10. Філософський кросворд

Питання:

1. Відомий німецький філософ, засновник німецького екзистенціалізму.

2. Суб’єктивно-ідеологічна теорія, згідно з якою існує лише людина і її свідомість, а об’єктивний світ, у тому числі й люди, існують лише у свідомості індивіда.

3. Науково-філософський напрямок, протилежний ідеалізму.

4. Філософська категорія, що виражає обмежену єдність якісної й кількісної визначеності предмета або явища.

5. Вірування в душу й духів, які нібито впливають на життя людей, тварин, на предмети і явища навколишнього світу.

6. (Від грецького – одиниця) – філософський термін, що означає структурну, субстанційну одиницю буття.

7. Процес виникнення й розвитку людини як суспільної істоти.

8. Засновник стоїцизму.

9. Термін, який означає, на противагу феномену, сутність, яка досягається лише розумом.

10. Одне із основних понять античної філософії, що означає світову концентрацію всіх існуючих взагалі актів свідомості й мислення.

11. Найвища, притаманна лише людині, форма відображення об’єктивної дійсності.

11. Філософський кросворд

Питання:

По горизонталі: 1. Вчення про Бога, богослов’я – систематизація віровчень конкретної релігії. 2. Один із елементів свідомості, якому властиве творче оперування абстракціями та рефлексією. 3. У буденній мові унікальне явище; у філософії – чуттєві дані, взяті безпосередньо, як самі по собі. 4. Твердження, яке заперечує тезу. 5. Філософське вчення про буття. 6. Співвідносна зі змістом категорія діалектики. 7. У вченні неоплатоніків «випромінювання» вищими формами буття нижчих. 8. Категорія діалектики, співвідносна з формою. 9. Явище матеріального чи духовного характеру, що володіє позитивною значимістю, тобто здатністю задовольняти ту чи іншу людську потребу. 10. Найзагальніші поняття, що відображають основні властивості й закономірності явищ об’єктивної реальності. 11. Метод пізнання, який полягає в поєднанні частин у ціле.

По вертикалі: 1. Учні та послідовники Аристотеля (назва походить від звички висловлювати свої думки і вчення під час прогулянки в саду). 2. Категорія діалектики, у яку переходить інша категорія – кількість. 3. Знання набуте в процесі досвіду. 4. Дух, душа, активне свідоме начало в індійській ведичній традиції. 5. Філософський принцип, згідно з яким людина вважається центром Всесвіту. 6. Наука про закони та форми людського мислення. 7. Світогляд, який вихідним вважає два рівноправні та протилежні начала. 8. Логічний умовивід від часткового, одиничного до загального. 9. Інтегроване поєднання нових якостей, які не властиві окремими частинам, але виникають у результаті їхньої взаємодії в певній системі зв’язків.

12. Філософський кросворд

Питання:

По горизонталі: 1. Проблема, що важко піддається вирішенню, пов'язана із суперечністю між даними спостереження і досвідом та їх аналізом у мисленні; суперечність у міркуванні, корені якої перебувають за межами логіки 2. Система узагальнених поглядів на світ і місце людини в ньому, на відношення людей до навколишньої дійсності і самих себе, а також, зумовлені цими поглядами, їхні переконання, ідеали, принципи пізнання й діяльності. 3. Розділ філософії, вчення про буття, у якому досліджуються основи, принципи буття, його структура й закономірності. 4. Мистецтво тлумачення текстів, вчення про принципи їхньої інтерпретації; екзегетика. 5. Елемент психіки, одне з основних понять філософії, соціології й психології, що позначає людську спроможність ідеального відтворення дійсності в мисленні. 6. Твердження, яке при побудові теорії прийняте за очевидну істину, на якій ґрунтуються інші твердження. 7. Учення про сукупність теологічних, філософських і політико-соціальних доктрин християнських мислителів ІІ-VІІ ст. ст. – так званих батьків церкви. 8. Учення про цінності. 9. Направлення розвитку, для якого характерний перехід від нижчого до вищого, від менш досконалого до більш досконалого. 10. Віра в одне єдине божество, у єдиного бога, єдинобожність. 11. Моральний принцип, в основі якого – бажання блага іншому. Протилежний егоїзму. 12. У давньогрецькій філософії — світовий розум, закон (Геракліт); у неоплатоніків і гностиків — думка і слово Бога. 13. У вченні неоплатоніків «випромінювання» вищими формами буття нижчих. 14. Різновид прагматизму, прибічники якого вважають свідомість (за Дьюї, інтелект) одним із засобів пристосування до мінливих умов середовища, а тому логічні поняття, ідеї, наукові закони, теорії – лише інструменти (звідси й назва), знаряддя.

По вертикалі: 1. Процес відображення й відтворення дійсності в мисленні суб'єкта, результатом якого є нове знання про світ. 2. Те ж, що теорія пізнання. 3. Світогляд і світосприйняття, а також відповідні поведінка й специфічні дії (культ), засновані на вірі в існування бога або богів, надприродного. 4. Філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу й досягнення істини; обмежує роль науки лише пізнанням явищ. 5. Напрямок у теорії пізнання, згідно з яким відчуття, сприйняття – основа і головна форма вірогідного пізнання; протистоїть раціоналізму. 6. Античний принцип життєрозуміння, пізніше в етиці – принцип тлумачення й обґрунтування моралі, за яким щастя (блаженство) є найвищою метою життя. 7. Нісенітниця, позбавлена сенсу дія. У філософії А. Камю – одне з головних понять, яке характеризує життя людини. 8. Непослідовність у міркуваннях, зумовлена порушенням законів логіки. 9. Філософська концепція, яка всі світоглядні проблеми (що таке світ, суспільство, Бог та ін.) розглядає крізь призму людини. 10. Релігійне і філософське вчення, що ототожнює Бога і Світове ціле. 11. Логічний умовисновок від часткового, одиничного до загального. 12. Учення, в основу якого покладено заклик відмовитися від національного суверенітету, національних традицій і культури задля абстрактного поняття вселюдської культури й традицій.