Завдання для самостійної роботи.

• Питання для самостійного вивчення:

1. Сутність пізнання.

2. Суб’єкт, об’єкт та предмет питання.

3. Діалектика чуттєвого та раціонального в пізнанні.

4. Форми і методи чуттєвого пізнання, їх зміст і характеристика.

5. Форми і методи раціонального пізнання, їх зміст і характеристика.

6. Форми і методи наукового пізнання.

7. Поняття наука. Класифікація наук.

8. Інтуїція і її роль у пізнанні.

• Питання для самоконтролю:

1.Що таке гносеологія і її місце у філософії?

2. Що таке знання та пізнання?

3. Як у сучасній гносеології визначається суб’єкт, об’єкт та предмет пізнання?

4. У чому полягає сутність діалектики чуттєвого та раціонального?

5. У яких формах і якими методами здійснюється чуттєве, раціональне і наукове пізнання?

6. Що таке наука? Які її види і функції?

7. Що є істина? Які її критерії?

8. Яку роль відіграє інтуїція у пізнанні?

• Висловіть свою думку щодо таких дискусійних питань:

1. Чи можливо пізнати світ, чи він є непізнаним?

2. Чи ідентичні поняття «об’єктивна реальність» і «об’єкт пізнання»?

3. Чи існує абсолютна істина?

• Питання для творчих робіт:

1. Агностицизм та його історичні форми.

2. Філософія І. Канта про діяльнісну основу пізнання.

3. Марксизм про практику як основу пізнання.

4. Еволюція уявлень про істину в історії філософії.

5. Методологія філософського пізнання.

6. Роль інтуїції в пізнанні.

Література

• Джерельна база: 2, 3, 13, 42, 47, 50, 54, 55, 58, 76, 77, 82, 84

• Підручники та посібники:

– 24, 34, 28, 14, 32, 18.

– 23, 29, 8, 19, 20, 31, 33.

• Статті з фахових журналів.

ІІ. Скласти словник філософських понять.

Теорія пізнання (гносеологія або епістемологія); агностицизм; пізнання; знання; суб’єкт, об’єкт і предмет пізнання; чуттєве пізнання; раціональне пізнання; наука, наукове пізнання; інтуїція; істина.

До теми №10. Основні засади філософського розуміння суспільства (соціальна філософія) Методичні поради

1. Для людини посередником між світом або природою виступає суспільство. Так склалося, що людство на Землі живе окремими великими групами згуртованими певними об’єднуючими «началом», тобто у конкретних суспільствах. Розуміння терміну суспільства в такому плані, є розуміння у вузькому значенні. Суспільством називають людство в цілому – це розуміння терміну суспільства у широкому значенні. Ще термін суспільство в широкому значенні вживається за ознакою належності до певної історичної епохи – античне суспільство, середньовічне суспільство, буржуазне або індустріальне суспільство тощо.

Окрема людина, окреме суспільство, суспільство в цілому не може існувати без природи чи поза природою. Тому цілком логічно, що розгляд питання про суспільство потрібно починати з його основи – природи, з розгляду питань про взаємодію суспільства і природи. Тут термін природи буде розглядатися в двох значеннях – широкому і вузькому, а термін суспільство – у широкому.

1.1. Вивчаючи питання про суспільство як частину природи слід простежити думку філософів від античності до новітнього часу про природу і в яких стосунках вона перебуває з суспільством. Визначити поняття «природа» з точки зору сучасної філософії. Зрозуміти, що означає термін природа у вузькому і широкому значеннях.

1.2. Далі слід з’ясувати, що собою являє вчення про біосферу і ноосферу, а звідси простежити діалектику взаємозв’язку між природою і суспільством, що їх єднає і що є відмінного. Для цього потрібно розглянути основні напрямки впливу природи на суспільство і напрямки зворотного впливу суспільства на природу.

2. Розкриття поняття суспільства слід починати з вивчення основних підходів до визначення моделі суспільства в різні історичні епохи (релігійно-міфологічна, теологічна, натуралістична, методологічного індивідуалізму). Далі слід визначити такі характерні риси, які обов’язково повинні бути властиві певній сукупності людей, щоб вона мала право називатися суспільством, і через ці характерні риси дати дефініцію суспільства.

3. Окремо потрібно з’ясувати поняття соціального. Так як суспільство, і все що зв’язано з його життям, з його структурою і структурними елементами – це соціальні реальності, які в свою чергу, складаються з багаточисельних соціальних фактів матеріального і духовного характеру.

4. Суспільство (будь-яке конкретне суспільство) є завжди складною соціальною системою (тобто сукупністю соціальних елементів зв’язаних і взаємодіючих один з одним, що складають те єдине ціле, що називається суспільством). Тому потрібно показати і охарактеризувати ці елементи на всіх трьох рівнях організації системи: на макрорівні (соціальна структура суспільства, система соціальних інститутів, соціальний механізм суспільства, соціальні процеси, соціальні відносини), на мезорівні (соціальні групи, соціальні інститути, елементи соціального механізму, окремі соціальні процеси, окремі соціальні відносини), на макрорівні (окремі люди як члени суспільства).

5. Основними сфера життєдіяльності людей у суспільстві (економічній політичній, духовній, соціальній), потрібно дати визначення та коротку характеристику.

6. Далі слід визначитися з поняттями цивілізація, культура, культурні цінності, суспільний прогрес і його рушійні сили, розкрити зміст цих понять і дати коротку характеристику.

7. Розглядаючи формаційну концепцію суспільства слід спочатку визначитися з категорією запропоновану К. Марксом і Ф. Енгельсом – суспільно-економічна формація, а потім показати і охарактеризувати запропоновану марксизмом концепцію діалектичного розвитку людства шляхом переходу від однієї суспільно-економічної формації до наступної.

8. Розглядати цивілізаційну концепцію розвитку слід опираючись на поняття цивілізація, культура – виокремити культурно-історичні типи серед окремих чи сукупності суспільств, які запропонували М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі.