Завдання до самостійної роботи

• Питання для самостійного вивчення:

1. Поняття «людина», «індивід», «особливість».

2. Колективність, праця, мова, свідомість як основні чинники становлення особистості.

3. Діяльність як специфічно-людський спосіб відношення до світу.

4. Творчість як вищій вияв діяльності: філософська концепція творчості, види творчості.

• Питання для самоконтролю:

1. Які ви знаєте основні риси панівного розуміння людини в епоху античності, середньовіччя, Нового часу, в німецькій класичній філософії?

2. Які сучасні концепції людини вам відомі?

3. Які існують гіпотези виникнення людини?

4. У чому полягає сутність та призначення людини?

5. Що означають поняття «людина», «індивід», «особистість»?

6. Чому колективність, праця, мова і свідомість є основними чинниками становлення особистості?

7. Що таке «соціалізація»?

8. З яких елементів в процесі соціалізації утворюється структура особистості?

9. Що таке дія, діяльність, практика?

10. В чому полягає соціально-діяльна сутність людини?

11. Чому творчість є вищим виявом життєдіяльності людини?

12. В чому полягає філософська концепція творчості?

13. Які є види творчої діяльності людей і в чому їх сутність?

14. Що таке воля, свобода і сваволя як філософське поняття, і як вони взаємозв’язані між собою?

• Висловіть свою думку щодо таких дискусійних питань:

1. У чому виражається цілісність людини і чи є людина у сьогоднішньому світі цілісним явищем?

2. Чи можна говорити про біо-соціальну сутність людини?

3. Чи може бути людина істотою бездіяльною?

4. Чи може бути свобода без свавілля?

5. Чи може виконувати свавілля позитивні функції?

• Питання для творчих робіт:

1.Людинознавство і роль філософії в його становленні.

2. Співвідношення в людині природного, суспільного і духовних начал.

3. Людина як об’єкт і суб’єкт історичного процесу.

4. Поняття «соціального» у філософії.

5. Вплив колективності, праці, мови і свідомості на становлення особистості.

6. Інтерпретація проблеми «людина-космос», «людина-поліс» в античній філософії.

7. Людиноцентризм у філософії Відродження.

Література

• Джерельна база: 2, 3, 5, 6, 48, 50, 63, 72, 74, 83, 84

• Підручники та посібники:

– 36, 14, 24, 8, 32, 28.

– 23, 29, 1, 2, 8, 9, 18, 31, 33, 34.

Статті з фахових журналів.

ІІ. Скласти список філософських понять.

Людина, особистість, дія, діяльність, праця, практика, цілепокладання, творчість, воля, свобода, сваволя (свавілля), соціалізація, потреба, мотив, цінності, ціннісні орієнтації, мета.

До теми № 8. Буття і свідомість. Методичні поради

Серед фундаментальних філософських проблем одне із центральних місць належить проблемі свідомості. Хоча свідомість є об’єктом вивчення психології, фізіології, медицинських наук, кібернетики тощо, вона не лише важлива, а й продовжує залишатися надзвичайно складною, оскільки до цього часу повністю не з’ясовані процеси пов’язані з виникненням живого і неживого, з переходом від чуттєвого пізнання до абстрактного мислення та ін. філософія прагне до цілісного, системного осягнення даної проблеми.

1. Так як побудова будь-якої наукової теорії, зокрема й теорії свідомості, потребує, насамперед, визначення вихідних орієнтирів, необхідно вибрати якусь з двох світоглядно-методологічних позицій – ідеалістичну чи матеріалістичну. Цьому допоможе короткий екскурс в історію філософської думки. Спочатку бажано звернутися до поглядів Сократа і Платона, потім відстежити погляди представників ідеалістичної і матеріалістичної лінії у філософії, а також дуалістів (Р. Декарт, І. Кант, П’єр Тейяр де Шарден), вульгарних матеріалістів (К. Фохт, Л. Бюхнер, Я. Молешотт), представників гілозоїзму, феноменології, екзистенціалізма, герменевтики, психоаналіза, філософії життя, структуралізма, постмодернізма.

2. Сучасний матеріалістичний підхід до розкриття проблеми свідомості з необхідністю ставить питання про можливість походження свідомості у ході розвитку матерії, що підтверджується багатьма знаннями, отриманими фізиками, хіміками, біологами, фізіологами, психологами та ін. вченими. Ідеалістичний підхід же базується тільки на вірі в те, що свідомість – це атрибут Абсолютного Духу, Ідеї чи Розуму.

3. Далі слід відповісти на питання про те, на основі яких властивостей матерія здатна породжувати ідеальне, якою є та внутрішня сила закладена в матерії, яка закономірно в ході еволюційного розвитку неживого й живого на Землі, спонукала до виникнення розуму, волі, почуттів і емоцій, тобто свідомості. Це означає, що потрібно пізнати таку філософську категорію як відображення і її форми (фізикомеханічне відображення, фізіологічне, психічне).

4. Останню, найвищу форму відображення – свідомість, необхідно починати вивчати з природно-біологічних і соціальних передумов її виникнення. Потім дати філософське визначення поняттю свідомість і встановити її структуру.

5. В зв’язку з тим, що свідоме є одним з двох видів психіки, які взаємозв’язані нерозривно один з одним потрібно торкнутись проблеми несвідомого – дати визначення поняттю несвідоме, і розкрити його структуру. Зв’язком, своєрідним місточком між свідомим і несвідомим є підсвідоме. Що це таке, теж необхідно визначити.

6. Крім категорії свідомість існує ще й така категорія, як суспільна свідомість. Потрібно дати їй визначення, встановити її суб’єктів, структуру (з точки зору суб’єкта (або її носія), з історичної, за епохами, виходячи з різних форм діяльності, за рівнем та глибиною проникнення у дійсність).

7. Більш детально слід зупинитися на структурі свідомості за рівнем та глибиною проникнення у дійсність, тобто розкрити зміст буденної свідомості (з її двома формами – емпірична свідомість і суспільна психологія) і теоретичної (з її теж двома формами) – наука і ідеологія (або суспільна ідеологія).