсності, для якого характерна мимовільність виникнення й перебігу, відсутність свідомого контролю й регулювання. 7. Релігійно-філософська проблема пояснення існуючого у світі зла. 8. Природний шлях речей в давньокитайській філософії. 9. Релігійно-легендарний твір, який церква визнавала канонічним і забороняла; виник на межі нашої ери в елліністичному давньоєврейському і давньосирійському середовищі, а також на християнському Сході. 10. Душевний спокій, незворушність, безтурботність, якої досягає мудрець. 11. Образ, норма поведінки, що історично склалася або її спеціально встановили, за якої спосіб виконання дій строго канонізується і має символічний характер. 12. Стан переходу в абсолютну пустоту, небуття, спокій. Виникає в результаті відмови живої істоти від усіх пристрастей, бажань, почуттів. Центральне поняття буддизму і джайнізму. 13. У християнських моделях світогляду есхатологічного спрямування – опонент, противник Ісуса Христа. 14. Всесвіт як єдине ціле. Поняття походить з Стародавньої Греції, де це слово вживалося для позначення встановленого Богом всесвітнього Порядку на противагу Хаосу – всесвітньому Безладу. 15. Термін, запроваджений стародавніми філософами, який означає сходження нижчих форм буття з вищого буття – єдиного універсального непорушного начала. 16. Протилежний ідеалізмові філософський напрям, який виходить з того, що природа, буття, матерія є первинними, а свідомість, мислення, дух – вторинними. 17. Учення, предметом пізнання якого є Бог. 18. Давньогрецький філософ досократського періоду, математик, астроном, засновник іонійської школи натурфілософії, купець і політичний діяч. 19. Властивість предмета, притаманна йому лише в деяких станах, на відміну від атрибута – невід'ємної властивості предмета у всіх його станах. 20. Суспільний індивід – людина, що перебуває на краю, на межі різних систем – культур, соціальних цінностей, і яка зазнає їх суперечливого впливу. В індивідуальному сенсі – це особа, що має групову приналежність без групової ідентифікації. 21. «Первісні уявлення» або «універсальні форми думки», які є цеглинами, з яких складається колективне несвідоме. 22. Історично перша світоглядна форма відображення дійсності, є духовно-практичним засобом освоєння форм суспільної життєдіяльності, форм взаємовідношення людини і природи, людини й суспільства. 23. Давньогрецький вчений-енциклопедист, філософ і логік, засновник класичної логіки. 24. Напрям у сучасному мистецтві, творчість осіб або груп, яка суперечить усталеним філософським, етичним, естетичним кодам соціуму й скеровується на самовираження. 25. Одна з радикальних версій суспільного ідеалу, сполучена з міфом про досяжність загальної рівності людей на основі багатовимірного й безмежного достатку. 26. Твердження, що не має ніякого смислу в межах певної теоретичної системи, принципово несумісне з нею. 27. Заперечення загальноприйнятих цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. 28. Давньогрецький філософ-кінік. Його метою була «шокова терапія». За її допомогою він змушував людей думати. 29. Філософська категорія, що позначає: 1) все, що реально існує; 2) те, що існує як істинне, на відміну від видимого; 3) реальність, яка існує об'єктивно, поза свідомістю людини і незалежно від неї; 4) загальний спосіб існування людини.
По вертикалі: 1. Чуттєве сприйняття предметів. 2. Багатобожжя, віра в багатьох богів. 3. Термін схоластичної філософії, яким позначали намір, мету, спрямованість свідомості, мислення на якийсь предмет. 4. Одна з теоретичних засад фрейдизму, загальна теорія й метод лікування нервових і психічних захворювань, запропоновані З. Фрейдом в кінці XIX – на початку XX ст. 5. Позначення ідеалістичних філософських течій, що виходили з вчення Г. Гегеля і розвивали його ідеї. Виникло в Німеччині в 30-40-х роках XIX ст. 6. Термін, який у психології мистецтва й естетиці використовують для позначення сутності естетичного переживання. У давньогрецькій філософії тлумачили як очищення душі від пристрастей, від чуттєвих прагнень, насолоду очищення душі під впливом мистецтва. 7. Розділ богослов’я, що займається тлумаченням біблійних текстів. 8. Український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог. 9. Напрямок наукової діяльності, пов'язаний із дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і релігійних текстів. 10. Філософське поняття, що позначає об'єкт у його цілісності, без розчленування на складові частини, цілісна структура, яка формується у свідомості людини при сприйнятті об'єктів або їхніх образів. 11. Термін давньогрецької філософії, що вживається в значеннях «слово», «сенс», «судження», «пропорційність», «основа», «розум» і набув значення об'єктивної закономірності, необхідності. 12. Поняття постмодернізму, яке означає: відображення базової реальності; приховує й спотворює базову реальність; приховує відсутність базової реальності; не має ніякого відношення до будь-якої реальності. 13. Давньогрецький філософ-матеріаліст, засновник атомістичної гіпотези пояснення світу. 14. Напрям у філософії XX ст., що позиціонує й досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. 15. Філософська дисципліна, у якій досліджується знання як таке, його будова, структура, функціонування і розвиток. 16. В індійської філософії – колесо перероджень індивідуальної душі. 17. Концепція, за якою хід подій у природі, суспільстві, житті кожної людини наперед визначено Богом, його волею. 18. Філософська доктрина, яка стверджує, що всесвіт є ідентичним із Богом. 19. Психоемоційний стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. 20. Одне з основних понять давньогрецької філософії, що означало узагальнення всіх актів свідомості й мислення, усіх смислових, розумових і мисленнєвих закономірностей, що їм підпорядковані космос і людина. 21. Несвідомий сексуальний потяг у вченні З. Фрейда. 22. Те, що ні від чого не залежить, безвідносне. Вічна, нескінченна першооснова світу. 23. Логічне визначення змісту якогось поняття. 24. Людина, яка займається сталкінгом тобто вирішенням широкого спектру задач – від дослідницьких до пов'язаних з етичними нормами та нормами поведінки в суспільстві. 25. Поняття, яке використовували в історії філософії й культури для характеристики примату ідеального над матеріальним. 26. Релігійно-філософське вчення про духовне пробудження, яке виникло близько VI століття до н. е. в Давній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама. 27. Негативне ставлення до освіти і прогресу, відсталість, реакційність. 28. Просвітлена істота в буддизмі, що прагне досягнути стану Будди заради спасіння всіх живих. 29. Філософський термін для позначення об'єктивного світу як цілісності, що перебуває в постійному саморусі й кожна частина якої є ланкою в нескінченному ланцюгу розвитку матерії. 30. Спосіб мислення, загальна духовна налаштованість й установка індивіда (соціальної групи) щодо навколишнього світу. 31. Філософський напрям етики, який вважає радість від фізичного задоволення вищим благом й умовою щастя в житті. 32. Пригнічений стан духу, почуття образи, безнадійності та розчарування, що супроводжується загальним занепадом сил. Духовна чи фізична апатія, що має характер безнадійного суму. 33. Християнський теолог, філософ, учений, представник ранньої патристики. Один зі східних «батьків церкви». Засновник біблійної філології. Автор терміну «боголюдина». 34. Поняття давньогрецької філософії, введене Левкіппом для позначення найдрібніших, далі вже неподільних одиниць буття, з яких складаються всі речі. 35. Почуття, що виникає в людини при здійсненні вчинків, що перечать вимогам моралі, принижують гідність особи.
ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Навчальна програма з філософії 5
Розділ 2. Робоча програма з філософії 11
Розділ 3. Методичні рекомендації та завдання для самостійної
роботи студентів 24
* До теми № 1. Сутність філософії та її призначення 24
Методичні поради 24
Завдання для самостійної роботи 27
* До теми № 2. Історичні типи філософії 28
Методичні поради 28
Завдання для самостійної роботи 61
* До теми № 3. Тенденції розвитку сучасної філософії 65
Методичні поради 65
Завдання для самостійної роботи 68
* До теми № 4. Філософія в Україні: традиції та особливості 70
Методичні поради 70
Завдання для самостійної роботи 75
* До теми № 5. Філософське вчення про буття 77
Методичні поради 77
Завдання для самостійної роботи 80
* До теми № 6. Діалектика як вчення про розвиток та її
альтернативи 82
Методичні поради 82
Завдання для самостійної роботи 84
* До теми № 7. Людина, її соціально-діяльна, творча сутність 86
Методичні поради 86
Завдання для самостійної роботи 88
* До теми № 8. Буття і свідомість 90
Методичні поради 90
Завдання для самостійної роботи 91
* До теми № 9. Філософія пізнання 93
Методичні поради 93
Завдання для самостійної роботи 95
* До теми № 10. Основні засади філософського розуміння суспільства 96
Методичні поради 96
Завдання для самостійної роботи 98
Література 100
Додаток № 1. Перелік питань до екзамену 110
Додаток № 2. Філософські кросворди 116
Навчально-методичне видання
Видриган Микола Володиимрович – кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
ФІЛОСОФІЯ
Навчально-методичний посібник
для допомоги студентам в організації самостійної роботи
під час вивчення навчальної дисципліни «Філософія»
Редактор: доцент Т. В. Щербина
Комп’ютерне верстання: С. Ф. Старов
Підписано до друку 20.05.2014. Формат 60х84/16
Ум. друк. арк. 6,0. Тираж 300 пр. Зам. № 5025
Видавець і виготовлювач
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Адреса: бульвар Шевченка, 81, м. Черкаси, Україна, 18031
Тел. (0472) 37-13-16, факс (0472) 35-44-63,
e-mail: vydav@cdu.edu.ua, http://www.cdu.edu.ua
Свідоцтво про внесення до державного реєстру суб’єктів видавничої справи ДК № 3427 від 17.03.2009 р.